Під прапором «бліцтлумачення»

КС захистив державний символ від «червоного» сусідства

Це було одне з найшвидших рішень, але не з найлегших. Єдиний орган конституційної юрисдикції заборонив вивішувати копії стяга перемоги поруч з Державним Прапором. Не виключено, що тимчасово.

Вивішувати не можна заборонити

Менше місяця минуло відтоді, як глава держави підписав закон «Про внесення змін до Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років» від 21.04.2011 №3298-VІ, до скасування його окремих положень. Про надзвичайну оперативність цього конституційного провадження свідчить і той факт, що для оголошення вердикту було обрано ранок 17 червня. Зазвичай по п’ятницях і понеділках судді на пленарні засідання не збираються. Крім цього, того ж дня Суд ухвалив ще одне рішення — щодо конституційності окремих положень Кодексу адміністративного судочинства, законів «Про Вищу раду юстиції», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження», але з його оголошенням так не квапилися.
З огляду на «бліцтлумачення» складалося враження, що суперечка навколо прапора перемоги настільки сколихнула суспільство, що лише крапка в ній, яку мав поставити Конституційний Суд, здатна відвернути заворушення. Однак п’ятничним ранком перед будівлею КС можна було побачити лише одного захисника червоного стяга в оточенні чисельних прибічників ВО «Свобода». Більшість передбачувано легко здобула перемогу.
У стінах будівлі на вул. Жилянській «червоні» також зазнали поразки. Юрію Костенку, який направив до КС своє звернення щодо офіційного статусу прапора перемоги, Суд пояснив, що перелік державних символів, наведений в Основному Законі, є вичерпним: Державний Прапор, Державний Герб і Державний Гімн. Тобто жодні інші символи використовувати, захищати і шанувати не обов’язково.
Більше того, принагідно КС визнав неконституційним положення абз.6 ст.2 закону «Про увічнення Перемоги у Великій вітчизняній війні 1941—1945 років» від 20.04.2000 №1684-III (в редакції свіжеспеченого закону №3298-VІ). Ця норма вимагала «офіційного підйому в День Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд з Державним Прапором України». Свого наступного застосування вона мала б чекати майже 11 місяців, що не пояснює оперативності з оприлюдненням рішення від 16.06.2011 №6-рп/2011.
Можливо, судді КС хотіли встигнути до 22 червня, на яке у Львові були заплановані акції, приурочені до 70-ї річниці початку Великої вітчизняної війни. Тоді, дійсно, позиція Суду охолодила гарячі голови «свободівців». Й у цей день сутичок, принаймні навколо червоного прапора, на кшталт подій 9 травня цього року в тому ж Львові, вдалося уникнути.
Натомість на Суд полетіли шишки з боку захисників радянських символів. Так, останній генеральний секретар ЦК КПРС Михайло Горбачов назвав рішення КС «дивним, зневажливим відносно великої кількості людей», оскільки «всі разом боролися з фашизмом під червоним прапором».
Щоправда, екс-президент СРСР не є громадянином України, а тому не обтяжений обов’язком дотримуватися нашої Конституції та поважати думку суддів КС. Інша річ — його колишні однопартійці, які продовжують політику партії на теренах нашої держави. Утім, 18 червня, під час виступу на 44-му з’їзді КПУ, лідер комуністів Петро Симоненко заявив, що рішення №6-рп/2011 ухвалили «зрадники українського народу».

«І поразки від перемоги…»

Навряд чи саме до чергового з’їзду «червоних» поспішали на вул. Жилянській: і статус форуму вже не той, і комуністи не ті. Та «сюрприз», про який оголосили напередодні, виявився з розряду неприємних. Тому роздратування П.Симоненка зрозуміти можна. Але не пояснити: якщо уважно прочитати мотивувальну частину документа, то гучні заяви й образи вочевидь передчасні.
Що сказав КС? Він дав негативну відповідь на запитання Ю.Костенка, «чи не прирівнюються до Державного Прапора України копії прапора перемоги?». З цього випливає тільки те, що червоний стяг не може отримати такого самого захисту, як символи держави. Та й у самому законі №1684-III він визнаний символом перемоги радянського народу у Великій вітчизняній війні. Причому це положення залишилося чинним.
Чи унеможливлює рішення КС подальше використання копій прапора перемоги під час святкувань 9 Травня? Ні. Хоча, доки не буде ухвалений закон про порядок використання Державного Прапора, їх сусідство не можна ввести в обов’язок. Якщо ж нардепи нарешті зберуть 300 голосів для прийняття такого закону і в ньому застережуть особливості офіційного підйому Державного Прапора під час святкування Дня Перемоги, зокрема поруч з будь-яким іншим стягом, рішення №6-рп/2011 цьому не завадить. Адже спірне положення Суд визнав неконституційним суто з процедурних підстав.
Шкода, що останнім часом судді-доповідачі не висловлюють бажання пояснити політикам і журналістам суть і мотиви своїх рішень. Певне, дається взнаки досвід роботи в судовій системі, де не склалася традиція коментувати ухвалені рішення, і служителі Феміди навіть захищені від такого обов’язку процесуальними нормами.
Натомість, конституційній юстиції притаманна публічність, яка, зокрема, зобов’язує оприлюднювати акти КС. Це рішення, як і досвід усієї попередньої діяльності КС, доводять: усе, що не скажуть судді КС, буде використане проти них. Тож ні Суду, ні суспільству мовчання на користь не йде.