Феміді доводиться маневрувати всліпу в нових нормотворчих реаліях
«Коли між друзями немає згоди, на лад їх діло не піде...» Такі слова з відомої байки Івана Крилова спадали на думку в стінах Кловського палацу, де на чергове засідання Ради суддів зібралися представники третьої гілки влади.
Каменем спотикання для членів найвищого органу суддівського самоврядування 9 серпня стали організаційні питання, пов’язані з набранням чинності законом «Про судоустрій і статус суддів». Цей продукт, хоч і був покликаний удосконалити вітчизняну Феміду, не припав до смаку її представникам. Якщо раніше суддівський корпус звинувачували в корпоративності, то тепер серед його представників ¬з’явилося багато охочих винести сміття з хати. При цьому подібний «волюнтаризм» не на користь самим законникам, їм усе складніше вдається порозумітися. Особливо загострилися стосунки між представниками різних видів юрисдикції.
Оргпитання спотикання
Пристрасті на зібранні розгорілися майже відразу. Після того як головуючий — заступник голови РСУ Василь Гуменюк — оголосив порядок денний засідання, представник Вищого господарського суду Віктор Москаленко висловив свої зауваження щодо нього. Зокрема, претензії останнього стосувалися того, що представники цього органу завчасно не отри¬мують переліку питань, котрі мають розглядати. «Ми два роки сюди приходимо й отримуємо документи безпосередньо в залі», — заявив В.Москаленко. Водночас він запропонував обговорити позицію президії РСУ та її голови стосовно судової реформи, яка, на його думку, є деструктивною. «У цьому залі постійно ігнорувалася позиція спеціалізованих судів», — дорікнув представник господарської юрисдикції.
При цьому В.Гуменюку довелося докласти неабияких дипломатичних зусиль, аби все ж приступити до обговорення питань порядку денного. За інформацією заступника керманича цього органу суддівського самоврядування, в арсеналі РСУ накопичилося близько 4 тис. скарг, які потрібно розглянути. Головуючий розповів: якщо за результатами перевірки нарікань на роботу законників потрібно буде порушувати питання про дисциплінарну відповідаль¬ність, такі скарги необхідно передати або до кваліфкомісії, або до ВРЮ. Аналогічна ситуація, на переконання В.Гуменюка, має бути й в інших радах суддів, котрі також повинні, так би мовити, підтягти хвости.
У свою чергу голова Апеляційного суду Запорізької області Віктор Городовенко звернув увагу доповідача на те, чи варто розглядати скарги, котрі не передбачають дисциплінарної відповідальності служителя Феміди. На думку члена РСУ, ці нарікання може розглянути орган, наділений такими повноваженнями.
Солідарними з ним були і деякі його колеги: розглядаючи подібні скарги, РСУ перевищуватиме свої пов¬новаження. Зокрема, голова Одеського апеляційного господарського суду Валерій Балух висловив сумніви щодо легітимності цього органу. Він запропонував скаржникам «стандартну відповідь»: у зв’язку із набранням чинності новим законом РСУ припинила свої повноваження і не має компетенції розглядати ці звернення. Коментуючи це формулювання, В.Гуменюк лише подякував за «цінну пропозицію».
Не менш спірним для учасників зібрання стало питання організації проведення майбутніх конференцій, засідань рад і з’їзду суддів. Представники органу суддівського самоврядування довго сперечалися, чи вправі вони вирішувати такі питання. У підсумку з’ясували тільки одне: засідання організаційного бюро щодо скликання першої конференції суддів загальних судів відбудеться 19 серпня у приміщенні Апеляційного суду столиці. А ось від вирішення будь-яких організаційних питань щодо проведення з’їзду більшість членів РСУ відхрестилася.
З’їзд не для всіх
Водночас голова Військового місцевого суду Київського гарнізону Олег Присяжнюк «реанімував» питання щодо подальшої долі військових людей у мантіях. За його словами, в усіх військових судах проходять збори суддів, на яких мають обрати делегатів на з’їзд, однак із 15 вересня ці інстанції ліквідують, відтак законники не встигнуть перевестися в інші суди й бути присутніми на осінньому суддівському форумі. О.Присяжнюк запропонував вирішити це питання на засіданні РСУ, оскільки, на його переконання, у військових також має бути своя квота. «Закон не може викреслити цих суддів і позбавити їх представництва на з’їзді», — заявив він.
Коментуючи цю пропозицію, головуючий зауважив, що рада позбавлена повноважень визначати кількість представників від кожної юрисдикції. В.Гуменюк порадив своєму колезі єдиний шлях на з’їзд: через організаційне бюро конференції загальних судів, ради суддів спеціалі¬зованих судів, які утворюють організаційний комітет проведення з’їзду.
Втім, представник військових людей у мантіях не захотів забирати «чужі квоти», тобто місця представників інших видів юрисдикції, і наполіг, аби це питання все ж поставили на голосування в РСУ. Щоправда, вимогу військових мати своє представни¬цтво на з’їзді більшість присутніх не підтримала, мотивуючи це тим, що вони не мають права вирішувати це питання.
Знак без відзнаки
Розглянули учасники зібрання і питання щодо відзначення суддів державними нагородами. Після того як В.Гуменюк озвучив даний пункт порядку денного, В.Балух запитав: «А як стосовно закону?» Відповідаючи, головуючий зробив посилання на закон «Про державні нагороди України».
