Цінність — у спадщині

або Що поєднує кожного з нас та науковця Ганса Кельзена?

Напрацювання одного з основних теоретиків правового позитивізму та засновника конституційної юстиції в Австрії Г.Кельзена активно використовуються як зарубіжними, так і вітчизняними науковцями, правниками та суддями. Думки експертів щодо юридичних праць науковця різняться: хтось віднаходить у них вади, хтось уважає, що застосовувати теорію позитивізму наразі неможливо. Сумніву не виникає тільки в одному — осмислення спадщини Г.Кельзена лише починається…

Минуло 85 років відтоді, як вийшла у світ праця Г.Кельзена «Про сутність і цінність демократії». А під час І міжнародної конференції, присвяченої 132-й річниці народження видатного науковця та філософа, презентовано українську версію книги. Задля участі в заході зібралися держслужбовці, представники суддівського корпусу, адвокати, науковці та гості з-за кордону, зокрема останній із учнів Г.Кельзена — професор Герберт Шамбек.

У своїй праці, зокрема, філософ досліджує питання захисту національних меншин, демократизації державного управління та судочинства, захисту індивіда від влади держави, ролі виборів у житті суспільства та відповідальності народних обранців перед виборцями, а також неможливості анулювання парламентом конституційних норм.

Учасники заходу відзначили, що книга написана немовби для нашого часу, адже міркування автора щодо політичного ідеалу XIX сторіччя актуальні й нині. «Представники так званої аналітичної юриспруденції невипадково широко використовують здобутки позитивізму», — поділився думками суддя Конституційного Суду у відставці Микола Козюбра.

Зазначена книга цікава з точки зору утвердження в Україні європейських демократичних цінностей — верховенства права, конституційної демократії та прав людини, вважає суддя КС у відставці Володимир Кампо. Втім, він віднайшов у доктрині певні вади та переконаний, що застосовувати теорію позитивізму у чистому вигляді наразі неможливо. «Праці Г.Кельзена слід розуміти не буквально, а діалектично», — зауважив доповідач.

Що саме, окрім коріння (батько філософа є вихідцем з України), поєднує кожного із нас, сучасників, та Г.Кельзена? «Бажання зміцнити довіру до влади!» — відзначає надзвичайний і повноважний посол Австрії в Україні Вольф Дітріх Хайм та звертає увагу на той «інноваційний ефект», який мало запровадження науковцем конституційної юстиції в Австрії. «Г.Кельзен створив взірець, який був визнаний усіма!» — переконаний учень науковця Г.Шамбек.

Усі без винятку учасники заходу були одностайними в тому, що суспільство перебуває лише на першому щаблі вивчення спадщини науковця.

«Правознавство Г.Кельзена здатне виконувати творчу функцію, і його потенціал ще тільки очікує на реалізацію», — відзначив голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Ігор Самсін. «Осмислення спадщини Г.Кельзена лише починається. І осмислити її необхідно у всіх напрямах — і в загальнотео­ретичному, і у практичному», — погодився з ним М.Козюбра.

З доробком філософа ознайомлені не лише науковці, а й представники суддівського корпусу. Так, за словами І.Самсіна, починаючи з 2000 року у Верховному Суді постала проблема застосування права. «Законів у нас багато, але читається лише 50%. У інших 50% ми не знаємо, що робити, — відзначив голова ВККС і додав: — Судді не повинні писати у рішеннях усе, що задумають. Рішення мають бути структуровані, розумні й перш за все — зрозумілі для громадян!»

Використовуючи напрацювання Г.Кельзена, судді ВС обгрунтували необхідність використання наукового підходу до питань тлумачення права. «Є певні правила, і ми ці правила встановили!» — запевнив доповідач.

За наведеною ним інформацією, завдяки спільним зусиллям суддів ВС та науковців завершується робота над підготовкою чергового видання практичного курсу тлумачення правових актів. «Після цього плануємо заглибитись у чисте правознавство Кельзена і надати філософсько-правове обгрунтування тому вченню про правотлумачення, яке уже створене, — наголосив І.Самсін і резюмував: — Скільки б ми не говорили про демократію, але без незалежного суду ці балачки будуть нічим іншим, як переливанням із пустого в порожнє. Є незалежна судова система — є і демократія!»

***

Конференція стала першим кроком до сучасної інтерпретації і переосмислення праць Г.Кельзена. Учасники висловили бажання проводити такі «кельзенські читання» щороку, адже вони сприяють поглибленню українсько-австрійського співробітництва в науковій та освітній сферах, а також належній оцінці вкладу філософа в юриспруденцію…