Офіційне рабовласництво було відмінено в Мавританії тільки в 2007 році. Проте військова хунта, яка прийшла до влади в 2008-му, де-факто відмінила переслідування рабовласників.
Рабами в Мавританії є 20% населення (600 тис. чоловік). Невільники переважно негри, а їхні власники — бербери. Офіційно скасувати рабство в країні намагалися тричі — в 1881, 1905 і 2007 роках. Проте нічого з цього не вийшло: «білі маври», які становлять 30% населення, спускали на гальмах ці закони.
Останній акт про відміну рабовласництва підписав президент Мавританії шейх Абдуллахі. Він вчився у Франції, працював у міжнародних фондах. У своїй країні обирався від Військової ради за справедливість і демократію, що складається в основному з чиновників, силовиків і рабовласників.
Після перемоги на президентських виборах у 2006 році він раптово вирішив стати лібералом і заснував партію АДІЛЬ. Головним пунктом її програми було скорочення податків з бізнесу і рабовласників, а також зменшення дефіциту бюджету за рахунок скорочення зарплат у держсекторі.
Лібералізм швидко послабив Мавританію. Почали бунтувати раби, котрі вимагали надати їм права. Бурхливу діяльність у країні розгорнула «Аль-Каїда». Проте екстремісти вбивали тільки французів — справжніх господарів цього рабовласницького суспільства.
Французи стверджували, що і сам шейх Абдуллахі, і його ліберальна партія — плід зусиль американців, які в останні 10 років прагнуть посилити свій вплив у колишніх французьких колоніях.
Врешті-решт у результаті воєнного перевороту в 2008 році до влади прийшов генерал Азіз. Він вирішив відродити колишні традиції і де-факто дозволив рабовласництво. Крім того, генерал відродив «виховні органи з роботи з молоддю», головне завдання яких — «боротьба з екстремізмом, представленим у цій країні ісламізмом».
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 8.04 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!