Пропоновані гарантії

«Голосування за внесення змін до Конституції покаже, як ВР реалізовує рекомендації Венеціанської комісії»

Напередодні голосування парламентом за проект закону «Про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів» документ обговорювали два комітети Верховної Ради — з питань правової політики й верховенства права та правосуддя. Нардепи більшістю голосів підтримали ініціативу Президента.

Близько місяця тому на засіданні Комітету ВР з питань правової політики народні обранці дискутували з приводу поданого Президентом законопроекту. Думок прозвучало багато, навіть застережень — не голосувати за висновок комітету. Проте більшість підтримала пропозицію, і наступного дня народні обранці під куполом вирішували, чи будуть зміни в Основному Законі. Як відомо, 377 голосами вони направили документ до КС. 19.09.2013 єдиний орган конституційної юрисдикції дав позитивний висновок щодо законопроекту, чим унеможливив внесення до нього парламентом будь-яких змін.

Та, навіть маючи підтвердження відповідності нормам Основного Закону, деякі народні обранці продовжують шукати в проекті недоліки, які, як вони вважають, треба усунути.

Тож пропускати його до сесійної зали на голосування чи ні, нещодавно вирішували два комітети ВР — з питань правової політики й верховенства права та правосуддя. Члени останнього за короткий час розглянули питання і більшістю голосів підтримали законопроект. А от представникам Комітету ВР із питань правової політики для його обговорення знадобилося чимало часу. Зважаючи на серйозність та важливість обговорюваних змін, висловити свою позицію прийшло немало гостей. Зокрема, Голова ВР Володимир Рибак, радник Президента Андрій Портнов, міністр юстиції Олена Лукаш, очільники вищих судів, голови Верховного Суду Ярослав Романюк, Вищої кваліфікаційної комісії суддів Ігор Самсін, Державної судової адміністрації Руслан Кирилюк та інші небайдужі.

Таку кількість поважних учасників засідання прокоментував перший заступник голови комітету Віктор Швець (ВО «Батьківщина»). Він зауважив: «Часто буваю у Сполучених Штатах Америки і не міг навіть уявити, щоб голови вищих судів брали участь у засіданнях комітетів. Не треба говорити нам, як мусимо працювати!» Відреагував на таку репліку Я.Романюк. «Для мене як судді дуже важливе це питання, адже воно стосується всієї судової системи. Тому моя присутність абсолютно обгрунтована!» — пояснив він. Очільник ВС заявив, що схвалює пропоновані зміни й переконаний, що «законопроект — приклад того, що Україна робить послідовні кроки до приведення української судової системи у відповідність до європейських стандартів». Схвально відгукнулися про ініціативу і голови вищих господарського та адміністративного судів Віктор Татьков та Ігор Темкіжев відповідно. Р.Кирилюк назвав пропоновані зміни кроком до Європи, а І.Самсін переконаний: «Пропонується дієвий механізм покращення судової системи». Проте опозиція не поділяла думок служителів Феміди.

Задля обговорення політичної скла­дової законопроекту в засіданні комітету взяв участь В.Рибак. Почав із оголошення, повідомивши, що попередньо зустрічався з Арсенієм Яценюком та Олександром Турчиновим, які заявили, що 3 фракції не підтримують законопроекту й не будуть за нього голосувати. «Зосередьтеся зараз на суперечливих питаннях. Зважте, що після позитивного висновку КС ми не можемо просто не проголосувати!» — закликав спікер.

Із проханням підтримати ініціативу Президента звернувся до нардепів А.Портнов. «Результат голосування покаже, яким чином український парламент реалізовує рекомендації Венеціанської комісії», — відзначив він.

Проте в окремих парламентарів були свої думки щодо законопроекту. Чи не до кожної пропонованої зміни вони намагалися щось додати, прозвучала навіть пропозиція створити тимчасову спеціальну комісію, яка б зайнялася черговим вивченням законопроекту й пошуком компромісу. «Не враховані всі зауваження Венеціанської комісії!» — наполягала секретар комітету Наталія Агафонова. «У проекті є низка положень, які не забезпечують гарантій незалежності суддів», — додав В.Швець. Але, попри низку зауважень, заперечень та обурень, іншого подібного законопроекту, зареєстрованого у ВР, наразі немає, зазначив А.Портнов. Він додав, що направлення документа на доопрацювання, як того вимагає опозиція, забере багато часу, а його не можна втрачати. Тим паче, перед важливою подією — Вільнюським самітом. А.Портнов також додав, що у всіх незгодних була можливість внести свої напрацювання, проте нею не скористалися.

«Голосування за зміни до Конституції — логічне завершення розпочатої судової реформи. Тим паче, маємо схвальні відгуки Венеціанської комісії. Спостерігаючи за тим, що відбувається, переконана — найбільше діючу сьогодні систему судоустрою підтримує опозиція», — зауважила О.Лукаш. Її обурив намір опозиції блокувати трибуну під час голосування. «За таких обставин ви берете на себе відповідальність за результати Вільнюського саміту», — додала міністр юстиції.

Останнім виступив позафракційний Сергій Міщенко, який запевнив, що проголосує «за». «Я не чув жодного зауваження від Європи щодо цього проекту. Всі пропоновані зміни напрацьовані роками. До того ж висновок КС — позитивний. Якби було хоча б одне зауваження, тоді б мали предмет для розмови», — переконаний нардеп. «Помилкою буде не підтримати законопроект, який винесений на голосування», — прокоментував Микола Катеринчук (ВО «Батьківщина»), хоча наступного дня за нього не проголосував.

Після тривалого обговорення нардепи все ж таки погодилися, що зміни в судовій системі потрібні, щоправда, продовжували наполягати на поверненні законопроекту на доопрацювання. Однак А.Портнов заявив: «Ми залишаємося на своїй позиції. Компромісів від нас не буде. Зрештою цей законопроект має свою історію. Тому прошу голосувати з будь-яким результатом!» Голова комітету Валерій Писаренко наголосив, що законопроект підтримує. «І не бачу причин для іншої позиції. В європейських країнах навіть не вірять, що ми йдемо на такі перетворення!» — додав він і поставив на голосування два варіанти рішення: рекомендувати ВР попередньо схвалити або не схвалювати документ і направити на доопрацювання, як того вимагала опозиція.

У результаті за перший варіант рішення проголосувала більшість, за другий — лише 5 нардепів. Не було жодного, хто б утримався. Таким чином, члени обох комітетів направили проект до сесійної зали, де його долю вирішували вже всі народні обранці.