Бізнес масово оскаржує накладені АМК штрафи за поширення недобросовісної реклами та здебільшого виграє cудові процеси
Близько 50% населення вікової категорії «15 +» є активними користувачами Інтернету. Водночас юридичний аспект сфери медіа приховує безліч нюансів. Тож у чому полягають основні проблеми захисту прав у мережі Інтернет? На що звертає увагу Антимонопольний комітет при «скануванні» реклами на предмет її недобросовісності, а також які тенденції виявляються на ринку злиття та поглинання ЗМІ?
«Англійська» несправедливість
За I півріччя поточного року обсяг вітчизняного ринку злиття та поглинання в грошовому вимірі склав близько 3,5 млрд грн., водночас за увесь минулий рік цей показник зупинився на позначці у 2 млрд грн., повідомив президент Асоціації правників України, адвокат Денис Бугай під час IV щорічної конференції «Медіаправо», організованої Індустріальним телевізійним комітетом спільно з АПУ.
Однак ця тенденція до зростання не свідчить про розвиток ринку та підвищення заробітків юристів, оскільки левова частка від суми припадає на дохід іноземних інвесторів. Тож це «не розвиток, а певною мірою стагнація», констатував адвокат.
Ураховуючи те, що при укладенні угод М&A здебільшого використовується англійське право, частина гонорарів потрапляє за кордон, а не до кишень українських адвокатів та юристів. «Це дуже несправедливо!» — поділився міркуваннями Д.Бугай та продовжив: — Російські адвокати уже років п’ять дискутують щодо засилля англійського права». Водночас президент АПУ переконаний, що через 3—5 років цієї «несправедливості» на вітчизняному просторі не буде.
Укладаючи угоди М&A в Україні, не слід забувати про такі їхні особливості, як наявність складної корпоративної структури із застосуванням різних юрисдикцій; ризики, пов’язані з підтвердженням прав власності на активи (земельні ділянки, нерухоме майно тощо), а також відсутність механізмів ескроу на вітчизняному просторі та підтвердження історії формування групи компаній.
Адвокат відзначає, що «якісної журналістики в Україні більше, ніж у Російській Федерації», а основною тенденцією ринку ЗМІ є його закритість. «Навколо медіаактивів завжди багато чуток», — зауважив він. Однак лише щодо пари-трійки угод М&A є прозорою інформація щодо її вартості.
Разом з цим Д.Бугай звертає увагу на такі особливості угод злиття та поглинання у сфері медіа, як високий рівень конфіденційності угоди, погодження зміни контролю та пролонгації ліцензії з власником бренда, відносини нового власника з журналістським колективом, а також ризики, пов’язані з нематеріальними активами (торговою маркою, доменними іменами тощо), та присутність номінальних власників та номінальних директорів.
«Не все так погано для бізнесу!»
Не лише громадяни відстежують інформацію на телебаченні та в мережі Інтернет — контрольні органи та й конкуренти не дають «розслабитися». Так, АМК уже сформовано відповідну практику притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності за розміщення у всесвітній павутині недобросовісної реклами.
До речі, комітет може здійснювати розслідування як за власною ініціативою, так і за ініціативою конкурентів. При цьому перелік випадків, за наявності яких АМК може притягнути до відповідальності за розміщення у мережі інтернет інформації, що вводить (або може ввести) в оману, є досить значним та не є вичерпним.
Так, за інформацією керуючого партнера ЮФ «ДРОІТ» Вікторії Пташник, під час «сканування» реклами на предмет її недобросовісності АМК звертає увагу на те, хто є власником інтернет-сайту та замовником розміщеної інформації, хто розробив та затвердив рекламний ролик або макет. Крім того, комітет з’ясовує тривалість розміщення реклами та її доступність для користувачів, показники відвідуваності сайту (приміром, кількість переглядів рекламного ролика) й збільшення продажів того чи іншого продукту після його реклами у світовій павутині.
До речі, у випадку, коли АМК доведе, що інформація є такою, яка вводить в оману, суб’єкту господарювання доведеться сплатити штраф у розмірі до 5% від річного доходу (виручки) від реалізації продукції, товару чи послуги. При цьому методика розрахунку таких штрафів наразі відсутня, тож АМК самостійно визначає їхній розмір: це може бути як 0,01%, так і 5%.
