Новий кодекс «спустошив» СІЗО та скоротив кількість «прослушок». На черзі — ухвалення закону «Про прокуратуру»
Перший етап реформування вітчизняної правової системи завершено — новий КПК не тільки почав працювати, а й навіть устиг принести позитивні плоди у вигляді спорожнілих СІЗО, збільшення кількості виправдувальних вироків і гуманізації кримінальної юстиції в цілому. Проте Україні належить зробити наступний крок, а це означає внесення змін до Конституції, ухвалення нового закону «Про прокуратуру», а також створення Державного бюро розслідувань. Про це мова йшла на міжнародній науково-практичній конференції «КПК: практика застосування та перспективи розвитку».
Перші підсумки: баланс і гуманізація
Напередодні річниці набуття чинності новим КПК український правовий бомонд зібрався на міжнародну конференцію, щоб підбити перші підсумки роботи. У Кловський палац з’їхалися представники всіх правоохоронних органів і судів, міжнародні експерти, учені-теоретики та практики, які мають справу з кодексом щодня. Всі вони ділилися враженнями від роботи за новими правилами. Але, мабуть, з особливим нетерпінням присутні чекали виступу радника Президента Андрія Портнова.
Головний меседж виступу «ідеолога» нового КПК: ні Президент, ні парламент не збираються вносити змін до нового кодексу. «Реформа відбулась. Абсолютна більшість експертів говорять, що КПК не потрібно змінювати, щоб не зруйнувати балансу між сторонами кримінального процесу», — заявив А.Портнов.
За словами Андрія Володимировича, незважаючи на те, що імплементація положень кодексу не завжди йде гладко, вдалося домогтися головного — гуманізувати законодавство й дати людям більше можливостей для того, щоб захищати себе. «Практично половина тих, хто раніше перебував у СІЗО, сьогодні виконують свої процесуальні обов’язки перед органами досудового розслідування й судом, не перебуваючи під вартою. Це одне з головних досягнень реформи. Якщо подивитися, хто перебуває в СІЗО зараз, то це в основному ті, хто підозрюється в скоєнні тяжких або особливо тяжких злочинів, пов’язаних з насильством і загрозою насильства», — сказав радник Президента. З ним згоден голова директорату з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права РЄ Кристос Джіакумопулос, котрий відзначив, що основна заслуга кодексу — спорожнілі СІЗО.
Замість узяття під варту суди тепер дедалі частіше обирають такі запобіжні заходи, як застава, особиста порука, домашній арешт. На рахунки держави за цей час надійшло 170 млн грн. «заставних» коштів. Причому, як з’ясувалося, менш ніж 1% громадян, за яких було внесено заставу, не виконують своїх процесуальних обов’язків.
Серед інших позитивів КПК — серйозне зменшення кількості негласних слідчих дій, активне використання угод зі слідством: від 1/4 до 1/5 всіх кримінальних проваджень — це угоди про визнання винуватості.
У зв’язку з набуттям чинності новим КПК одне з найбільш дискутованих у суспільстві питань — ухвалення виправдувальних вироків. Деякі експерти говорили про те, що останнім часом їх кількість зменшилася. «Це абсолютно не відповідає дійсності. Насправді кількість виправдувальних вироків істотно зросла. Тільки за I півріччя 2013 року порівняно з I півріччям 2012-го чисельність осіб, яких було засуджено, зменшилася на 20 тис., — розповів А.Портнов. — Якщо ми просто рахуємо виправдувальні вироки, то це можна назвати непрофесійним підходом. Ми повинні розуміти: якщо на 20 тис. зменшилася кількість засуджених порівняно з будь-яким періодом минулих років, то це означає, що серед цих 20 тис. велика кількість людей була б виправдана судом. Лічити виправдувальні вироки потрібно, враховуючи й цей показник».
За словами А.Портнова, підрахувати кількість винесених після набуття чинності новим КПК виправдувальних вироків не так просто, адже злочин мав бути скоєний після 20 листопада, а далі потрібно відлічити час на проведення досудового розслідування, судового розгляду, постановлення вироку й затвердження його апеляційною інстанцією. Згідно із цією логікою перші вироки, винесені за правилами нового КПК, мали з’явитися приблизно через 9—11 місяців після набуття чинності кодексом. «Але навіть дух закону зробив свою справу, і кількість виправдувальних вироків різко зросла, — констатував радник Президента. — Підбивати підсумки цієї реформи можна буде приблизно через рік, але міряти їх не просто кількісно — скільки винесено виправдувальних і обвинувальних вироків, а за складнішою формулою — скільки людей не було засуджено, плюс ураховувати угоди зі слідством, і лише після цього оцінювати результати».
І все ж які враження від реформи в представників різних служб, органів і професій? Як сприйняли новий КПК в прокуратурі, адвокатурі, судах?
Суди: КПК — гарний, але потрібно посилити ВС
Голова Верховного Суду Ярослав Романюк, як і А.Портнов, переконаний, що реформа пройшла успішно: завдяки новому кодексу інтереси та права людини отримали пріоритет над інтересами держави. «Можу відзначити, що, незважаючи на труднощі застосування нового кримінального процесуального законодавства, які були на початковому етапі, ефективна робота правоохоронних органів, судів на основі нової нормативної бази засвідчила здатність державних інституцій усупереч сумнівам скептиків упроваджувати в життя системні реформи», — підкреслив він. Правда, Україна тільки на початку шляху, вважає керівник ВС. Після нового КПК належить ухвалити закон «Про прокуратуру», «Про кримінальні проступки» та створити Державне бюро розслідувань, а також посилити роль ВС як найвищого органу в системі судів загальної юрисдикції. З цією метою в парламенті був зареєстрований проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо повноважень Верховного Суду України» (№3356).
