Не дочекався виправдання

Попри сумнівне минуле жертви, прокурори відмовилися закривати справу проти екс-глави МВФ

Нью-йоркські прокурори, котрі розслідують справу проти колишнього глави МВФ Домініка Стросс-Кана, всупереч очікуванням вирішили не відкликати висунуті проти нього обвинувачення в спробі згвалтування. Тим часом рішення про порушення відносно нього кримінальної справи за аналогічними обвинуваченнями найближчим часом можуть прийняти в Парижі.

Потерпіла під підозрою

Прогнози про те, що справа проти Д.Стросс-Кана може бути незабаром закрита, з’явилися в пресі на початку липня. Приводом для цього стала неофіційна інформація, отримана пресою від правоохоронців. Відомості стосувалися особи передбачуваної жертви — покоївки нью-йоркського готелю Sofitel (за неофіційними даними, її звати Нафіссату Діалло), котру, як з’ясувалося, не раз викривали в даванні неправдивих показань, а також у підозрілій поведінці.

Зокрема, слідчі з’ясували, що уродженка Гвінеї раніше збрехала міграційній службі США, заявивши, що стала жертвою групового згвалтування, а також намагалася обдурити податкові органи, вказавши в декларації, що виховує двох дітей, хоча насправді в неї тільки одна дочка. Крім того, виявилось, що вже після інциденту в готельному номері Н.Діалло по телефону обговорювала зі своїм співвітчизником, який перебуває у в’язниці, перспективи судового переслідування Д.Стросс-Кана. Нарешті, на її рахунку виявили гроші, можливо, отримані в результаті зв’язків з наркобізнесом, про які їх власниця нібито нічого не знала.

Після того як прокурори проаналізували ці відомості, в них виникли серйозні сумніви в перспективності справи. Принаймні таку точку зору висловлювали численні джерела американських видань у правоохоронних органах Нью-Йорка. Зокрема, вони розповіли ЗМІ про підготовку зустрічі між обвинуваченням і захистом Д.Стросс-Кана, під час якої нібито мали остаточно вирішити питання про відкликання обвинувачень. Проте цього не сталося: зустріч дійсно відбулася, проте якихось домовленостей сторони не досягли.

Незважаючи на відмову слідства закривати справу відносно екс-глави МВФ, перспективи розслідування залишаються дуже туманними. З одного боку, становище передбачуваної жертви Д.Стросс-Кана досить хистке: як стверджують багато експертів, скомпрометувавши себе, Н.Діалло, можливо, вже не доб’ється підтримки з боку присяжних. Дров до багаття підклала публікація в New York Post, в якій мовилося, що покоївка займалася проституцією, а весь скандал, швидше за все, став постановкою, влаштованою жінкою в помсту за відмову чиновника платити їй за секс. У відповідь на статтю адвокат потерпілої Кеннет Томпсон подав до суду на видання, звинувативши його в наклепі.

З другого боку, низка фактів указує на те, що жінка дійсно могла стати жертвою сексуального насильства. Наприклад, як пише газета The New York Times, яка отримала доступ до матеріалів слідства, Н.Діалло вві­йшла до номера Д.Стросс-Кана тільки після того, як один зі співробітників обслуговуючого персоналу готелю повідомив їй, що постукав у двері кімнати, але йому ніхто не відчинив. З цього видання робить висновок, що, маючи намір спровокувати впливового гостя на необдумані дії, покоївка навряд чи пішла б у порожній номер.

«Гра уяви»?

Тим часом серйозна небезпека загрожує Д.Стросс-Кану на батьківщині, у Франції, де до суду на нього подала відома в країні письменниця і журналістка Трістан Банон. За її словами, в лютому 2003 року вона також стала жертвою нападу з боку Д.Стросс-Кана, який тоді займав посаду депутата нижньої палати парламенту. Як розповіла позивальниця, інцидент стався в паризькій квартирі, куди політик запросив її, щоб дати інтерв’ю. У якийсь момент він схопив її за руку, а коли дів­чина спробувала вирватися, повалив на підлогу і спробував роздягнути, проте їй вдалося втекти.

Коментуючи подання позову, Т.Банон розповіла, що не стала відразу звертатися до суду за порадою своєї матері, котра злякалася за кар’єру дочки. Вперше про цю історію Трістан розповіла в ефірі телешоу в 2007 році, проте ніяких імен тоді не назвала. Пізніше вона все-таки розкрила особу свого кривдника, проте ще до нью-йоркського інциденту Д.Стросс-Кан встиг назвати слова журналістки «грою уяви». Коли ж стало зрозуміло, що Т.Банон зважилася на судовий процес, команда колишнього глави МВФ пригрозила засудити її саму. Втім, позов від його імені поки що не подано.

Тим часом ситуація навколо Т.Банон обростає цікавими подробицями. Наприклад, з’ясувалося, що журналістка була близькою подругою однієї з дочок Д.Стросс-Кана, Камілли, а також хресною дочкою його другої дружини Бріжит Гійємет. Проте набагато більший інтерес викликає позиція французької Соціалістичної партії, чиїм фаворитом на майбутніх президентських виборах Д.Стросс-Кан був до арешту. Зокрема, мова йде про реакцію на скандал з боку нинішнього лідера (за результатами опитувань) — Франсуа Олланда, за словами якого, жодних відомостей про інцидент з Т.Банон він не має. Ця заява супере­чить показанням самої журналістки, яка розповіла, що в 2003 році Ф.Олланд особисто рекомендував їй подати на Д.Стросс-Кана до суду.

Водночас новий скандал дав привід прихильникам колишнього глави МВФ знову звинуватити у всіх його пригодах нинішнього президента Франції Ніколя Саркозі. Хтось із соціалістів робить це завуальовано, вказуючи на співпрацю журналістки з близьким до Н.Саркозі ресурсом Atlantico; хтось не соромиться говорити про це прямим текстом. При цьому критиків Т.Банон зовсім не бентежить той факт, що її матір, Анн Мансуре, також є представницею Соцпартії.

Якщо пригадати, що французька преса писала у зв’язку з першою справою проти Д.Стросс-Кана, стає очевидним: напередодні президентських виборів екс-глава фонду, швидше за все, стане розмінною монетою в міжпартійній боротьбі.