Європарламент закликає матеріально допомогти східним партнерам, якщо ті покажуть приклад політичної стійкості
За два з половиною місяці до саміту східного партнерства євродепутати проголосували за тематичну резолюцію. Вони офіційно висловили надію на успіх майбутнього заходу й закликали Росію не тиснути на партнерів. Стійкість останніх (і України зокрема) Європа збирається винагородити.
Геть від Москви
Після літнього «загострення» (і в першу чергу — торгових відносин між Україною й Росією), обговорюючи перспективи програми східного партнерства, в Європі постійно згадують про Москву. Черговий сеанс обговорення «партнерського» питання в Європарламенті мав російський «відтінок». Українське становище митних справ стало черговим прикладом того, що євродепутати піддають серйозній критиці.
Базова риторика Європи в цілому не змінилася: країнам-учасницям як і раніше рекомендують іти шляхом реформ і підтримувати дружні відносини з країнами регіону. Але дії Росії не залишилися поза увагою: в Європарламенті зареєстрували 6 проектів резолюцій, які тією чи іншою мірою стосуються посиленого тиску Москви на сусідні держави. І зрештою «усереднений» варіант навряд чи виявився для РФ приємним. Євродепутати прямим текстом засудили політику Кремля й закликали Єврокомісію всіляко підтримувати Україну й інші країни східного партнерства в непохитності їх намірів.
В остаточному тексті резолюції немало уваги приділяється політичному аспекту неправедного використання економічного інструментарію. Наприклад, депутати порадили Єврокомісії та Європейській службі зовнішньополітичної діяльності оцінювати кроки Москви як такі, що виходять «за межі суто торгівлі і є лише прикриттям для політичного тиску». «Європарламент уважає цей тиск неприйнятним; крім того, вважає, що поступова інтеграція країн-партнерів з ЄС відповідає їхньому прагненню до добросусідських відносин з Росією, і закликає Росію не чинити тиску й повною мірою поважати їх суверенне право діяти згідно зі своїм політичним вибором», — мовиться в документі.
Москва з політичним аспектом не згодна. Правда, російські експерти не здивовані подібним трактуванням того, що відбувається.
У резолюції є формулювання, в яких ідеться про дії, покликані перешкоджати спробам Росії «утримати їх (країни східного партнерства, — «Подробиці») від асоціації з ЄС». А при обговоренні проекту деякі депутати були ще відвертішими. «Ми повинні відкрити наші ринки для молдавського вина, ми повинні показати Путіну, що його методи неприйнятні для ЄС. Україна особливо чутлива, тому що без України євразійський союз буде просто паперовим тигром. Ми повинні розморозити фінансові ресурси і підтримати Україну в цьому історичному виборі», — наполягала напередодні представник фракції лібералів і демократів Кристійна Оюланд. І частина «зустрічних пропозицій» дійсно потрапила в резолюцію.
Судячи з проголосованого тексту, європарламентарі зійшлися на тому, що ускладнена третьою стороною співпраця потребує від ЄС не тільки моральної підтримки. Депутати закликають матеріально допомогти східним партнерам, якщо ті покажуть приклад політичної стійкості. «ЄС готовий допомогти партнерам в їхніх зусиллях щодо інтеграції шляхом тимчасового застосування відповідних частин угоди про асоціацію та всеосяжну зону вільної торгівлі з моменту її підписання; розморозити після підписання чи парафування відкладені кредити й програми допомоги; продовжувати вживати заходи, спрямовані на спрощення візового режиму і з часом на введення безвізового режиму», — зазначено в одному з пунктів. Але чи виявиться така стратегія складовою пропозиції, від якої неможливо відмовитися?
«Нещастя» в поміч?
Дієвість обіцянок Європарламенту залежить від багатьох чинників: починаючи з позиції Брюсселя з цього питання і закінчуючи реакцією «приймаючих» сторін. Відновлення надання кредитної допомоги і реалізації прямих програм підтримки — досить привабливий аргумент в першу чергу для України, оскільки темпи її співпраці з Європою в рамках програми східного партнерства, на думку експертів, сповільнилися порівняно з іншими країнами. А ось вигоди від «передчасного» набуття чинності окремими пунктами угоди про асоціацію багато в чому залежать від ситуації.
Так, у Росії впевнені, що Україні торгова співпраця з ЄС украй невигідна. ЄС у свою чергу попереджає про те, що безхмарним адаптаційний період не буде. Але в цілому європейці налаштовані оптимістично. «Угода про асоціацію... не тільки відкриє обидва ринки за допомогою скасування або зменшення тарифів і квот, а й сприятиме гармонізації законів, норм і правил у всіх секторах економіки, зміцнюючи таким чином довіру інвесторів», — вважає посол ЄС в Україні Ян Томбінський.
А єврокомісар з питань розширення підкреслює, що й сама Москва може прийняти норми, які «готовий розділити Київ». «Вже зараз ми активно співпрацюємо з Росією щодо вирівнювання багатьох норм і стандартів. Це ключовий елемент партнерства для модернізації ЄС і Росії. І ці стандарти також дедалі більше приймає Митний союз», — запевняє Штефан Фюле.
Фахівці вважають, що, реагуючи на останні події, Європа демонструє все більшу зацікавленість у підтримці друзів зі сходу (а 12 вересня була прийнята не тільки «російсько-партнерська» резолюція, а й рекомендації з поліпшення відносин між Брюсселем і Мінськом). Знову-таки розроблена програма підтримки свідчить, що в ЄС добре усвідомлюють значимість найближчих місяців. Але включення режиму «Ні тиску!» може й не означати підтримку за будь-яку ціну.
Затверджена резолюція містить застереження, що угоди про асоціацію будуть підписані/парафовані з тими державами, які «готові й можуть це зробити за умови виконання вимог». Від перевірених критеріїв поки що ніхто не поспішає відмовлятися. Так, міністри закордонних справ «великої вісімки» нещодавно говорили про «повну підтримку підписання угоди про асоціацію Україна—ЄС, включаючи глибоку й всеосяжну зону вільної торгівлі, у Вільнюсі в листопаді за умови, що Україна продемонструє відчутний прогрес у трьох ключових сферах, визначених у висновках Ради ЄС від грудня 2012 року». То чи допоможе торгове «нещастя» інтеграційному «щастю», якщо «порядок денний» (від проведення реформ до вирішення проблем правосуддя) залишиться без змін?
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!