Чи стане «справа Ландика» соціальним трендом
Недавній скандал, пов’язаний з побиттям дівчини депутатом Луганської міськради, сином народного депутата Романом Ландиком, викликав нечуваний резонанс у суспільстві. Не залишився осторонь цієї історії навіть Президент — на своїй останній прес-конференції він затаврував бешкетника ганьбою. Після чого Партія регіонів виключила Р.Ландика зі своїх лав. Стане це разовою «показовою прочуханкою» чи перетвориться на своєрідний соціальний тренд, і українські можновладці нарешті наслідуватимуть приклад своїх західних колег і почнуть сумлінніше ставитися до виконання законів?
Хуліганство «святого»
Гармидер у Луганському ресторані «Баккара» на деякий час став топ-новиною українського медіа-простору і за популярністю затьмарив навіть сюжети про судові процеси над Юлією Тимошенко і Юрієм Луценком. Можливо, про цю історію так ніхто і не дізнався б, але наступного дня після інциденту по Інтернету почав «гуляти» відеоролик.
На аматорському відео добре видно, як молодик, дуже схожий на Романа Володимировича, на очах у відвідувачів дорогого ресторану б’є і тягає за волосся невідому дівчину. Мабуть, свідків було багато — попри те, що сам Р.Ландик свою провину заперечував, міліція факт побиття відразу ж публічно визнала. А незабаром прокуратура Луганської області порушила кримінальну справу за ч.3 ст.296 КК («Хуліганство»). Потерпіла потрапила з черепно-мозковою травмою в неврологічне відділення місцевої лікарні, а Р.Ландика через кілька днів затримали в Краснодарі.
У цій ситуації показовою була реакція Президента, який назвав цю подію «ганьбою», зізнався, що розмовляв з Володимиром Ландиком, і той «…розуміє, що за це цьому хлопцю доведеться відповідати». І якщо спочатку народний депутат називав Романа святим і вимагав у журналістів вибачень, то після виступу Президента він визнав, що «погано виховав сина».
Обрані та їхні діти
Насправді в цій історії немає нічого екстраординарного. Не є таємницею, що в Україні можновладці, а також їхні діти досить часто порушують закони — і в дрібницях, і по-великому. І дуже рідко несуть за це відповідальність. Найчастіше вони можуть отримати покарання, тільки залишившись без посади або опинившись в опозиції до влади. Поки що з народних депутатів обвинувальний вирок було ухвалено хіба що Віктору Лозінському. Але, по-перше, те, що він скоїв, було десь «за межею добра і зла», і від нього відхрестилися навіть однопартійці, а, по-друге, в повному сенсі слова він не був представником влади, оскільки був членом БЮТ і належав до опозиційного табору.
Поведінка ж нащадків сильних світу цього — це взагалі тема для окремої розмови. Особливо часто так звані мажори стають учасниками скандалів і резонансних ДТП. Але порушені відносно них кримінальні справи, як правило, так і не доходять до суду. Яскраві приклади: син екс-депутата Одеської облради Фелікс Петросян, який протаранив 12 машин та й так і не був покараний; винний, за свідченнями очевидців, у смерті двох людей, пасинок Дмитра Фірташа Сергій Калиновський, який і досі на волі, так само, як і син депутата Одеської міськради Дмитро Кравець, котрий спровокував ДТП з летальними наслідками. До речі, в перевищенні швидкості не раз звинувачували й сина екс-президента Андрія Ющенка.
Якщо фігурантом скандалу стає не сам чиновник або депутат, а його нащадок, про якісь наслідки для кар’єри високопосадовця можна взагалі не говорити.
Відставка через зраду дружини?
Якщо подивитися на досвід розвинених країн, то вимоги до чиновників там набагато суворіші. У демократичних державах особа, наділена владою, апріорі повинна бути, як дружина Цезаря, поза підозрою, і демонструвати ідеальну поведінку. Це свого роду неписаний кодекс, який поступово перетворюється на правовий звичай.
Звинувачення в скоєнні злочину, корупційних діях, сексуальний скандал — це вже надзвичайні ситуації, які гарантують відставку. Але, як правило, західний чиновник може залишитися без посади з дріб’язкового (з погляду українського істеблішменту) приводу.
Наприклад, віце-спікер парламенту Литви Альгіс Кашета місяць тому подав у відставку тільки через те, що перевищив швидкість. Міністр внутрішніх справ Великої Британії Девід Бланкет позбувся крісла тому, що прискорив процес видачі посвідки на проживання няні свого сина. Іншого британського політика, канцлера «тіньового» кабінету Алана Джонсона усунули з посади взагалі з безглуздої, на перший погляд, причини — з’ясувалося, що в офіцера охорони А.Джонсона і його дружини був роман, що і призвело до скандалу і відставки «з особистих мотивів».
Причому бездоганною повинна бути не тільки сама посадова особа, а й вся її сім’я, і передусім діти. Не дай боже стане відомо, що нащадок політика поводився негідно — це може вартувати йому кар’єри. Скажімо, міністр фінансів Литви Зігмантас Бальчитіс пішов з посади через те, що його сина підозрювали у підробці і зловживанні службовим становищем. «Я йду у відставку, тому що не хочу створювати передумови для спекуляцій на тему мого сина, хоча рішення суду для нього (у що я завжди вірив) було сприятливим», — ішлося в заяві З.Бальчитіса. З аналогічної причини змушений був завершити свою бездоганну дипломатичну кар’єру і міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Південної Кореї Ю Мен Хван — в Інтернеті з’явилися повідомлення про те, що його дочку поза конкурсом прийняли на роботу в зовнішньополітичне відомство.
* * *
Можливо, крига нарешті скресла і в Україні, і найближчим часом ми станемо свідками того, як депутата і сина депутата не тільки притягнуть до відповідальності, а й покарають. Судячи зі швидкості, з якою Р.Ландика затримали, справі збираються дати хід — і це найбільш незвичне в цій історії. Можливо, якщо в країні пройде ще кілька таких процесів, то свідомість наших чиновників і депутатів поступово почне змінюватися, і їхня поведінка стане поступово наближатися до європейських канонів. І вони зрозуміють, що посада не може захистити від кримінального переслідування. А їхні діти звикнуть до того, що статус батька накладає на них особливу відповідальність. Втім, поки що це звучить досить утопічно, і зрозуміло, що процес трансформації свідомості наших чиновників займе не один рік.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 8.04 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!