Складові якісного добору

Залучення викладачів Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича допоможе покращити теоретичну підготовку кандидатів

Ініційований главою держави закон «Про судоустрій і статус суддів», який набрав чинності в липні 2010 року, заклав підвалини для побудови принципово нової судової системи. Не була винятком і процедура добору на посаду судді. Якщо раніше претендента оцінювали окружні кваліфікаційні комісії та ціла низка інших інстанцій, то тепер указана процедура стала значно прозорішою та доступнішою, отримала схвальні відгуки міжнародних експертів.

Особливості добору

У 2013 році вперше проведено добір кандидатів на посади суддів із проходженням ними спеціальної підготовки, передбаченої вищезазначеним законом. Адже сучасні світові, зокрема європейські, стандарти щодо незалежності та ефективності роботи суддів значну увагу приділяють професійній підготовці майбутнього судді. 630 претендентів, які успішно пройшли спеціальну підготовку в Національній школі суддів, отримали відповідні свідоцтва. Спеціальна підготовка включала інноваційні методики та концептуально нові підходи.

В її основу покладено принципи практичної спрямованості навчання. Стажування в судах загальної юрисдикції стало інновацією в професійному навчанні майбутніх суддів. Без сумніву можна стверджувати, що стажування — важливий та обов’язковий компонент спеціальної підготовки. Для забезпечення цього процесу були визначені суди — бази стажування.

9 вересня кандидатів уже чекав перший етап кваліфікаційного іспиту — анонімне тестування. Через кілька годин після його складання можна було дізнатися про попередні результати.

19 та 20 вересня 2013 року претенденти пройшли другий етап кваліфікаційного іспиту — виконання практичного завдання, яке полягало в письмовому викладі проекту процесуального документа: 19-го — рішення в цивільній та постанови в господарській справах, наступного дня — вироку в кримінальній та постанови в адміністративній справах.

З огляду на те що починаючи із цього року спеціальна підготовка кандидатів запроваджена вперше та здійснювалася на засадах її практичної спрямованості, ВККС змінила співвідношення в загальній кількості балів за результатами кваліфіспиту між тестуванням і практичним завданням.

Так, у 2013 році за результатами оцінювання тестування кандидат міг отримати максимально 40 балів. Оцінювання практичного завдання здійснюється шляхом сумування результатів оцінювання вирішення модельних судових справ цивільної, господарської, кримінальної та адміністративної юрисдикції. Найвищий бал за вирішення кожної модельної судової справи — 15, найнижчий — 0. Отже, максимальна кількість балів, яку претендент міг отримати за результатами оцінювання практичного завдання, — 60. Кількістю набраних балів за результатами складення іспиту стала загальна сума нарахованих балів за тестування та виконання практичного завдання.

Допоки кандидати очікують результатів кваліфікаційного іспиту, значна частина суддів, які пройшли минулий добір, уже зайняли омріяні посади та працюють у судах України. У березні 2012 року комісія оголосила другий добір кандидатів на посади суддів (на 724 вакансії). Складали іспит усього 1378 осіб. Близько 1137 претендентів набрали 60 балів і більше. Всіх їх зарахували до резерву на зайняття вакансій. 231 кандидат набрав менше за прохідний бал. Від 60 до 69,5 бала набрав 721 кандидат, від 70 до 79,5 — 380, а від 80 балів і більше — тільки 36 осіб. Щодо 4 претендентів проводилася додаткова перевірка.

Характерною особливістю першого конкурсу другого добору було те, що кандидати, зараховані до резерву, змушені були працевлаштовуватися в інших областях України, зокрема, вихідці з Чернівецької області — у Дніпропетровській та Донецькій.

3 вересня 2013 року Вища кваліфікаційна комісія суддів удруге в цьому році затвердила список переможців конкурсу на заміщення вакантних посад суддів у кількості 105 осіб. У резерві залишилося 753.

Одну з найбільших кількостей балів отримали жителі Львівської та Київської областей, що свідчить про високий рівень вищих навчальних закладів цих регіонів — Львівського національного університету ім. І.Франка та Київського національного університету ім. Т.Шевченка — й, відповідно, про високий рівень знань випуск­ників.

Професійна підготовка

Беззаперечним є факт, що суддівський корпус Буковини з давніх-давен славився своїм високим професіоналізмом. Підтвердженням цього є те, що судді, які працювали в Чернівецькій області, займали й сьогодні займають високі посади в органах судової влади, зокрема Верховному та вищих спеціалізованих судах.

