Референдум щодо МС: пробна куля плебісциту чи мильна булька піару?
Комуністи знайшли спосіб обійти судову заборону й зібрали ініціативну групу з проведення референдуму про вступ України до Євразійського економічного співтовариства. На думку експертів, юридичного значення цей плебісцит не матиме. Питання лише в тому, на якому етапі комуністи (самі чи зі сторонньою допомогою) зрозуміють безперспективність цієї затії.
Збори імені «Спартака»
Рішучість комуністів довести анонсований вияв народовладдя до кінцевого результату мало не звів нанівець Окружний адміністративний суд м.Києва. Як захід забезпечення позову КПУ ухвалою заборонялося проводити збори про проведення референдуму про вступ України до Митного союзу. Проте юристи-комуністи придумали прийом, який задовольняв і бажання їхніх босів, і не порушував судової заборони.
На стадіоні «Спартак», де проводилися збори, був присутній і представник Центральної виборчої комісії (обов’язкова умова для легітимності заходу). Хоч і не ясно, в якому статусі: чи то як громадянин, чи то як посадова особа. Втім, із цими нюансами розбиратимуться вже в самому Центрвиборчкомі.
Знову-таки, формально ініціативну групу було створено відповідно до решти вимог закону, а питання, яке хочуть запропонувати для референдуму, — затверджено. Принаймні за заявою прес-служби КПУ й лідера комуністів Петра Симоненка. Останній сказав присутнім: «Ми продемонстрували своє бажання й можливість контролювати суспільно-політичні процеси в країні. І це — наше головне досягнення».
Мабуть, ніхто б не заперечував, якби цією самою демонстрацією бажань і можливостей справа й обмежилась. Однак у КПУ пішли далі й затвердили формулювання питання, яке збираються винести на всеукраїнський референдум: «Чи підтримуєте ви приєднання України до Митного союзу Республіки Білорусь, Республіки Казахстан і Російської Федерації?». І, хоча Росія згадана в списку останньою, саме Кремль так наполегливо агітує українців позитивно відповісти на це запитання.
Втім, необхідно відокремити юридичну складову проведення референдуму від політичної підоснови.
Комуністи з рушницею
Багато експертів схиляються до думки, що ініціатива з плебісцитом — це швидше рушниця, яку винесли на сцену, але вистрелити вона повинна у 2017 році. З її допомогою вірні ленінці збираються повоювати за електорат «регіоналів». Як мовиться, дружба дружбою, а мандати — нарізно. Варіант із 2015-м політологами серйозно не розглядається, оскільки втрутитися в боротьбу на президентських виборах лідерові комуністів не до снаги.
Ідею мобілізувати виборця за допомогою референдуму не можна віднести до ноу-хау українських «червоних». Цей механізм — вдало й не дуже — вже використовують їхні «старші брати» з Росії. Правда, питання там ставилися більш животрепетні — обмеження тарифів на комунальні послуги, цін на продукти харчування й медикаменти або збереження пенсійного віку. Тобто ті, які дозволять показати більш ніж 90% народної підтримки.
Опитування щодо приєднання до Митного союзу такої одностайності не гарантує. Більше того, не виключено, що тих, хто проголосує за МС, буде не більше, ніж прихильників європейського вибору. Особливо на тлі незграбної інформаційно-митної війни, яку останнім часом веде Кремль. Перефразовуючи російського класика Антона Чехова, можемо сказати, що ніщо так не зв’язує людей, як спільний ворог. Й українці — не виняток.
Наприклад, навряд чи юрист за освітою та прем’єр РФ за посадою Дмитро Медведєв не знає, що договір про асоціацію з Євросоюзом — не більш ніж угода про наміри. Проте він заявив, що Москва не пустить Київ у Митний союз, якщо буде підписано угоду про асоціацію України з ЄС. А радник президента РФ Сергій Глазьєв твердо впевнений, що тільки 35% українців віддають перевагу ЄС, а цілих 40%, тобто все ж таки велика частина, — за МС.
Деякі експерти припускають, що українські комуністи скористалися амбіціями Москви й «потрібними» результатами соцопитувань, щоб заручитися підтримкою Кремля в проведенні референдуму стосовно МС. І не тільки інформаційною. Причому від своїх «інвестицій» Росія очікує не стільки економічних, скільки зовнішньополітичних дивідендів. Підписання ж договору про асоціацію України з ЄС стане показником того, що претендент на вплив у Євразії впливу-то, по суті, й не має, якщо не здатний утримати у своїй орбіті «старого друга».
Цим і пояснюється здійнятий на північному сході галас щодо загроз суверенітету, які нібито несе договір про асоціацію, та референдуму про вступ до МС. Хоча з юридичного погляду, як відзначають експерти, ні перший, ні другий не перетворять Україну на політичного союзника тієї чи іншої сторони. Й у разі асоціації з подальшим створенням зони вільної торгівлі з Євросоюзом, і в разі розвитку відносин з МС мова йде про вибір економічних стандартів. І не більше.
