Робота на камеру

Чи допоможе запровадження відеозапису допитів підозрюваних та потерпілих захистити їхні права?

У Верховній Раді зареєстровано законопроект, яким передбачено здійснювати відеозапис усіх допитів. «ЗіБ» вирішив з’ясувати, чи допоможуть такі зміни захистити права громадян та чи є необхідність у таких нововведеннях, поцікавившись в юристів, що мають справу з кримінальним процесом, як вони оцінюють проект. Експерти схвалили пропозиції в цілому, хоча й вказали на деякі недоліки ініціативи та загрозу невиконання положень проекту слідчими органами.

Із пропозицією змінити правила допиту виступила нардеп Тетяна Слюз (ВО «Батьківщина»), яка підготувала законопроект «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України» (щодо проведення допиту)» (№3037).

Парламентар пропонує викласти в новій редакції ч.5 ст.224 КПК. Наразі ця норма передбачає, що під час допиту може застосовуватися фотозйомка, аудіо- та (або) відеозапис. Натомість нардеп пропонує внести такі зміни: «Допит проводиться із застосовуванням фотозйомки, аудіо- та відеозапису з обов’язковою архівацією даних». При цьому матеріали відеозапису проведення допиту вважатимуть додатком до протоколу, в якому мають бути зазначені посада, прізвище, ім’я та по батькові осіб, які здійснювали технічне забезпечення проведення допиту.

«Відеозапис як один із способів фіксації процесуальної дії є найефективнішим доказом її беззаперечності. Така інформація передається в повному обсязі, забезпечує можливість об’єктивно сприймати джерело інформації всіма учасниками процесу, створює умови для повноцінного її збирання», — пояснює необхідність нововведень Т.Слюз.

Також, на думку ініціатора змін, вони спонукатимуть усіх учасників до максимальної правдивості в наданні показань та дотримання процедурних вимог закону під час проведення допиту. Адже завжди можна буде перевірити, що саме говорив свідок чи підозрюваний. Крім цього, обов’язкова архівація має унеможливити підміну відзнятих відеоматеріалів як під час слідства, так і в подальшому.

Наразі ж досить часто можна почути скарги на те, що під час здійснення протокольного опису слова підозрюваних, свідків і потерпілих перекручуються в той спосіб, який вигідний слідчому. Допитувані ж не завжди можуть уловити різницю між сказаним ними та записаним. Наявність такої проблеми підтвердило й опитування юристів, проведене «ЗіБ» .

На необхідність зазначених вище змін указали всі експерти, опитані нашим виданням. Разом з тим дехто з них висловив зауваження щодо передбаченої ініціативою фотозйомки допиту, оскільки вона, на їхню думку, не здатна передати особливостей розмови. Ніхто не зможе завадити правоохоронцям зробити «протокольні» кадри, а потім під тиском змусити людину дати неправдиві показання.

Т.Слюз також акцентує увагу на застосуванні відеозйомки допитів. «Матеріали, отримані із застосуванням відеофіксації допиту, мають суттєві переваги порівняно з іншими способами відображення та збереження відомостей (протокольний опис, фотозйомка, аудіозапис), що використовуються в правоохоронній діяльності», — наголошує парламентар. Тому цілком можливо, що з метою запобігання будь-якому тиску правоохоронців на підозрюваних чи свідків положення про фотозйомку буде вилучено з проекту.

Однак унесення необхідних змін — лише половина справи. Експерти вказують на необхідність контролю за виконанням закону в разі набуття ним чинності. Адже ніхто не може дати гарантій, що відеозапис не здійснюватиметься після того, як із підозрюваним «попрацюють» правоохоронці.

Окрема думка

«У моїй практиці часто виникають ситуації, коли слідчий при внесенні до протоколу «перекручує» показання»

— Прийняття депутатами вказаного проекту в цілому позитивно вплине на проведення розслідування в кримінальних провадженнях.

Зокрема, для захисту прав свідків та підозрюваних це виявиться в такому:

• особа зможе відмовитися відповідати на будь-які запитання слідчого без проведення відеозапису допиту;

• слідчий під час проведення допиту не зможе чинити тиск (як моральний, так і фізичний) на допитувану особу;

• при внесенні відповідей до протоколу слідчий втратить можливість «перекручувати» показання свідка або підозрюваного;

• для встановлення суті будь-якого показання слідчий суддя зможе переглянути відеозапис для уникнення неоднозначного трактування показань, викладених у протоколі допиту.