З огляду на високий професіоналізм суддівського корпусу Буковини виникла необхідність передання досвіду молодим колегам, помічникам суддів, секретарям судового засідання, іншим працівникам апарату, внаслідок чого у 2004 році в Чернівцях створено регіональне відділення Академії суддів України, нині — Чернівецьке регіональне відділення НШС. Тут працівники суду проходять не лише теоретичне, а й практичне навчання — відвідують суди області, зокрема Апеляційний суд Чернівецької області, в яких переймають неоціненний досвід. Як показала практика, у подальшому такі особи успішно зарекомендували себе в практичній діяльності.

Аналіз статистичних даних Вищої кваліфкомісії свідчить, що, за результатами складання кваліфікаційних іспитів протягом останніх років, кандидати з нашої області, серед яких — переважно працівники апарату, набрали велику кількість балів, що допомогло їм зайняти омріяні посади, поповнити ряди суддівського корпусу не тільки в Буковинському краї, а й в інших регіонах України.

У результаті успішної роботи ЧРВ НШС виникла необхідність затвердження Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича як ВНЗ, який здійснюватиме підготовку кандидатів на посади суддів. Адже залучення викладачів цього закладу допоможе покращити теоретичну підготовку претендентів.

Відповідно до пп.3.5, 3.6 Положення про порядок проходження спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді (в новій редакції), затвердженого рішенням ВККС від 12.02.2013 №5/зп-13, юридичні ВНЗ, які прагнуть здійснювати спеціальну підготовку претендентів, подають до НШС заяви та відповідні до критеріїв відбору матеріали. ВККС розглядає опрацьовані школою матеріали юридичних вишів, які претендують на здійснення спеціальної підготовки, та затверджує перелік закладів.

Наразі рішенням ВККС від 9.10.2012 затверджено Перелік вищих навчальних закладів, які здійснюватимуть спеціальну підготовку кандидатів на посаду судді у 2013 році. До таких закладів віднесено Київський національний університет ім. Т.Шевченка, Львівський національний університет ім. І.Франка, Національний університет «Юридична академія ім. Ярослава Мудрого», Національний університет «Одеська юридична академія».

Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича — один з найстаріших класичних університетів в Україні. Його стіни пам’ятають імена багатьох видатних постатей, він служить храмом освіти та науки, духовності й культури, зберігає найкращі традиції національного духу. Розпочавши свою славну історію ще позаминулого сторіччя, цей заклад і в ІІІ тисячолітті залишається одним з найпрестижніших університетів України.

Юридичний факультет — ровесник університету, що має IV рівень акредитації. Його фундаторами були перший ректор, відомий юрист-практик К.Тимощук, основоположник світової школи соціології права, уродженець м.Чернівців Є.Ерліх, засновник сучасної криміналістики Г.Гросс.

Нині на юридичному факультеті ЧНУ ім. Ю.Федьковича працює 75 викладачів на постійній основі, з них 57 докторів юридичних наук, професорів та кандидатів юридичних наук, доцентів; 15 науковців працюють за сумісництвом, із них 13 докторів юридичних наук, професорів та кандидатів юридичних наук, доцентів.

У ЧРВ НШС протягом тривалого часу, крім суддів, навчальні дисципліни викладають працівники юридичного факультету університету. Тож налагоджена співпраця між АСЧО, ЧНУ ім. Ю.Федьковича та ЧРВ НШС може стати в пригоді та сприяти якісній підготовці кандидатів на посади суддів.

Удосконалення процедури добору

У цілому процедуру добору можна оцінити позитивно. Не викликають заперечень і способи перевірки знань кандидатів. Разом з тим при виконанні та оцінюванні результатів анонімного тестування можна було б більшою мірою використовувати комп’ютерну техніку, завдяки чому запитання формувалися б в електронному вигляді. Це зменшило б можливість утручання особи в перевірку та оцінювання роботи, а також дозволило б одержувати результат одразу по завершенні тестування.

Крім того, програма спеціальної підготовки кандидатів у основному зорієнтована на процесуальні блоки, у той час як кваліфікаційний іспит вимагає також знань у сфері матеріальних галузей права, що майже не вивчалися в Національній школі суддів.

При оцінюванні анонімного тестування та практичного завдання має існувати єдиний підхід. Попередні результати оцінювання практичного завдання, як і анонімного тестування, повинні бути оприлюднені до засідання ВККС за участю претендента щодо виявлення його особистих і моральних якостей.

При зарахуванні до резерву кандидатів повинен ураховуватися рівень складності анонімного тестування та практичного завдання на стадії кваліф­іспиту порівняно з кваліфіспитами минулих років. Адже особи, які виконували складніші завдання під час кваліфіспиту й отримали меншу кількість балів, перебувають не в однаковому становищі з тими, хто виконував простіші завдання.