Юрклініки можуть стати експериментальними лабораторіями, в яких зрощуватимуть нову формацію юристів?
В Інституті підготовки фахівців для підрозділів громадської безпеки та внутрішніх військ Національної академії внутрішніх справ МВС відбулося урочисте відкриття нового приміщення юридичної клініки, яка ось уже 14 років працює при навчальному закладі. Новосілля стало приводом для експертів обговорити проблеми надання безоплатної правової допомоги і підготовки юристів.
Після лекцій — на роботу
Біля входу гостей зустрічали курсанти академії. До речі, саме вони працюють у клініці, суміщаючи діяльність pro bono із навчанням у ВНЗ, оскільки вважають, що це їм стане в пригоді в майбутньому. До речі, як з’ясувалося, курсанти, котрі працюють в юрклініках після закінчення навчання, і насправді затребувані. Їх охоче беруть на роботу в міліційні підрозділи — на думку ректора НАВС Валентина Коваленка, в клініках вони і з нормативною базою ознайомлюються, і з людьми вчаться спілкуватися.
Юрклініка при інституті працює щотижнево по вівторках і четвергах. Як правило, люди стараються записуватися на прийом завчасно, але, якщо у них немає можливості приїхати, можна поставити запитання і по телефону. Іноді курсанти навіть виїжджають до жителів району додому. Наразі в юрклініці працюють 42 людини.
«Що найбільше турбує людей? Це зазвичай спірні «побутові» питання. Наприклад, виникають проблеми, коли люди хочуть розлучитися і поділити майно або вирішити питання із спадком померлого родича, — розповідає курсант НАВС Катерина. — Якщо людина просить, то ми складаємо позов — адміністративний або цивільний. Іноді даємо відповіді у письмовій формі. Коли ми не можемо дати вичерпну консультацію, то принаймні порадимо, в який орган звернутися, або дамо загальну консультацію».
Серед прикладів вдало наданої правової допомоги — історія громадянина К., у якого були держакти на право власності на земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства (площею в цілому 1,1 га). У сільраді селянину у відповідь на його заяву виділили ще 0,15 га, але рішенням сесії в приватизації відмовили. Між тим згідно з ст.5 закону «Про особисте сільське господарство» громадяни, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею менше ніж 2 га, мають право на збільшення ділянки ніж в межах норм, установлених ст.121 Земельного кодексу, для ведення такого господарства. Під час консультації К. розповіли про правові підстави для приватизації землі та про можливість збільшити площу приватизованої землі до 2 га.
Ще один відвідувач клініки — киянин В. — взяв участь в держпрограмі кредитування 50 на 50. Йому виписали рахунок на оплату придбання квартири (50% вартості) на відповідну суму. В. вніс більшу частину суми і вселився в квартиру. Щоб внести решту грошей, він планував узяти кредит в банку. Але тут виникла проблема: банки відмовлялися кредитувати без застави, а надати вказану квартиру в заставу виявилося неможливо, оскільки фактично В. не вступив у права власності — не був підписаний договір купівлі-продажу. А управління житлового забезпечення погоджувалося скласти такий договір тільки після сплати всієї суми. Під час консультації В. пояснили, чи можуть його з сім’єю виселити із займаної квартири, чи повинен він оплачувати додатково підвищену вартість квадратного метра житла, якими є правові підстави отримання В. указаної квартири у власність і яким чином йому слід діяти, якщо стосовно нього буде подано судовий позов.
Клініка «ВКонтакті»
У той час, поки журналісти спілкувалися із працівниками клініки, стали збиратися гості — на відкриття клініки прибули представники МВС, районної адміністрації, громадських організацій.
Ректор НАВС В.Коваленко урочисто перерізав червону стрічку.
Він першим привітав працівників клініки з новосіллям. «Юрклініка працює вже 14 років у цьому інституті, і в академії її існування стало поштовхом для того, щоб відкрити ще 3 клініки в наших ВНЗ. Ми розташовані в такому районі, де живе багато людей, які потребують надання юридичної допомоги, — це пенсіонери, ветерани. І можу сказати, що взаємодія юристів і населення має певний результат, чим ми і пишаємося», — впевнений ректор.
В.Коваленко також пообіцяв, що академія робитиме все можливе, щоб клініка була належним чином технічно укомплектована і з часом перетворилася на своєрідний бренд — стала прикладом для інших ВНЗ. Підтримку районної влади пообіцяв і перший заступник голови Дарницької районної держадміністрації в м.Києві Василь Дзюба.
«У нашому районі проживає 350 тис. людей, він один з найбільших у столиці. З цих 350 тис. — 70 тис. — це пенсіонери, ветерани, малозабезпечені, які не завжди мають доступ до Інтернету або в яких взагалі немає комп’ютера. Але вони теж потребують допомоги. І діяльність клініки — це пряме підтвердження реалізації нами соціальних ініціатив Президента. Близько 3 тис. жителів Дарниці звернулися в клініки. Однак я впевнений, що насправді таких людей значно більше», — наголосив чиновник РДА.