У моїй практиці часто виникають ситуації, коли слідчий при внесенні до протоколу «перекручує» показання в негативний для свідка чи підозрюваного бік. При цьому він відмовляється вносити будь-які зміни, тому допитувана особа має вносити свої зауваження до протоколу. Внаслідок прийняття закону такі ситуації зведуться нанівець, оскільки свідок чи підозрюваний завжди зможе підтвердити свою відповідь завдяки відеозапису.

«Сам факт фіксації показань не зможе гарантувати правдивість показань особи»

— У цілому відеофіксування допиту, на мою думку, сприятиме більш об’єктивному розслідуванню кримінальних справ. Зазначене нововведення значно ускладнить можливість маніпулювання показаннями підоз­рюваного, свідків, можливість застосування психологічного тиску при допиті, ускладнить проведення надмірно тривалих і виснажливих допитів, спрямованих на зламання волі особи, тощо.

У той же час ми повинні розуміти, що сам факт фіксування показань не зможе гарантувати правдивість показань допитуваної особи. Важливо виключити можливість будь-якого позапроцесуального спілкування між слідчим і такою особою. Якщо не виключити можливості проведення «інструктажу» або тиску перед допитом такої особи з боку слідчого або оперативного працівника, таке нововведення може призвести до зворотного ефекту, оскільки буде сприйматися судом як більш достовірне, і дуже важко буде доводити, що такий тиск насправді відбувався.

«Все ще є випадки, коли слідчі самі готують сценарій та діалоги під час допиту»

— Безумовно, запропоновані зміни є позитивними тенденціями в покращенні чинного КПК, адже кодекс новий, а кадри залишилися старі.

Методи та підходи в розслідуванні кримінальних проваджень не змінилися, все ще є випадки, коли слідчі самі готують сценарій та діалоги під час допиту, здійснюють психологічний тиск на допитуваного, погрожують, примушують давати вигідні слідству показання.

У тому випадку, коли б фіксація слідчої дії (краще б відеофіксація) була обов’язковою відразу після початку досудового розслідування при кожному допиті, якість фіксування була на належному рівні, а відповідні матеріали були доступні допитаній особі, рівень дотримання прав громадян під час допиту значно збільшився б, а кількість справ, розкритих по гарячих слідах, без сумніву, зменшилася.

Разом з тим відносно положень проекту виникає запитання: яким чином фотофіксування допиту слугуватиме доказом? Адже процес допиту передбачає надання інформації про подію злочину від допитуваного особі, яка проводить допит. При цьому фіксування такої інформації може бути здійснено лише за допомогою аудіо- чи відеозапису. Фотофіксування не дає можливості передати всі тонкощі допиту: по-перше, надану допитуваним інформацію, а по-друге, психологічну атмосферу під час допиту, зокрема тиск, погрози, кількість осіб, які задають запитання та присутні під час допиту, хвилювання допитуваного, примушування до давання показань тощо.

Крім цього, на сьогодні органи досудового слідства централізовано не забезпечені засобами фіксування. Адже наразі фіксування здійснюється найчастіше на мобільні телефони. При цьому слідчий може таким чином зафіксувати слідчу дію, що при перегляді не буде можливості встановити порядок її провадження. Отже, формально норми КПК будуть виконані, а бажаного результату досягнуто не буде.

Також потрібно встановити персональну відповідальність посадової особи органу досудового слідства, яка відмовиться фіксувати процесуальну дію чи проведе її фіксування неналежним чином.

«Запровадження змін не означає повного виключення можливості зловживань»

— Таке нововведення має бути розцінене як позитивне нововведення як для сторони захисту, так і для сторони потерпілого. Це дає можливість простежити порядок формування показань допитуваної особи, оцінити правильність їх відображення в протоколі допиту та відповідність такого відображення фактично наданим поясненням для подальшого вирішення питання про можливість оспорювання допустимості протоколу слідчої дії як джерела доказу.

Крім того, отриманий відеоматеріал може бути в подальшому використаний для постановлення питання про проведення психологічної експертизи відеозапису слідчої дії з ініціативи як підозрюваного, так і потерпілого.

Метою проведення такої експертизи з боку захисту може бути:

• підтвердження психологічної недостовірності та несамостійності наданих особою показань;

• наявність психологічного впливу на особу під час надання нею показань (особливо в тих випадках, коли на момент вступу адвоката в кримінальне провадження) його підзахисним уже були дані зізнавальні показання. У тому числі за «сприяння» органів досудового розслідування.