Той же Митний союз формувався протягом 10 років за рахунок підписання міждержавних угод, загальна кількість яких сягнула двох сотень. І не існує єдиного договору, поставивши підпис під яким можна автоматично приєднатися до решти. Кожну з угод, відзначають експерти, повинні ратифікувати як Верховна Рада, так і парламенти країн — членів МС.
ЄС — організація структурована, але між асоціацією та членством у ній — велика різниця. «Закріпивши в законі «Про принципи зовнішньої і внутрішньої політики» напрям євроінтеграції, Україна йде цим шляхом уже багато років. Осінь — це проміжний етап, який підіб’є підсумки, що зроблено з тієї миті, як було ухвалено стратегічне рішення про євроінтеграцію», — підкреслив Президент Віктор Янукович в інтерв’ю журналістам.
Тест на волевиявлення
З юридичного погляду референдум, який вирішили ініціювати комуністи, на думку експертів, буде не більш ніж плебісцитом. Й інструментом реклами для самої КПУ як «керівної та спрямовуючої» виразниці інтересів народу. Чого, втім, лідер партії й не приховує.
Як відзначають конституціоналісти, сама постановка питання, відповідь на яке хочуть почути комуністи від українського народу, настільки неконкретна, що результати опитування не вдасться використати навіть для внесення змін до закону «Про принципи зовнішньої та внутрішньої політики». Митний союз, на відміну від ЄС, не є якимсь міждержавним органом, до якого можна вступити. Змінювати питання після початку процедури збору підписів закон не дозволяє. Тобто всі кошти, включаючи державні, будуть кинуті на вітер пустої цікавості.
Так, референдум як інструмент народовладдя був би необхідний, «якби мова йшла про вступ до співтовариства, де потрібно буде делегувати частину наших суверенних прав, передбачених Конституцією», — відзначив В.Янукович. У цьому випадку, як підкреслив глава держави, «тільки український народ може ухвалити таке рішення».
Це чудово знають як прихильники євроінтеграції України, так і лобісти російського напрямку. Експерти не виключають, що ініціатива комуністів може залишитися заявою про наміри: або в Центрвиборчкомі засумніваються в достовірності обіцяних П.Симоненком 4 млн підписів, або парламент банально не виділить грошей на проведення плебісциту, пославшись на його факультативність.
І все-таки, на думку експертів, провести таке опитування можна і як пробну кулю, щоб відпрацювати на практиці положення нового закону. Хоча всеукраїнський референдум — задоволення не з дешевих. Крім того, вважають експерти, якщо й проводити, то відразу два опитування: і про МС, і про ЄС. Хоча є велика ймовірність повторення 1991 року, коли з проміжком у 8 з половиною місяців в Україні пройшло відразу два референдуми. Якщо в березні переважна більшість громадян висловилася за збереження СРСР, то 1 грудня також одностайно — за незалежність України.
Адже рано чи пізно визначатися з партнерами доведеться.
Пряма мова
Андрій МАГЕРА, заступник голови Центральної виборчої комісії:
— Думаю, мені було б недоречно говорити за всю ЦВК й розписуватися, як комісія кваліфікує цей захід. Надійдуть документи, і ми тоді дуже уважно розглянемо їх з точки зору відповідності Конституції, закону про всеукраїнський референдум, іншим законодавчим актам України, позиції Конституційного Суду, яка була висловлена ним у багатьох рішеннях. Думаю, предметом дослідження будуть серед іншого й ухвали Окружного адміністративного суду м.Києва.
П.Симоненко: «Євроінтеграція? Неправильною дорогою йдете, товариші!»
Матеріали за темою
Коментарі
Симоненко почав збирати віртуальні голоси за Митний союз, але це просто смішно зробити голосування на своєму власному сайті і навіть не давати відкритої статистики відвідувань. Навіть самий простий і…
Не 22-х, а 92-х И не просто "набивала карманы, а сначала уничтожила все что связывало с другими странами, отгородила железным занавесом, а уже потом, после полного развала экономики и деградации…
мы и так европейская страна и живем в Европе, а то что у нас такая нищета, так за это спасибо нашей власти, которая в течение 22 лет только и делала, что пополняла собственные карманы и обворовывала л…
Просто мечтаю жить в европейской стране, но вступив в ЕС этого все равно не произойдет. Менталитет и жадность политиков нас погубит. А умение прогибаться выльется в гейскую наркозависимую страну. Печа…
Да какой референдум? Голосования у нас честно не проходили никогда, только бабки отмоют за благоустрой выборных участков. Если уже проводить референдум, то об каком-то импичменте президенту или недове…
Коммунистов не любил никогда. Не понимаю зачем они вообще нужны, но вот такое предложение про референдум и ТС мне нравится. Надоело, когда от тебя ничего не зависит, даже с учетом голосования для 10ко…