Заяви і повідомлення про злочини не можуть розглядатись у порядку, передбаченому законом «Про звернення громадян»
Вищий спеціалізований суд України
з розгляду цивільних
і кримінальних справ
Інформаційний лист
16 червня 2011 року
щодо практики розгляду справ з оскарження бездіяльності органів дізнання, слідчого, прокурора
Відповідно до ст.55 Конституції кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Провадження в кримінальних справах на території України згідно з вимогами чч.1, 2 ст.3 Кримінально-процесуального кодексу (далі — КПК) здійснюється за правилами цього кодексу незалежно від місця скоєння злочину. При провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє, відповідно, під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи.
А тому необгрунтованими є посилання органів дізнання, досудового слідства та прокуратури про можливість розгляду заяв і повідомлень про злочини в порядку, передбаченому законом «Про звернення громадян», оскільки, відповідно до ст.12 цього закону, його дія не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, установлений кримінально-процесуальним, цивільним процесуальним, трудовим законодавством і законодавством про захист економічної конкуренції.
Крім того, порядок розгляду заяв та повідомлень про злочини встановлений ст.97 КПК, що виключає можливість застосування закону «Про звернення громадян».
Слід зазначити, що розд.ІІ КПК містить норми, які визначають види заяв та повідомлень про злочини, що слугують приводами до порушення кримінальної справи, а також порядок їх прийняття. Водночас такі норми не регулюють увесь комплекс суспільних відносин, що стосуються цього питання, зокрема, відсутній порядок прийняття, реєстрації, обліку, розгляду заяв, повідомлень про злочини та іншої відповідної інформації, яка надходить до органів внутрішніх справ, прокуратури та суду.
На сьогодні ця прогалина заповнюється наказами Міністерства внутрішніх справ «Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються» від 14.04.2004 №400, Генеральної прокуратури «Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України» від 28.12.2005 №9гн тощо.
Відповідно до положень ст.97 КПК прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про скоєні або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню. Перевіривши таку заяву чи повідомлення на наявність підстав для порушення кримінальної справи (ст.94 КПК), прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані протягом триденного строку (в разі необхідності перевірити таку заяву чи повідомлення до 10 днів) прийняти одне з таких рішень:
1) порушити кримінальну справу;
2) відмовити у порушенні кримінальної справи;
3) направити справу за належністю.
Про прийняте рішення зазначені особи повинні в порядку стст.982, 99 КПК повідомити заінтересованих осіб, які у свою чергу можуть оскаржити постанову: про порушення кримінальної справи — до прокурора на підставі ч.3 ст.100 КПК, до суду на підставі ст.2367 КПК; про відмову у порушенні кримінальної справи — до прокурора, керуючись ст.991 КПК, до суду, керуючись стст.991 та 2361 КПК.
Слід зазначити, що для оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи у порядку, передбаченому ст.2362 КПК, до такої скарги повинна бути додана постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, котра є предметом такого оскарження, а отже — необхідною умовою для прийняття рішення, передбаченого цією статтею.
Якщо прокурор, орган дізнання чи слідчий не приймає рішення за заявою чи повідомленням про злочин протягом установленого законом часу та за зверненням заінтересованої особи (краще в письмовій формі) не надає копії постанови (повідомлення), остання має право оскаржити такі дії посадових осіб до суду, керуючись стст.110, 234, 236 КПК.
Отже, повідомляємо, що Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ спільно з Вищим адміністративним судом та Генеральною прокуратурою було створено Робочу групу, яка розробила проект закону «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо оскарження дій, бездіяльності і постанов органів дізнання, слідчого, прокурора)», де передбачено норму, котра регулюватиме порядок оскарження дій та бездіяльності органів дізнання, слідчого, прокурора щодо перевірки заяв і повідомлень про злочини.
Крім того, відповідно до порядку денного першого засідання Пленуму ВСС, який відбудеться 24.06.2011, передбачено вирішення питання щодо звернення ВСС до Верховного Суду про направлення конституційного подання про необхідність офіційного тлумачення ст.97 КПК у контексті положень ст.55 Конституції з питань визначення юрисдикції розгляду скарг на бездіяльність органів дізнання, досудового слідства та прокуратури.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 2.77 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!