Найближчим часом міноритарні акціонери зможуть отримати дієвий інструмент захисту своїх прав
Втілення в життя реформи корпоративного управління, розпочатої у 2009 році, відбувається не так швидко, як хотілося б. А тим часом кількість спорів, що виникають із корпоративних правовідносин, стрімко зростає. Тож суб’єктам господарювання варто дізнатись, які нові правила гри чекають на них у разі прийняття відповідних законодавчих ініціатив, а юристам — чого вони мають навчити бізнес…
ТОВ зміцнює позиції
Незважаючи на те що питання, пов’язані зі здійсненням корпоративного управління суб’єктами господарювання, регулярно обговорюються професійною юридичною спільнотою, вони не втрачають своєї актуальності. Так, під час VII форуму з корпоративного права, проведеного Асоціацією правників України, експерти дискутували щодо доцільності законодавчих змін, які так чи інакше вплинуть на життя суб’єктів господарювання.
Під прицілом, серед іншого, опинилися новації, котрі стосуються діяльності товариств з обмеженою відповідальністю. Воно й не дивно, адже ця організаційно-правова форма господарювання останнім часом не лише не втрачає популярності, а й упевнено зміцнює позиції. Так, за інформацією, наведеною партнером ЮФ «Астерс» Вадимом Самойленком, кількість ТОВ, зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій, порівняно з минулим роком зросла на 37277.
«Товариство з обмеженою відповідальністю — це прекрасна ніша для малого та середнього бізнесу», — переконана нардеп Ксенія Ляпіна. Втім, за її словами, необхідно приділити особливу увагу, тому щоб ця організаційно-правова форма запрацювала, а не була «мертвим вантажем». Впевнені кроки у цьому напрямі уже зроблено. Так, наразі профільні комітети Верховної Ради опрацьовують два законопроекти про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (№№2011, 2011-1).
У фокусі обговорення учасників заходу опинився перший документ, а саме, його норми щодо нюансів виходу та виключення учасника із товариства.
Якщо чинне регулювання закріплює беззастережне право виходу учасника із товариства, то законопроектом передбачено вільний вихід учасників, котрі володіють часткою в статутному капіталі менше 50%. Якщо ж такий розмір становить більше половини, вихід із товариства можливий лише за згодою інших учасників.
Щодо цієї новації серед учасників заходу розгорнулася бурхлива дискусія. Одні вважали, що ситуація, коли особа, частка якої становить більше 50% у статутному капіталі ТОВ, по суті, залежатиме від тих, хто вніс «три карбованці», є принаймні несправедливою. Інші правники переконані, що такій особі немає сенсу виходити зі складу товариства. Адже, маючи, приміром, частку в 60% або навіть більше, вона й так контролює ситуацію.
Своєю чергою керуючий партнер ЮФ «Кібенко, Оніка і партнери» Олена Кібенко зауважила, що, коли такі особи мають намір вийти зі складу ТОВ, вони, як правило, керуються негожими мотивами.
Втім, якщо учасник товариства вирішив піти на пенсію, засмагати під пальмою й насолоджуватись життям, процедура виходу зі складу ТОВ для нього буде непростою. Звісно, якщо вищезазначену норму буде втілено в життя.
Що стосується виключення учасника зі складу товариства, проект передбачає здійснення такої процедури за рішенням суду (наразі це відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства).
До речі, про останні. Проектом передбачено проведення загальних зборів як в очній, так і заочній формах та скорочення необхідного кворуму учасників із 60 до 50%.
Спосіб голосування та вимоги до оформлення рішення загальних зборів наразі не урегульовано. Натомість запропонована ініціатива передбачає процедуру відкритого або таємного та заочного голосування, а також нотаріальне посвідчення рішень в окремо визначених випадках.
Майбутні можливості
Наразі в країні налічується 15,5 тис. «живих» акціонерних товариств, — такі дані оприлюднив член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Анатолій Амелін. Водночас близько 6—6,5 тис. АТ не відповідають вимогам профільного закону, у зв’язку з чим комісією проводиться робота щодо встановлення заборони на обіг цінних паперів таких товариств. «Конфлікти, що систематично виникають між акціонерами, свідчать про те, що наявна система корпоративного управління є недосконалою», — наголосив доповідач.
Втім, якщо у Франції, приміром, досвід корпоративних відносин має більш ніж столітню історію, то Україна у цьому сенсі еволюціонує набагато швидше. «Ми встановлюємо власні норми та правила!» — запевнив А.Амелін.
Так, міноритарні акціонери, які постраждали від діяльності менеджменту АТ, зможуть звертатися до суду з похідним позовом до товариства. Така можливість передбачена законопроектом під №2013а, що вже прийнятий ВР у першому читанні. «Це один із серйозних інструментів захисту міноритарних акціонерів», — упевнений А.Амелін.
З ним погоджується і голова НКЦПФР Дмитро Тевелєв: «Сильний міноритарій — це не перешкода, а суттєвий плюс для товариства!»
Крім того, йдеться про впровадження інституту корпоративних секретарів, тобто осіб, уповноважених на здійснення комунікативної функції з акціонерами.
Поряд із іншим, передбачено можливість проведення заочних зборів акціонерів. Таке положення містить законопроект №2037, який також прийнятий у першому читанні. На переконання експертів, ця норма особливо зручна для компаній, в яких кількість акціонерів становить тисячі чи навіть десятки тисяч осіб.