Керівник клініки Андрій Галай розповів присутнім про своє дітище. За його словами, за за 14 років у них уже сформувалася своя «спеціалізація», в якій вони стали доками. Це протидія ксенофобії й насильству в сім’ї, консультування засуджених тощо. «В різні роки ці напрями були нашими проектами, які ми могли реалізувати завдяки фінансовій підтримці наших партнерів. Але жодна з цих спеціалізацій за час існування клініки не була втрачена, по них ми продовжуємо консультувати і зараз», — відзначив А.Галай.
Консультація для тих, кому до...?
Почувши про те, що клініка дає консультації в Інтернеті, пожвавився начальник управління кримінальної міліції у справах дітей Олексій Лазаренко. «Часто під час проведення якихось заходів у тих самих школах діти не ставлять запитань, тому що соромляться своїх однолітків. Але вже помічено, що, коли даєш їм презентаційний матеріал і зазначаєш сторінку «ВКонтакті» або в Twittеr, то вони можуть прийти додому, сісти за комп’ютер і анонімно поставити запитання. Особливо це стосується проблеми насильства в сім’ї. Тому, можливо, на сайті юрклінік доцільно зробити «клік» для «найменших» і в ігровій формі роз’яснити їм їхні права. Досить часто у молодих людей, особливо у підлітків 15—17 років, виникають певні запитання — як правильно вчинити в тій або іншій ситуації. Тому ми вже говорили про це з керівниками цієї юридичної клініки і вважаємо, що потрібно охоплювати всі категорії — не тільки людей літнього віку, а й молодь. І консультування по Інтернету — це дуже перспективний напрям. Можливо, отримання консультації в режимі он-лайн утримає молоду людину від вчинення протиправних дій», — вважає начальник управління кримінальної міліції у справах дітей.
Крім того, на думку О.Лазаренка, створення юрклінік — один із показників того, що МВС поступово реформується і з часом перейде від суто каральної до відновлювальної та сервісної моделі, яка існує в більшості західних країн, — там надання правових послуг і консультацій є відповідною функцією поліції. «Похвально, що курсанти провідного юридичного ВНЗ вчаться спілкуватися з людьми і розуміти, що завдання міліції (або поліції) — надавати послуги населенню, а не тільки карати чи складати протоколи. Сервісна служба може, зокрема, і нагадувати про відповідальність, і говорити про це шляхом надання певних знань і консультацій», — підкреслив О.Лазаренко.
А ось директор програми «Верховенство права» Фонду «Відродження» Роман Романов переконаний, що йдеться не тільки про сервісну модель міліції або послуги, які надаються малозабезпеченим категоріям населення, а передусім про формування свідомості курсантів, які «не тільки через теорію і знання своїх викладачів, а й через реальні проблеми людей стараються зрозуміти той світ, із яким їм доведеться взаємодіяти». «Безумовно, якщо йдеться про майбутніх працівників МВС, то знання того соціального середовища, розуміння наявних у суспільстві проблем, — надзвичайно важливі. Це робить клініки абсолютно унікальними експериментальними лабораторіями, які «зрощують» свідомість нового покоління юристів, правоохоронців», — вважає Р.Романов.
До речі, крім безпосереднього надання консультацій населенню, юрклініки здійснюють також освітню роботу — займаються з дітьми, видають підручники. «Щотижня ми проводимо заняття з учнівською молоддю. Співпрацюємо з 6 середньоосвітними закладами, — розповідає А.Галай. — Проводимо правооосвітні заняття в режимі інтерактива. Діти на практиці засвоюють інформацію про свої права й дізнаються, як вони можуть діяти в тих або інших ситуаціях. Крім того, ми практикуємо різноманітні рольові ігри — розігруємо ситуації, в які вони можуть потрапити і з яких можуть юридично грамотно вийти».
«Грамотне виховання молоді може привести до того, що Україна поступово перетвориться на правову державу», — вважає директор юрклініки.
* * *
Звичайно, юрклініка при інституті НАВС — аж ніяк не єдина в Україні. Сьогодні в різних куточках країни при різних юридичних ВНЗ працюють десятки таких «правових точок» — у Львові та Одесі, Харкові й Дніпропетровську. Цей напрям останнім часом стає дедалі популярнішим. Напевно, тому, що таке починання вигідне обом сторонам: студенти-правознавці отримують у клініках безцінний досвід, а малозабезпечені українці — необхідну їм юридичну допомогу.
Ректор НАВС В.Коваленко (ліворуч) урочисто перерізає червону стрічку.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!