Водночас голова Харків¬ського апеляційного господарського суду Василь Кухар нагадав, що згідно з новим законом люди в мантіях подібні відзнаки не повинні отримувати. На його переконання, після направлення відповідного подання від РСУ указу Президента годі чекати. «Ви розумієте це чи ні? Навіщо ви це робите?» — апелював до заступника голови РСУ В.Кухар. «Я не можу ігнорувати думку колективу, який направив до РСУ ці матері¬али. Я був змушений їх винести на засідання, щоб ви ухвалили рішення. Закон «Про судоустрій і статус суддів» не забороняє відзначати суддів державними нагородами», — за¬явив В.Гуменюк.
У свою чергу інший за¬ступник голови РСУ Стані¬слав Міщенко назвав два варіанти: або передати ці матеріали своїм наступникам, тобто новому складу органу суддівського самоврядування, або ж повернути їх адресантам.
А ось голова Апеляційного суду столиці Антон Чернушенко запропонував«більш коректно сформулювати» подання РСУ, тобто виключити фразу «за заслуги у здійсненні правосуддя», оскільки вона суперечить новим нормам. Солідарним із ним був і секретар РСУ Станіслав Щотка, на думку якого, через таке формулювання подання не буде задоволене. Тому він висловив пропозицію редакційно опрацювати проект подання і залишити формулювання «за особистий вагомий внесок у здійсненні діяльності, пов’язаної із захистом прав і свобод людини». Побіжно С.Щотка запропонував поцікавитися думкою присутніх на засіданні представників Адміністрації Президента. «Абсолютно очевидно, що таке клопотання не буде задоволене. Ми навіть не доповідатимемо про такий документ Президенту», — пообіцяв заступник глави АП Андрій Портнов. «Дуже прикро чути, що ви, пане головуючий, не прочитали цей закон, — апелював до В.Гуменюка чиновник. — Це очевидна річ, яка повернеться до органу, котрий, окрім цього, не має таких повноважень, бо виключний перелік повноважень РСУ вже визначений у законі».
У підсумку учасники зняли з розгляду питання про державні нагороди. Єдине клопотання, котре підтримали присутні, — це оголошення подяки від РСУ.
Фінансовий біль
Не залишилося поза увагою суддів і питання стосовно фінансування третьої гілки влади. Про бюджетний запит на наступний рік розповіла присутнім представниця Державної судової адміністрації Людмила Рудмінська. За її словами, у зв’язку з ухваленням нового закону кардинально змінилася система матеріального і соціального забезпечення Феміди. Зокрема, доповідачка поінформувала, що кошти, передбачені на діяльність військових судів, у зв’язку з їх ліквідацією будуть перерозподілені між адміністративними судами. За підрахунками Л.Рудмінської, бюджетний запит було задоволено лише на 34%, а заробітна плата представників судової системи — на 63%. До речі, інформація щодо останньої для присутніх була чи не найголовнішою.
Майже відразу розмова перетворилася на обговорення фінансових проблем. Члени РСУ скаржилися голові ДСАУ Івану Балаклицькому на відсутність належних приміщень, комп’ютерів, коштів на оплату комунальних послуг тощо. І.Балаклицький зазначив, що недофінансування третьої гілки влади стало вже хронічним. «Ми маємо те, що маємо, і виходимо з реалій. Будуть підвищені видатки — буде покращення», — заявив він.
У свою чергу В.Гуменюк поцікавився в очільника ДСАУ: чи реальні строки запровадження автоматизованої системи документообігу в судах з 1 січня 2011 року? На думку І.Балаклицького, цей термін надзвичайно малий, передусім для реалізації вимог законодавця необхідне належне фінансування.
В.Москаленко зауважив, що в господарському процесі є напрацювання стосовно даного нововведення, тому його хвилювало питання: чи буде це збережено після вступу закону в силу? «Буде збережено все те, що є у вас, а також напрацювання адміністративних судів. Ми будемо приходити до єдиного знаменника, щоб ця система за¬працювала», — пообіцяв керманич ДСАУ.
У підсумку члени РСУ взяли інформацію до відома, а наостанок заслухали доповідь судді ВС Дмитра Луспеника, котрий розповів своїм колегам про підводні течії нового закону, а також як потрібно застосовувати його окремі норми.
Втім, після завершення засідання питань у присутніх накопичилося чимало, і журналістам довелося ставати у чергу до В.Гуменюка, який люб’язно зголосився надати всім охочим роз’яснення. Зокрема, він пообіцяв, що це зібрання органу суддівського самоврядування не було останнім і його представники обов’язково зберуться ще раз.
Ольга КИРИЄНКО
Пряма мова
Василь ГУМЕНЮК, заступник голови РСУ:
— Це не останнє засідання РСУ, оскільки не виключено, що у будь-який момент доведеться вирішувати питання, аби не було втручання в органи суддівського самоврядування.
Втім, переконаний, дуже велика втрата, що новий закон не передбачає організаційні форми спілкування суддів на адміністративних посадах. Чому?.. Адже судді, які перебувають на керівних посадах у судах, уважаються найкваліфікованішими, вони пропрацювали у судовій системі 20—30 років, тому втрачати цей золотий фонд не можна. Наразі пропонують створити відповідну конференцію для очільників обителей Феміди. Я запропонував свої організаторські здібності, щоб реалізувати цей захід.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!