Якщо Феміда не зможе зупиняти слідчі дії, правам обвинуваченого буде завдано величезної шкоди
Народні депутати вирішили вдосконалити процедуру оскарження постанов про порушення кримінальних справ, не очікуючи ухвалення нового Кримінально-процесуального кодексу. У Верховному Суді позитивно оцінили таку ідею, але водночас указали на окремі недоліки та суперечності положень запропонованого законопроекту.
Не нашкодити іншим…
Законопроектом №6501, який ініціював народний депутат Володимир Олійник, передбачено внесення змін до стст.206, 2367, 2368, 349, 382 Кримінально-процесуального кодексу, якими пропонується виключити із цих статей положення про виконання судом не передбачених Конституцією функцій, забезпечити своєчасний та об’єктивний розгляд скарг на постанови про порушення кримінальних справ з додержанням гарантованих Основним Законом прав і свобод людини.
Автор проекту пропонує позбавити суд можливості зупиняти слідчі дії на час розгляду скарги на таку постанову (п.4 ч.1 ст.206, ч.4 ст.2368 КПК). Основним аргументом на користь таких змін, на його думку, слугує той факт, що вказані норми унеможливлюють оперативне розкриття злочину і закріплення доказів, що призводить до порушення прав потерпілого та сприяє знищенню доказів у справі.
Однак, зауважують фахівці ВС, якщо законодавець повністю позбавить суд можливості зупиняти досудове розслідування, не виключені ситуації, коли в результаті проведення ¬окремих слідчих дій буде завдано такої шкоди правам та законним інтересам обвинуваченого, наслідки якої буде неможливо усунути після скасування судом постанови про порушення кримінальної справи (наприклад, ідеться про обшук з наступною виїмкою важливих документів, проведення судово-медичної чи психіатричної експертизи щодо обвинуваченого).
Компромісний варіант виходу з наведеної ситуації експерти ВС убачають у приписі п.4 ч.1 ст.206 КПК про те, що суд може заборонити проведення окремих слідчих дій та прийняття процесуальних рішень у справі, якщо їх здійснення може завдати правам і свободам певної особи такої шкоди, що поновити їх буде неможливо.
Документи «під сукном»
Як юридично некоректну у ВС оцінили пропозицію автора проекту залишати скарги без задоволення у випадках, коли обгрунтування порушення прав та інтересів особи визнано суддею недостатнім. Відповідно до п.1 ч.16 ст.2368 КПК скарга залишається без задоволення лише після прийняття суддею такої справи до розгляду та безпосереднього розгляду її в суді. Якщо ж таке обгрунтування порушення прав та інтересів особи ви¬знано суддею недостатнім, він залишає скаргу без роз¬гляду. Це своєю чергою не позбавляє особу (її захисника чи законного представника) права повторно звернутися до суду з аналогічною скаргою з наведенням достатньої аргументації.
Крім того, фахівці ВС не погоджуються з тим, що в разі скасування постанови про порушення справи подані до суду документи зберігаються в матеріалах провадження щодо скарги до набрання законної сили відповідною постановою судді, після чого направляються прокурору для проведення додаткової перевірки (ч.20 ст.2368 проекту).
За відсутності можливості суду приймати рішення про відмову в порушенні справи (внаслідок рішення Конституційного Суду від 30.06.2009 №16-рп/2009) експерти вважають за доцільне законодавчо закріпити, що в матеріалах провадження зберігатимуться не оригінали поданих документів, а їхні копії. Проте оригінали (якщо вони були надані суду) повертатимуться відповідному органу досудового розслідування, оскільки саме на нього покладається обов’язок подальшого роз¬слідування справи або її закриття, не виключаючи при цьому можливості проведення прокурором додаткової перевірки всіх обставин цієї справи. Те саме стосується долі за¬значених матеріалів справи після апеляційної перевірки постанови місцевого суду (пп.1, 2 ч.3 ст.382 проекту).
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!