В екс-прем’єра були особисті мотиви для підписання газового контракту?
Тимчасова слідча комісія ВР з питань розслідування обставин підписання угод між НАК «Нафтогаз України» і ЗАТ «Газпром» нарешті винесла на люди плід тримісячної роботи — попередній звіт. Вердикт парламентарів: при підписанні договору Прем’єр-міністр порушила закони України, причому для цього в неї були особисті мотиви.
«Це щось неймовірне»
Для того щоб дійти попередніх висновків, ТСК провела 6 відкритих засідань, розіслала понад 70 запитів і звернень у різні органи, підприємства й організації, які пізніше були ретельно вивчені та проаналізовані.
Як відомо, підписанню 19 січня 2009 року злощасного договору з Росією про постачання газу передувала зустріч Ю.Тимошенко з Володимиром Путіним, яка пройшла за зачиненими дверима. Після цього Юлія Володимирівна запропонувала тодішньому голові правління НАК «Нафтогаз Україна» Олегу Дубині підписати угоду з Росією. Як випливає з протоколів допиту О.Дубини, він навідріз відмовився це робити, оскільки умови були абсолютно невигідними для України. Проте Прем’єр-міністр продовжувала тиснути, і тоді голова «Нафтогазу» заявив, що підпише договір тільки після затвердження директив Урядом.
Як говориться у звіті комісії, затверджувати будь-які директиви Кабмін повинен колегіально. Але міністри (незважаючи на наполегливі спроби віце-прем’єра Олександра Турчинова їх переконати) голосувати за таке рішення відмовилися.
У звіті наводиться стенограма засідання Уряду, і репліки міністрів з приводу озвученої пропозиції говорять самі за себе: В.Пинзеник: «На яких умовах, на якому кордоні зафіксована ціна $450? Якої країни світу? Яка країна світу, де платять $450?»
Ю.Єхануров: «Про що ви говорите? Олександре Валентиновичу, враховуючи, що в мене є досвід цієї боротьби, я прошу вашої згоди, щоб я пішов, щоб не наговорив тут зайвого» (йде).
В.Огризко: «…Ось чеська сторона, неофіційно, звичайно, але на І квартал назвали ціну $280. За 1000 кубометрів газу для Чехії. Звідки 450? Це щось неймовірне».
І.Вакарчук: «...Я так зрозумів, що це диктат Росії і більше нічого, ніяких переговорів немає».
Після «бунту» міністрів Юлія Володимирівна одноосібно видала директиву, що не передбачено ні Конституцією, ні будь-яким іншим законом.
Підсумком «с амоправства» Прем’єра став уже відомий договір, в якому закріплювалася ціна $450 за 1000 м3 газу. А це, на думку депутатів, «не ринкова, а політична ціна», до того ж умови січневої угоди суперечать іншому двосторонньому договору, підписаному 12.03.2008, згідно з яким ціна за газ зафіксована на рівні $179,5 за 1 тис. м3, і Меморандуму про співпрацю в газовій сфері між урядами України і РФ, в якому визначений 3-річний перехідний період для встановлення ринкових цін на газ і транзит (у договорі від 17.01.2009 цей строк скорочено до 1 року). При цьому ставка на транзит російського газу не підвищилася ні на копійку і залишилася $1,7.
21 січня 2009 року на засіданні Кабміну Ю.Тимошенко попросила членів Уряду схвалити підписані в Москві контракти, не надавши їх копій або інформації про їх зміст. Голосування відбувалося «навмання». Юлія Володимирівна тільки повідомила, що «Україна набула абсолютно нового рівня політичної, енергетичної незалежності», і формули для визначення ціни на газ «такі, що використовуються для ЄС, нічого особливого» (пізніше з’ясувалося, що Україна отримала найвищу в Європі ціну за газ). Таким чином, мовиться у звіті, можна вважати, що фактично затвердження угод Урядом не було взагалі, оскільки ніхто не знав, за що голосує.
Дивні збіги
На думку членів ТСК, для підписання таких невигідних для України угод у Прем’єра були особисті мотиви: в неї склалися «особливі відносини» з держорганами і керівництвом Росії, які «формувалися з 1996 року на базі торгівлі газом, а також у зв’язку з порушенням Ю.Тимошенко кримінального законодавства на території РФ».
На момент підписання газових угод, стверджують члени ТСК, у належних Ю.Тимошенко та її сім’ї ЗАТ«ПФК «ЕЄСУ» і ТОО «ТД «Босфор» існував визнаний і непогашений борг перед Міністерством оборони РФ на суму понад $405 млн. Крім того, на лідера БЮТ у Росії було заведено кримінальну справу за організацію неодноразового давання хабарів посадовим особам Міноборони РФ.
Борг у $405 млн утворився в результаті складних багатоступінчатих тіньових схем, в яких сторонній людині практично неможливо розібратися.
До речі, Росія неодноразово намагалася перевести цей борг у категорію державного.
Одночасно робилися спроби штучно «переписати» борг «ЕЄСУ» на «Нафтогаз». Річ у тому, що 15.10.1996 був підписаний дивний двосторонній договір між «Укргазпромом» і ТОО «Босфор» (який належав Ю.Тимошенко і членам її сім’ї) про постачання невідомого товару (акт специфікації члени ТСК так і не змогли знайти). Через деякий час на «Нафтогаз», який став наступником «Укргазпрому», стали тиснути з вимогою визнати борги перед «Босфором» і видати векселі на суму понад $100 млн. Фіктивні векселі виписав тодішній заступник голови «Нафтогазу» Євген Корников (проти нього нині порушено кримінальну справу). При цьому ніяких документів, що доводять існування боргу, надано не було.
Є в цій історії цікаві збіги. Наприклад, невдовзі після підписання січневих угод податкова адміністрація подала позов про припинення компанії «ЕЄСУ» й відміну її юридичної реєстрації, а Дніпропетровський окружний адмінсуд частково його задовольнив. Цікаво також, що востаннє Міноборони РФ намагалося отримати борг «ЕЄСУ» й «Босфору» з «Нафтогазу» 1 липня 2009 року. І ще один збіг, на який звернули увагу парламентарі: кримінальну справу відносно Юлії Володимирівни закрили в РФ за «нереабілітуючими обставинами» раніше строку, передбаченого для цього російським законодавством.
На думку Інни Богословської, враховуючи все це, Ю.Тимошенко не мала права брати участі в газових переговорах з Росією: «Все це дає нам підстави вважати, що Ю.Тимошенко мала особливі стосунки з російською стороною, які являли собою конфлікт особистих інтересів. За загально-прийнятою європейською практикою, прем’єр-міністр при таких обставинах повинен зробити публічну заяву і вийти з переговорів».
Поданий звіт — це лише перший крок у роботі ТСК. Парламентарі продовжують розсилати запити і копати під екс-прем’єра.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 11.18 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!