Прикметно, що протягом минулого року АМК накладено штрафів за розміщення інформації, що вводить в оману, на 814,7 млн грн., при цьому фактично сплачено до бюджету лише 40 млн грн. Ця тенденція, як пояснила доповідач, пов’язана з тим, що суб’єкти господарювання масово оскаржують вердикти комітету й накладені штрафи в судовому порядку й здебільшого виграють процеси. «Не все так погано для бізнесу!» — резюмувала В.Пташник.
У пошуках ідеального механізму
Коли інформація «блукає» світовою павутиною, непоодинокими є випадки, за яких її несанкціоновано використовують. Та за все в цьому житті потрібно платити, й телевізійний контент у мережі Інтернет — не виняток. Водночас захистити права на останній непросто.
Як зазначає директор із правових питань медіахолдингу «Медіа Група Україна» Катерина Кокот, це в першу чергу пов’язано з відсутністю справедливого балансу при розподілі відповідальності між порушниками авторського права, операторами (провайдерами) та користувачами мережі. Та й з ідентифікацією володільця сайту-порушника як суб’єкта відповідальності виникають складнощі.
До того ж наразі відсутній єдиний підхід судів до визначення відповідальності провайдера (оператора) телекомунікацій та інших учасників правовідносин. А якщо до цього додати ще й тривалість процесу та виконання судового рішення й складнощі при визначенні застосовуваного права, то перспектива взагалі видається необнадійливою.
До речі, у США існує система захисту телевізійного контенту в мережі Інтернет. Так, у країні сервіс-провайдери повинні мати спеціального повноважного представника, який реагував би на запити правоволодільця авторських та суміжних прав.
Крім того, американці наразі шукають так званий ідеальний механізм саморегулювання галузі, який задовольнив би усіх учасників правовідносин, повідомила старший юрист ЮФ «Василь Кісіль і партнери» Тетяна Кудрицька. Однак у вітчизняних реаліях про це говорити зарано, адже суспільство наразі не готове — такого висновку дійшли експерти.
Або активи, або витрати
Під час заходу учасники мали можливість отримати поради щодо відображення витрат на створення телевізійного продукту в податковому обліку. Так, експерти рекомендують здійснювати це двома способами — або як нематеріальний актив, або як витрати звітного періоду.
Вдаватись до першого способу можна у тому випадку, коли продукт (фільми, телепередачі на загальну тематику) не втрачатиме своєї актуальності з часом та зможе використовуватись у господарській діяльності у майбутньому. При цьому податок на додану вартість, що виникає при створенні продукту, включатиметься до складу податкового кредиту звітного періоду на загальних підставах.
Однак не слід забувати, що норми ПК не передбачають можливості більш швидкої амортизації для нематеріальних активів, які насправді платник податку використовує протягом терміну, значно меншого ніж два роки.
Якщо ж продукт після разового показу на телебаченні втрачає свою актуальність (новини дня або поточні події, що мають характер прес-конференції, передачі, які передбачають пряму трансляцію з місця подій, тощо), фахівці радять піти альтернативним шляхом і визнати витрати на створення телевізійного продукту витратами звітного періоду.
***
Обмінявшись найціннішим — власним досвідом — та розробивши практичні рекомендації з найбільш актуальних питань медіаправа в галузі телебачення, кіно та мережі Інтернет, учасники конференції направилися реалізовувати їх на практиці.
Д.Бугай зосередився на особливостях угод злиття та поглинання у сфері медіа, запропонувавши увазі аудиторії рейтинг медіахолдингів країн СНД за вартістю їх активів.
Матеріали за темою
У Києві від реклами визволили дерево
28.04.2023
Як уникнути звинувачень у дискримінації при прийомі на роботу — рекомендації
в„–6 (1564), 12.02—18.02.2022
Споживачів заборонили вводити в оману зеленим тлом у Данії
в„–3 (1561), 22.01—28.01.2022
Відтепер в Україні штрафуватимуть за сексизм
10.01.2022
ВС заборонив Держпродспоживслужбі судитися за штрафи за рекламу
в„–45 (1551), 06.11—12.11.2021
За накручування переглядів у США засудили короля обману
в„–46 (1552), 13.11—19.11.2021
У чеському місті зникне реклама заради фотографів
в„–44 (1550), 30.10—05.11.2021
Європейські організації запропонували впровадити обмеження на брудну рекламу
в„–42-43 (1548-1549), 21.10—29.10.2021
Google оштрафували за монополію рекламних сервісів у Франції
в„–24 (1530), 12.06—18.06.2021
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!