Водночас каменем спотикання може стати необхідність нотаріального засвідчення підпису акціонера та питання конфіденційності. Мовляв, немає жодної гарантії, що конверт із бланком голосування, який надійшов на ім’я конкретного акціонера, не відкриє інша особа.
У цьому контексті голова правління Професійної асоціації корпоративного управління Олександр Окунєв уважає за доцільне проведення очно-заочних зборів акціонерів (загальна процедура зберігається, однак особа, яка не має можливості приїхати, голосує заочно).
Проектом №2037, серед іншого, передбачається виключення з норм профільного закону можливості участі юридичних осіб у наглядовій раді товариства. До речі, у професійних колах відносно такого «виключення» уже давно точаться дискусії.
Своєю чергою, партнер АК SORAINEN Альгірдас Пекшис зауважив, що згідно з литовським законодавством наявність наглядової ради в АТ не є обов’язковою. Розповідаючи про досвід корпоративного управління у країнах Балтії, він повідомив, що в Литві акціонерні товариства провадять діяльність у трьох формах — закриті, публічні та приватні. А пред’явити позов до члена правління, наглядової ради чи генерального директора може як сама компанія, так і акціонери та кредитори.
До речі, якщо в Литві, Естонії та Латвії загальні збори акціонерів є обов’язковими, то наявність правління є необхідною лише у двох останніх, а посади генерального директора — лише в Литві.
Лікнеп із вуст судді
Кількість спорів, що виникають із корпоративних правовідносин, стрімко зростає. Найбільшу категорію справ, за інформацією судді Господарського суду м.Києва Тетяни Васильченко, становлять позови учасників товариств про визнання недійсними договорів, укладених товариством, та про захист права власності на майно останнього.
Володарка мантії провела своєрідний лікнеп для правників, нагадавши, що повноваження із захисту інтересів товариства не належать до компетенції його учасників. А отже, вони не мають права звертатися до суду із такими позовами.
У провадженні судів, окрім інших, перебуває велика кількість справ за позовами учасників товариств про визнання недійсними рішень загальних зборів. Для того щоб відстояти власну правову позицію у суді, позивач має довести порушення його суб’єктивного корпоративного права. «Якщо в особи немає юридичної заінтересованості, задовольнити позов неможливо», — констатувала суддя. За її інформацією, переважна більшість позовів цієї категорії (майже 90%) залишається без задоволення. Тож юридична заінтересованість є тонкою матерією, наявність якої мало кому вдається довести у судовому порядку.
Та, як відомо, немає нічого неможливого. Для того щоб шанси на відстоювання правової позиції клієнта суттєво зросли, достатньо знати, на які моменти звертає увагу суд при розгляді даної категорії справ. У цьому контексті Т.Васильченко допомогла правникам і повідомила, що позивач як учасник корпоративних відносин має у першу чергу обгрунтувати свою юридичну заінтересованість у визнанні рішення товариства недійсним, а також пояснити, у чому конкретно полягає порушення його корпоративних прав. Крім того, він має навести шкідливість і негативність цього рішення для нього та для товариства.
Поряд з іншим, суди при розгляді справ цієї категорії досліджують, чи довів позивач свою заінтересованість в реалізації передбачених законодавством корпоративних прав та чи намагався він взагалі їх здійснити, а також чи висловлював свої заперечення з приводу оскаржуваного рішення до подання позову.
«Право на судовий захист в першу чергу пов’язане із порушенням суб’єктивних корпоративних прав позивача та обов’язково повинне бути зумовлене наявністю у нього юридичної заінтересованості в отриманні позитивного рішення, котре має нести для позивача юридичне значення та породжувати відповідні відносини», — резюмувала суддя.
Сучасний юрист повинен…
Під час заходу неодноразово висловлювалися думки щодо необхідності усвідомлення корпоративними юристами їх ключової ролі у бізнес-процесах. Адже від того, наскільки якісно ці спеціалісти виконуватимуть свою роботу, залежать результати бізнесу, взаємовідносини між акціонерами товариств та їх власниками, а також інвестиційний клімат у країні в цілому.
Водночас, як відзначив Д.Тевелєв, комісія щодня стикається з ситуацією, коли ті чи інші реформи та закони, які на перший погляд не пов’язані з корпоративним правом, не сприймаються юристами як обов’язкові для аналізу та використання. Тож доповідач радить правникам «розширювати власний світогляд та палітру законодавчих актів, які можна використовувати у практиці корпоративного управління».
На переконання голови НКЦПФР, сучасний юрист повинен навчати бізнес вибудовувати правильну корпоративну стратегію. Крім того, він має щоденно працювати над розвитком корпоративної культури на різних рівнях управління. Адже іноді керівник чи власник бізнесу не розуміє, що необхідно регулярно проводити збори, приймати ті чи інші рішення за певною процедурою, замислюватись про взаємовідносини з міноритарними акціонерами не як з групою осіб, котрі нічого не тямлять, а як із партнерами, які можуть допомогти. «Корпоративні юристи мають навчати бізнес цьому», — констатував Д.Тевелєв.
***
У рамках заходу стало відомо, що пропозиції, сумніви та побоювання, котрі висловлювали учасники під час минулого форуму з корпоративного права АПУ, були ураховані при розробленні відповідних ініціатив, покликаних змінити на краще систему корпоративного управління. Тож сподіватимемося, що цьогорічний форум також стане «генератором» корисних думок.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!