Німецькі відпочивальники скаржаться на «не такий» захід і колір білизни в номерах готелів
У Німеччині судам нерідко доводиться розглядати скарги на турагентства: відпочивальники вимагають компенсації за зіпсовану відпустку. На що тільки не скаржаться німці!
Любов до порядку й пошана до закону в поєднанні із поганим почуттям гумору й звичкою бурчати з будь-якого приводу — ось що є причиною величезної кількості скарг жителів Німеччини на тільки що проведену відпустку. В цьому упевнений професор Карл Борн — один з найвідоміших німецьких експертів у цій галузі, який протягом кількох років очолював найбільший в Європі туристичний концерн TUI. Лише цей концерн щороку отримує близько 63 тис. рекламацій від незадоволених клієнтів.
Якісь з скарг, можливо, обгрунтовані: не кожна подорож проходить так, як обіцяли в турагентстві, і не кожен готель виявляється точно таким, як він описаний у глянцевому каталозі. Але більшість претензій викликають хіба що усмішку. Втім, працівникам німецьких турагентств Німеччини доводиться і на курйозні рекламації відповідати цілком серйозно, адже мова йде про вельми важливі речі: клієнти вимагають компенсувати їм хоч би частину вартості.
Миша зжерла шоколад
Журналісти Штефан Орт і Антьє Блінда у своїй книзі «Вибачте, ваш готель згорів» наводять безліч прикладів. Ось, наприклад, така скарга: «Ножі в готелі були дуже гостро наточені, а вилки виявилися такими гострими, що ми кілька разів поранилися. Нам довелося купити власні ножі й вилки, з якими ми й ходили на сніданок, обід і вечерю. Просимо оплатити. Рахунок додається».
Або така: «У номері нашого готелю жила миша. Ні персонал готелю, ні місцеві представники турагентства не змогли її впіймати. Нас не переселили, тому що вільних номерів у готелі не було. Миша зжерла нас плитку шоколаду з горіхами. Ми вимагаємо відшкодувати хоч би вартість цього шоколаду».
Один з відпочивальників незадоволений тим, що його заздалегідь не повідомили, яка середньостатистична ймовірність захворіти в Єгипті на розлад шлунку. Інший пише, що від вигляду постільної білизни в клітинку йому стало погано, й скаржиться на персонал готелю, який не замінив білизну на одноколірну. Третій подав до суду на турагентство за те, що крокодил, якого він погладив під час подорожі Західною Африкою, мало не вкусив його: мовляв, в інформаційній брошурі турагентства нічого не мовилося про те, що крокодилів гладити не можна. Суддя відхилив позов, мотивувавши це тим, що нормальна людина й так знає, що крокодилів краще не гладити.
Чемпіони світу з Німеччини
У книзі є і зворушливіші історії. Так, вчителька географії середніх років «слізно» описує сварку з чоловіком, з яким вона, щоб зберегти сім’ю, вирішила відвідати острів Маврикій. Але романтичний тур, на жаль, не допоміг. З морем, пляжем, пальмами все було в порядку, але захід... Захід був дуже коротким! Сонце ховалося за горизонтом так швидко, що «налагодити стосунки» не було жодної можливості. Чоловік пішов — отримуйте скаргу!
Бюро подорожей, куди надійшла ця скарга, в делікатній формі нагадало жінці, що Маврикій розташований недалеко від екватора, тому траєкторія заходу сонця тут інша: воно буквально провалюється за горизонт. І вчителька географії повинна це знати.
Автори книги, розмовляючи з К.Борном, запитали в нього: «Чи правда, що німці скаржаться набагато частіше за представників інших країн і народів?» Професор відповів: «Схоже, що в інших країнах традиція скаржитися, указувати на недоліки дійсно не так сильно розвинена, як у нас. До того ж у німців кількість сміхотворних рекламацій непропорційно велика».
Цитуючи директора одного з готелів у Іспанії, К.Борн говорить і про те, що відпочивальники з інших країн, так би мовити, елегантніше висловлюють свої претензії, ніж німці. Наприклад, італійці скаржаться «з посмішкою», обсипаючи при цьому співробітників готелю компліментами. Швейцарці, не припиняючись вибачатися, жаліються на проблеми із здоров’ям. А німці не просто просять, вони вимагають: «Якщо ви те-то й те-то негайно не зробите, я подам на вас до суду!» Результат: проблеми італійців і швейцарців вирішуються частіше і швидше, ніж проблеми німецьких відпочивальників. Принаймні, в Іспанії.
Окремі недоліки
І все-таки треба замовити слівце й за німецьких відпочивальників. Ш.Орт і А.Блінда роблять це просто: вони наводять оцінки, які дають відпочивальники на туристичних інтернет-порталах. Сьогодні в Німеччині мало хто бронює той чи інший тур і готель, не заглянувши заздалегідь на ці портали й не ознайомившися з думкою людей, котрі побували там. Тут і рекламації реальніші, і компенсацій за окремі недоліки ніхто не вимагає, і читати ці коментарі веселіше. Скажімо, такий — про один з готелів в Туреччині: «Душ дуже маленький для чотирьох людей».
Але, мабуть, найбільш курйозний відгук який, до речі, спростовує стереотипну думку про відсутність у німців відчуття гумору й терпимості) написаний молодою парою, яка побувала в Ботсвані. Цитуємо дослівно: «Готель нам сподобався, ось тільки в номері було дуже багато великих тарантулів. Вони навіть у ліжко залазили, а один укусив мою подругу уві сні. Дирекція готелю за нашим проханням тут же переселила нас в інший номер. Там павуків не було, але час від часу у вікно залітали кажани. Помахають крилами — і відлетять». Не зважаючи на все це, німецька парочка дала готелю чотири з п’яти можливих пунктів. А ви говорите: німці всім незадоволені!
***
Можна тільки припустити, з яких історій складалася б книга про українців на відпочинку. Напевно, кожен би пригадав якусь забавну історію, що трапилася під час відпустки. Цікаве чтиво вийшло б, чи не так?
Коментарі
немецкие суды всегда интересны)читала,что он запретил строительство крематория в промышленной зоне,,так как шум предприятий может нарушить покой крематория, который должен быть местом тишины и почитан…