Результати такої експертизи можуть бути останньою можливістю невинуватої особи довести свою непричетність до інкримінованого їй злочину, особливо в умовах, якщо досудове розслідування не відповідає вимогам об’єктивності, підозра грунтується переважно на показаннях підозрюваного, а сторона захисту не має інших джерел доказів для підтвердження своєї позиції.

У той же час запровадження таких змін не означає повного виключення можливості зловживань з боку органів досудового розслідування, оскільки зі свідками, потерпілими, підозрюваними, обвинуваченими до моменту початку проведення слідчої дії та її фіксування може проводитися «підготовча робота» з метою формування необхідної слідчому доказової бази.

«З інтонації особи, яку допитують, можна зробити висновок, чи вільна вона у своїх показаннях»

— Сьогодні в кримінальному провадженні встановлено три форми фіксування процесуальних дій:

• у протоколі;

• на носії інформації за допомогою технічних засобів та

• у журналі судового засідання.

Рішення про застосування технічних засобів під час допиту самостійно приймається особою, яка проводить його, або за клопотанням учасника слідчої дії, побажання якого мають бути прийняті.

Передбачається, що допит має проводитися з обов’язковим застосовуванням фотозйомки, аудіо- та відеозапису та з обов’язковою архівацією даних. Тобто замість трьох альтернативних видів фіксування даних визначається тільки два.

Погодитися з намірами автора проекту можна лише частково. Застосування технічних засобів під час допиту — явище не нове. Як правило, аудіозапис та відеозйомка застосовуються під час допиту осіб, схильних до зміни показань, осіб, відносно яких є ризик впливу на них з боку підозрюваного або інших зацікавлених осіб, зміни або відмови від раніше даних показань, а також осіб, які не володіють або погано володіють мовою, якою ведеться провадження.

З результатів аудіозапису та відеозйомки можна зробити висновки про атмосферу проведення слідчої дії, з інтонації та мовних зворотів особи, яку допитують, — чи вільна вона у своїх показаннях та чи розуміє, що відбувається.

Натомість фотофіксація такого ефекту не дає і, по своїй суті, жодного змістовного навантаження практично не несе. Адже допит грунтується на розмові, яку фотозйомкою не зафіксуєш, до того ж фотозйомці притаманна вибірковість і статичність, тоді як допит є динамічним процесом. Наявність фотографій не виключає подальших звинувачень на адресу правоохоронців з приводу «постановності» процесу.

Тому, вилучивши з альтернативних засобів фіксування допиту фотозйомку, можна говорити про більш ефективне досягнення цілей кримінального провадження, включаючи процесуальну економію часу. Застосування разом усіх трьох засобів фіксування процесу допиту — фотозйомки, аудіо- та відеозапису, на мій погляд, також недоречно.

«Паперове фіксування не відображає інтонації, акцентів особи, яка веде допит, поза увагою залишається тиск»

— Це нововведення може дати можливість більш об’єктивно оцінювати інформацію, отриману під час слідчих дій. Загалом технічне фіксування дій під час кримінального провадження не є новим. Найбільше поширення мало відеофіксування при відтворенні обставин злочину. Оскільки таке відтворення також супроводжувалося певними пояснення його учасників, то можна вважати, що практика фіксування пояснень уже частково існувала.

Будь-яке технічне фіксування спрямоване на усунення суб’єктивних факторів при записі та оцінці інформації. Не є таємницею, що остаточне формулювання запитання до особи та відповідей під час допиту спотворювалися внаслідок стенографічного порядку викладення його результатів. У протоколах іноді втрачалася суттєва інформація або вона викладалася стенографістом тенденційно.

Людина, яка не володіла особливостями юридичного формулювання опису подій, могла не зрозуміти або не звернути уваги на важливі відмінності між сказаним нею та записаним у документі. Крім того, протокол не фіксував стану особи, яку опитують, та осіб, які проводять опитування. Паперове фіксування допиту не відображає інтонації, акцентів особи, яка веде допит, поза увагою залишається фактор фізичного та психологічного тиску на особу, наявність тілесних ушкоджень або побоїв на початку допиту та після його завершення. Уже наявне технічне фіксування в судах дозволило вищим інстанціям більш об’єктивно розглядати зауваження на протоколи та користуватися першоджерелом у разі спірних моментів трактування пояснень учасників процесу.