Під час розгляду Верховною Радою питання про звільнення суддів обидві постанови, якими, зокрема, передбачалося відправити у відставку 44 судді, не набрали необхідних 226 голосів. Річ у тім, що представники опозиції за ці нормативні акти категорично відмовилися голосувати.
Так, під час обговорення проектів постанов заступник голови фракції ВО «Батьківщина» Сергій Соболєв вимагав, аби судді йшли не у відставку, а на пенсію — після досягнення відповідного віку. Тим самим, за його словами, будуть зекономлені кошти державного бюджету на виплату колишнім служителям Феміди довічного грошового утримання.
Натомість голова Комітету ВР з питань правової політики Валерій Писаренко закликав колег не перетворювати суддів на кріпаків і залишити за ними право виходу у відставку. «Давайте вже сьогодні демонструвати європейський вибір і довіряти рішенням судових органів», — наголосив він.
Нагадаємо, що згідно з ч.1 ст.109 закону «Про судоустрій і статус суддів» право на відставку виникає у володаря мантії, який має стаж роботи на посаді судді не менш ніж 20 років, незалежно від досягнення граничного віку в 65 років. У такому разі він отримує довічне грошове утримання. Так само суддя має право на довічне грошове утримання й у разі досягнення пенсійного віку, встановленого ч.1 ст.138 закону. Тобто від формулювання підстави для звільнення сума виплат, які щомісяця отримуватиме колишній суддя, не зміниться. Єдина відмінність — у вихідній допомозі у зв’язку з відставкою, передбаченій ст.136 закону.
Одначе з огляду на те, що обидві постанови, підготовлені згідно з унесеними Вищою радою юстиції поданнями, не були підтримані парламентом, причини неголосування опозиційних фракцій слід шукати в іншій площині. Спроби законодавців обмежити виплати суддям у відставці (як правило — 10 мінімальними зарплатами) вже були, але Конституційний Суд раз у раз визнавав такі норми звуженням гарантій незалежності судді. Тепер С.Соболєв пропонує профільному комітету негайно розробити та внести зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів», аби позбутися самого поняття «право на відставку».
Очевидно, що такі обмеження теж не пройдуть перевірки на конституційність. Тим більше що аналогічні пільги стосовно виходу на пенсію за вислугою років передбачені для певних державних службовців. Проте соціальні гарантії цієї категорії громадян не так муляють око представникам опозиції, як значно менш чисельного суддівського корпусу.
До того ж, попри заклики про очищення суддівського корпусу від несумлінних працівників, опозиція не голосує й за звільнення окремих законників за порушення присяги. До того ж не вникаючи в обставини, які стали підставою для внесення такого подання. Зокрема, на цьому тижні вже вдруге не набрала необхідної кількості голосів постанова про звільнення судді Дарницького районного суду м.Києва Євгена Куренкова (див. «Дарницький колекціонер», №13 «ЗіБ». — Прим. ред.), який за два останні роки отримав 5 доган. Тільки за минулий рік він не здав до канцелярії майже півтисячі справ, у яких були ухвалені рішення, що унеможливлює їх оскарження та виконання. Але в даному разі кошти держбюджету, які щомісяця витрачаються на зарплатню такому володарю мантії, опозицію не турбують.
Щоправда, принаймні із заповненням вакансій цього разу проблем не виникло: з другої спроби (два тижні тому ця постанова вже виносилася на розгляд) нардепи проголосували за переведення 9 суддів до апеляційної інстанції та обрали на посади 7 осіб безстроково в місцевих судах. До того ж заповнили одну з двох вакансій у Верховному Суді. За цю постанову несподівано віддала голоси частина фракції ПП «УДАР».
Отже, принаймні намітились якісь зрушення щодо виходу з глухого кута, в якому опинилися судді. Адже політичні суперечки перетворили судову владу на заручницю «доброго гумору» парламентарів. Це зайвий раз доводить справедливість вимог європейських експертів: політика має бути максимально дистанційована від правосуддя. Але без унесення змін до Конституції цього не досягти.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!