Ех, амністія...

Верховна Рада повторно ухвалила закон «Про амністію в 2011 році», прислухавшись до зауважень Президента. Новий варіант цього акта дозволить вийти на волю й тим, хто неспроможний відшкодувати заподіяні злочином збитки, але тримати яких за гратами негуманно.

Справа в тім, що первинний варіант закону містив положення (п.«ї» ст.7), згідно з якими амністію не застосовували б до осіб, котрі не компенсували заподіяної матеріальної шкоди. Така законодавча норма мала б стимулювати злочинців до компенсації збитків, які вони завдали своїми діями.

Натомість саме це стало основ­ною причиною, через яку гарант Конституції повернув закон до парламенту. Зокрема, він звернув увагу, що в цьому випадку застосування амністії ставиться у залежність від матеріального становища особи та її спроможності компенсувати шкоду. Суспільна ж небезпека діянь — критерій, що, власне, й відокремлює будь-яке діяння від правомірної поведінки (особа засудженого та доцільність звільнення його від відбування покарання у зв’язку з виправленням при цьому не враховуються). Це девальвує суть кримінальної відповідальності, нівелює визначену Кримінальним кодексом мету пока­рання — виправлення засуджених і запобігання скоєнню нових злочинів як засудженими, так й іншими особами (ст.50 КК).

Водночас така заборона застосування амністії до осіб, які не компенсували заподіяної злочином матеріальної шкоди, призведе до того, що засуджених за злочини невеликої або середньої тяжкості вагітних жінок чи осіб, які на момент скоєння злочину були неповнолітніми або ж мають дітей до 18 років чи дітей-інвалідів, або самі є інвалідами, хворими на онкологічні недуги ІІІ, ІV стадії, інші тяжкі хвороби тощо, — тобто всіх, для кого перебування в місцях позбавлення волі є негуманним, амністовано не буде.

Глава держави також зауважив, що сьогодні установи виконання покарань через певні соціально-економічні проблеми не в змозі забезпечити засуджених роботою. Отже, під час відбування покарання особа об’єктивно позбавлена можливості заробити.

З другого боку, якщо особу, котра скоїла злочин невеликої або середньої тяжкості, буде звільнено від покарання у зв’язку з амністією, вона матиме набагато більше можливостей заробити гроші й компенсувати потерпілій стороні заподіяну шкоду, що сприятиме захисту охоронюваних законом інтересів потерпілого.

Ставлення законослухняних громадян до амністії, тобто повного або часткового звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, які засуджені за скоєння злочину, вельми неоднозначне. Проте цей інститут передбачений Конституцією і є невід’ємною частиною кримінально-правової політики будь-якої демократичної держави. Амністування — це прояв гуманізму держави у сфері виконання кримінальних покарань, а також ефективний засіб розвантаження місць позбавлення волі і зниження бюджетних витрат.

Відзначимо, що довгоочікуваний законопроект про амністію був унесений народними депутатами Юрієм Мірошниченком, Володимиром Пилипенком і Валерієм Писаренком ще наприкінці минулого року. Парламенту знадобилося понад 7 місяців, щоб остаточно його погодити.