«У законопроекті закладені надзвичайно професійні положення, які сприяють реалізації головної функції ВС — забезпечення однакового застосування норм законодавства всіма судами загальної юрисдикції... На наш погляд, у документі використовується позитивний досвід держав розвиненої демократії у сфері судочинства з урахуванням особливостей вітчизняної правової системи. Впровадження положень законопроекту №3356 підвищить ефективність діяльності найвищого судового органу, сприятиме забезпеченню єдності судової практики, ефективнішому використанню можливостей вітчизняної правової системи, а також установленню додаткових гарантій захисту прав і свобод людей», — заявив Я.Романюк.
Адвокатура: пора почати користуватися правовими інструментами
На думку голови НААУ Лідії Ізовітової, головне, що дав новий КПК представникам її професії, — це запровадження монополії на представництво інтересів у кримінальному процесі. «Новий КПК визнав, що захисником може бути тільки адвокат, дані про якого внесені до Єдиного реєстру адвокатів України... Тим самим була припинена дискусія, що триває 12 років, про допуск до захисту в кримінальному провадженні інших фахівців у галузі права. Так, це монополія адвокатури на захист, монополія незалежних захисників, закріплена новим КПК, яка підвищує якість захисту. Це є досягненням нашого суспільства й нашої держави, яку вітають адвокати нашої країни, об’єднані в незалежну професійну організацію — НААУ», — відзначила у своєму виступі Л.Ізовітова.
Щоправда, за словами А.Портнова, адвокати не завжди використовують передбачені законодавством інструменти. Наприклад, новий закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає штраф у розмірі 850 грн. за ненадання чиновником інформації на адвокатський запит. «Адміністративний протокол про вчинення порушення повинні складати самі адвокати. Але що ми бачимо? Адвокатам в інформації все ще відмовляють, а вони протоколи так і не складають. Це може свідчити про те, що адвокатське співтовариство слабо організоване», — констатував А.Портнов, але при цьому розповів, що новий закон «Про прокуратуру» наділить адвокатуру ще більшими повноваженнями — такими, скажімо, як безперешкодний доступ до всіх органів влади, до баз даних.
Прокуратура: прогресивний ЄРДР і скорочення на місцях
Заступник Генпрокурора Григорій Середа взагалі не побачив ні недоліків у проведеній реформі, ні серйозних проблем при її реалізації. На його думку, практика застосування КПК доводить необхідність і своєчасність проведених реформ. «Незважаючи на те що ми тільки накопичуємо досвід роботи в нових умовах, протидію злочинності не ослабили, — рапортував Григорій Порфирович. — Завдяки запровадженню Єдиного реєстру досудових розслідувань ми перейшли на новий прогресивний механізм збирання, захисту й узагальнення даних, забезпечення отримання об’єктивної інформації в мінімально короткі строки. ЄРДР дозволяє забезпечити належний контроль за дотриманням законів при розслідуванні кримінальних проваджень, а також здійснення моніторингу стану правопорушень».
Крім того, за інформацією заступника Генпрокурора, введення реєстру стало надійним захистом від зловживань при реєстрації злочину. Якщо рік тому було скоєно 8500 прихованих від обліку злочинів, то в нових умовах кількість виявлених фактів невнесення заяв і повідомлень до реєстру зменшилася в 3 рази.
Услід за іншими промовцями Г.Середа відзначив гуманізм нового кодексу, у тім числі активне застосування запобіжних заходів, не пов’язаних з позбавленням волі, скорочення строків досудового розслідування й застосування негласних слідчих дій.
При цьому новий КПК змусив наглядовий орган змінюватися. Наприклад, довелося ліквідувати посади слідчих у прокуратурах міського й районного рівнів, скоротити чисельність працівників ГПУ й обласних прокуратур на 1500 осіб. А штатна чисельність прокурорів, котрі здійснюють процесуальне керівництво, навпаки, зросла у 2 рази. Г.Середа висловив надію, що слідчі, які залишилися після скорочення, зможуть надалі скласти кадровий кістяк бюро розслідувань. Ну й, звичайно, в ГПУ чекають ухвалення нового закону «Про прокуратуру».
Європейці: не зупинятися на досягнутому!
Насправді практично всі виступи звучали в унісон, жоден не вибивався із загального хору захоплених відгуків. Похвалили новий кодекс і європейці. Наприклад, демократичну спрямованість КПК відзначив К.Джіакумопулос і нагадав про те, що на черзі ухвалення нових законів. «В України зараз є шанс зробити крок у напрямі інтеграції з Європою через ефективну імплементацію демократичних реформ, і ваша роль тут — найважливіша. РЄ підтримуватиме ваші зусилля, але ви — головні актори, які повинні втілити ці зміни в життя, і їх успіх залежить від вас», — підкреслив К.Джіакумопулос і пообіцяв, що РЄ й надалі підтримуватиме реформаторські зусилля України. Позитивно оцінив зміни в українському законодавстві й голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський.
А посол Королівства Данія в Україні Мерета Юль відзначила, що без ухвалення нового закону «Про прокуратуру», який є частиною ключової реформи правової системи, неможливе підписання угоди про асоціацію з ЄС. «Цей закон разом з КПК необхідний для руху України вперед — у напрямку до правової культури, основаної на незалежності судової системи, верховенстві права й довірі громадян до судової системи», — підкреслила М.Юль.
Як відомо, голосувати за зміни до Конституції та новий закон «Про прокуратуру» український парламент буде найближчим часом. Тоді й стане ясно, який вектор розвитку обрала для себе наша країна.
Я.Романюк уважає, що Верховному Суду необхідно повернути втрачені повноваження.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!