Відлуння прокурорських повноважень

Законник міг втратити посаду через виправдувальний вирок та небажання тримати підсудного під вартою

Вища рада юстиції розглянула пропозицію про звільнення судді, думки якого досить часто не збігались із поглядами прокуратури. Про свою незгоду з позицією держобвинувачення законник розповів і під час засідання колегіального органу. До того ж на боці судді чинне законодавство.

Хвороба — не помічник

На роботу членів ВРЮ особливу увагу мали б звернути ті судді, які неодноразово ігнорували запрошення на засідання Ради. Колегіальний орган продемонстрував, що віднині, якщо розглядається пропозиція про звільнення законника за порушення присяги, а сам суддя вже вкотре не з’являється, — питання слухатимуть за його відсутності. При цьому лікарняний цьому не завадить.

Першим, кому довелось мати справу із більш жорсткими правилами, став суддя Берегівського райсуду Закарпатської області Василь Драба. Як повідомив голова ВРЮ Олександр Лавринович під час засідання секції Ради з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад 18 жовтня, прибути до Києва законника запрошували вже 10 разів, але щоразу він не з’являвся, посилаючись на хворобу. Вперше ж члени колегіального органу сподівалися побачити В.Драбу ще 29 травня минулого року. При цьому, за словами О.Лавриновича, надіслані документи свідчать, що стан судді погіршувався відразу після його ознайомлення із запрошенням.

Тому під час засідання секції члени колегіального органу вирішили розглянути пропозицію про звільнення судді за його відсутності. Як повідомила секретар секції Лідія Ізовітова, суддя розглянув спір між юридичними особами, порушуючи правила підсудності, як наслідок, цей вердикт було скасовано апеляційною інстанцією. Крім цього, законник постановив низку ухвал, якими фактично дозволяв продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення всупереч мораторію. У цих справах сторони використовували досить поширену схему, коли власник землі взяв певну суму в борг, а потім не віддав гроші вчасно. Суд же затверджував мирову угоду, за якою ділянка переходила позичальнику.

Як наслідок, секція пропозицію про звільнення судді підтримала. Остаточне рішення ВРЮ мала винести на своєму засіданні вже за 4 дні — 22 жовтня. Однак В.Драба знову не з’явився і знову через хворобу. На думку Л.Ізовітової, оскільки засідання Ради суддя пропускає вперше, а до цього не з’являвся на засіданнях секції, розгляд питання варто відкласти. Таку саму позицію висловив і член колегіального органу Сергій Сафулько.

Однак О.Лавринович вважав інакше. За його словами, В.Драбу всі рази запрошували як на секцію, так і, власне, на засідання ВРЮ, а тому ще раз відкладати розгляд питання немає сенсу. Зрештою після нетривалої дискусії члени Ради вирішили, що мають повне право це зробити без судді.

Здавалося, що ВРЮ все ж таки вирішить внести до парламенту подання про звільнення судді за порушення присяги, але несподівано після повернення з нарадчої кімнати О.Лавринович повідомив, що колегіальний орган відклав розгляд цього питання. «Рішення не приймали у зв’язку з тим, що надійшла інформація, що В.Драба написав заяву про вихід у відставку», — пояснив голова ВРЮ. Тому колегіальний орган вирішив спершу розглянути ініціативу самого законника.

Випереджаючи КПК

Ще одним суддею, питання про звільнення якого розглядала ВРЮ, був Станіслав Ноздряков із Подільського райсуду м.Києва. Його звинувачували у порушенні присяги через цілу низку рішень під час розгляду кримінальних справ, про що доповів заступник Генерального прокурора Михайло Гаврилюк.

«Я вважаю, що працював сумлінно і порушення присяги з мого боку не було», — відразу наголосив на своїй позиції суддя. Після цього на підтвердження своєї точки зору він дав пояснення.

Зокрема, законника звинувачували у безпідставній зміні кваліфікації дій підсудного. Однак, за словами судді, таке рішення було цілком обгрунтованим, а відповідно до позиції Пленуму Верховного Суду суд може перекваліфікувати кримінально каране діяння з однієї статті на кілька статей кримінального закону, які передбачають відповідальність за менш тяжкі злочини, якщо при цьому не погіршується становище засудженого і не порушується право останнього на захист. «Я скористався своїм правом, адже прокурор бачив всі підстави для зміни обвинувачення, але цим не скористався. Що суд мав робити? Йти на поводу у прокурора?» — поставив риторичне запитання С.Ноздряков.

Також судді закидали те, що він змінив запобіжний захід: з перебування під вартою на підписку про невиїзд. Законник пояснив, що у цьому випадку один із підсудних перебував під вартою, а інший — на підписці, хоча обвинувачували їх за однією і тією самою статтею. «Де була прокуратура, коли розглядалося питання про обрання запобіжного заходу?» — поцікавився суддя. При цьому, наголосив С.Ноздряков, ця справа і досі розглядається у суді першої інстанції, а тому, якби не зміна запобіжного заходу, підсудний кілька років перебував би в СІЗО. Наразі ж він справно з’являється на всі засідання.

Ще одне рішення, в якому доповідач вбачав порушення присяги, — винесення виправдувального вироку, який потім був скасований, а обвинуваченого все ж таки засудили. Натомість С.Ноздряков і досі переконаний, що все зробив правильно і у вироку чітко обгрунтував свою позицію. «Рішення суду має бути не лише законним, але й справедливим», — підкреслив суддя.

Крім цього, С.Ноздряков звернув увагу на той факт, що звернення про порушення ним присяги надійшло від прокуратури м.Києва незадовго до прийняття закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій незалежності суддів». Таким чином, якби в прокуратурі зі своїм зверненням забарилися хоча б на кілька місяців, то подати його потім було б дуже проб­лематично.

На те, що пропозиція про звільнення судді не відповідає чинному законодавству, звернув увагу і радник Президента Андрій Портнов, який запропонував М.Гаврилюку в зв’язку з цим відмовитися від своєї пропозиції. До того ж, за словами А.Портнова, у цьому питанні вбачається очевидний конфлікт прокуратури з суддею, який не задовольнив вимог обвинувачення.

«Державна політика полягає у тому, щоб судді могли постановляти виправдувальні вироки і звільняти людей з-під варти тоді, коли вважають, що це потрібно зробити», — наголосив радник Президента.

М.Гаврилюк відповів, що проводив перевірку відповідно до рішення ВРЮ, а тому колегіальний орган і повинен винести рішення щодо його пропозиції. Зрештою після досить тривалого обговорення за зачиненими дверима члени Ради вирішили, що своїми діями С.Ноздряков присягу не порушував. Таким чином, ВРЮ фактично підтвердила право законників на власну позицію під час розгляду справ. До того ж зараз і законодавство на боці суддів.