Прес-секретар має подружити законників і журналістів. А ще — «перекласти» рішення на зрозумілу всім мову
Європейські експерти радять прес-службам судів стати «зв’язківцями» між Фемідою та ЗМІ. А для цього їм потрібно адаптувати судові рішення, написані «нудною та сухою юридичною мовою», для загалу. Також речникам судів не варто розсилати велику кількість прес-релізів просто для годиться.
Вже не вперше до Вищого адміністративного суду приїжджають представники проекту Twinning «Підвищення ефективності та якості управління адміністративних судів в Україні». Нагадаємо: проект складається з чотирьох компонентів, зокрема, один із них — компонент D «Підвищення обізнаності громадськості щодо адміністративного судочинства». Саме в рамках цього компоненту у ВАС було проведено круглий стіл для журналістів та прес-секретарів на тему «Методи спілкування зі ЗМІ».
Відкрив захід керівник апарату ВАС Станіслав Которобай. За його словами, обізнаність громадськості з роботою суду, на жаль, далека від ідеалу. «Іноді хибне враження про роботу суду створюють ЗМІ», — зауважив він.
Суддя Верховного адміністративного суду Литви, керівник проекту Twinning від цієї країни Віргіліус Валанчус зазначив, що прес-секретарі відіграють важливу роль у спілкуванні суддів з журналістами та громадськістю. На його переконання, між головою суду (або керівником апарату) і прес-секретарем повинен бути «постійний контакт».
«Мій робочий день як голови суду розпочинався з кави з прес-секретарем. Останній — моя права рука. Важливо, аби голова суду допомагав прес-секретареві. Адже саме керівник суду має донести до суддів думку: якщо є справи, цікаві для громадськості, про них повинні знати», — розповів В.Валанчус.
На його думку, в багатьох країнах судді вважають: моя справа — вирішити спір, і на цьому — крапка. «Так не має бути. Важливо, щоб голова суду знайшов потрібні слова, аби переконати суддів, що сьогодні не ХІХ і навіть не ХХ ст., коли така позиція суддів була звичним і нормальним явищем. Тоді не було такого потоку інформації, медіа не набули такого розвитку. Але сьогодні глобалізація змінює роль суду та судді», — наголосив представник ВАС Литви.
За його словами, є дві категорії справ, які розглядають володарі мантій. Перша — резонансні. Журналісти самі проявляють інтерес щодо них: цікавляться, коли і де їх розглядатимуть, яке рішення прийняв суд. «Для прес-служби — це як сигнал до дії. Вона повинна підготуватися, які відповіді давати на ті чи інші запитання», — додав литовський гість.
Друга категорія — «невідомі» справи. Сторонами в них не є ні народні депутати, ні відомі люди, ні зірки шоу-бізнесу. «Журналісти не цікавляться цими справами, не телефонують до суду, бо можуть і не знати про існування таких справ. Але насправді ці справи висвітлюють юридичну проблематику, корисну для загалу», — наголосив В.Валанчус.
Тому завдання прес-служби — подати інформацію про справу у вигляді прес-релізу. «Від суддів не слід очікувати написання такого прес-релізу, який не потребував би доповнення. Прес-секретар має трансформувати нудну та суху юридичну мову в більш зрозумілу, прийнятну для загалу», — підкреслив суддя з Литви.
А ще, на його думку, речники суду не повинні писати прес-релізи для годиться. «Повідомлення повинно мати певну мету. Говорити про щось потрібне лише тоді, коли в цьому є потреба», — наголосив В.Валанчус.
Його підтримав і спеціаліст зі зв’язків з громадськістю Національної судової адміністрації Швеції Йєспер Ніцше. Він також уважає, що сприйняття рішень стає більш доступним, якщо вони «перекладені на нормальну мову». За його словами, прес-секретар — це сполучна ланка між судом та журналістами, і його робота полягає в тому, щоб сформувати позитивне ставлення суддів до журналістів, а журналістів — до суддів.
Адже від того, що повідомлять ЗМІ, залежить громадська думка, бо, як відомо, найчастіше інформацію про те, які резонансні справи розглядаються в судах, як організовано їхню роботу, люди отримують з преси, телебачення, Інтернету. А якщо суд не надає такої інформації ЗМІ, то останні змушені використовувати чутки. А це негативно позначається на репутації храму Феміди.
Пряма мова
Віргіліус ВАЛАНЧУС, суддя Верховного адміністративного суду Литви:
— Компонент D проекту може здаватися суддям трохи «віддаленим». Вони, напевно, думають, що підвищення обізнаності громадськості — не їхня справа, що хтось інший повинен займатися цим. Але чим частіше ми спілкуємося з українськими суддями, тим більше помічаємо: до них приходить розуміння, що це і їхня справа.
Матеріали за темою
У райсуді на Волині змінився голова
19.04.2024
У райсуді Миколаївщини змінився голова
17.04.2024
У райсуді Житомирщини змінився голова
16.04.2024
Чи може суддя в умовах війни постійно брати відпустки без збереження зарплати — рішення РСУ
12.04.2024
У райсуд на Рівненщині потрібен суддя — ВККС
10.04.2024
У Харківському ОАС нарешті обрали голову
08.04.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!