Під час бесіди ув’язнених із правозахисниками будуть присутні працівники СІЗО
Держдума РФ прийняла в другому читанні законопроект, який передбачає правила поведінки для громадських спостерігачів, які контролюють дотримання прав людини у в’язницях і слідчих ізоляторах. Згідно з ініціативою бесіди правозахисників з обвинуваченими відбуватимуться у присутності працівників СІЗО. Члени думського комітету з питань безпеки переконані, що такий порядок влаштовує всіх. Проте правозахисники із цим не погоджуються і збираються добиватися інших умов проведення бесід з підслідними — «тільки наодинці».
Закон «Про громадський контроль за гарантуванням прав людини в місцях примусового тримання і про сприяння особам, які перебувають у місцях примусового тримання» діє з 2009 року. Нині майже в усіх суб’єктах федерації створені комісії громадських спостерігачів, мета яких — регулярно відвідувати в’язниці та слідчі ізолятори, щоб виявляти як побутові (харчування, стан камер), так і правові проблеми (зокрема застосування тортур). Проте права самих спостерігачів поки не були закріплені в законах, котрі регулюють діяльність російської пенітенціарної системи. У січні 2010 року група депутатів-«єдиноросів» вирішила заповнити прогалину і розробила законопроект, який прописує права громадських контролерів у статтях закону «Про тримання під вартою підозрюваних і обвинувачених у скоєнні злочинів», а також у кримінально-виконавчому кодексі РФ.
Утім, ініціатива депутатів не влаштувала правозахисників. Найбільш спірними виявилися правила, котрих мають дотримуватися громадські спостерігачі під час зустрічей з обвинуваченими, що перебувають під вартою в слідчих ізоляторах, і в’язнями, котрі відбувають покарання в тюрмах. Законодавці вирішили, що подібні зустрічі й бесіди повинні проходити в присутності представника адміністрації в’язниці або СІЗО, причому він повинен бачити і чути співбесідників. Правозахисники вимагали зустрічей наодинці. Депутати із цим категорично не погоджувалися, доводячи, що представник адміністрації має бачити, як проходить зустріч, аби при необхідності гарантувати безпеку громадського спостерігача. А чути бесіду, особливо в СІЗО, представник адміністрації повинен, щоб обвинувачений не розкрив громадському спостерігачеві таємницю слідства. Правозахисники у відповідь доводили, що будь-який ув’язнений, залишившись наодинці, зважиться розповісти громадському контролерові про те, що насправді відбувається в буцегарні.
Депутати, втім, пішли на поступки. Вони погодилися, що в тюрмах правозахисник під час бесіди з в’язнем буде в безпеці і в тому випадку, якщо представник адміністрації зможе лише бачити, як відбувається розмова. Проте відносно обвинувачених (підозрюваних), яких тримають у СІЗО, думці залишилися «на варті» таємниці слідства, тому працівники СІЗО отримають право спостерігати за всією зустріччю ще не засудженого з правозахисниками, а також слухати їхню бесіду.
За словами представника думського комітету з питань безпеки Володимира Васильєва, з таким підходом депутатів погодились і «уповноважений з прав людини, і правозахисники».
Правда, Суспільна палата так і не відмовилася від своєї думки, висловленої в експертному висновку до законопроекту: «Бесіду в СІЗО представник адміністрації може бачити, але не чути, а якщо надійде прохання від члена громадської наглядової комісії, то представник і бачити її не повинен».
Правозахисники як і раніше впевнені, що «візитери повинні розмовляти з підслідними тільки віч-на-віч». Як заявив голова громадської наглядової комісії м.Москви Валерій Борщов, захист «таємниці слідства тут ні до чого». По-перше, за його словами, громад-ські спостерігачі згідно із законом беруть «на себе певні зобов’язання», а по-друге, «підслідний не буде ділитися таємницею слід-ства з людиною, яку не знає і з якою вперше говорить». «У присутності адміністрації підслідні ніколи не розповідають про свої проблеми, і спостерігачі дізнаються про них зовсім іншим шляхом — через адвокатів, родичів», — додав В.Борщов. Правозахисник від-значив, що «найдостовірнішою може бути та інформація, яка отримана від підслідного, причому ця інформація була б перевірена тут же, на місці, і, можливо, тут же вирішена і проблема».
На його думку, підхід, який розробили депутати, означає, що «СІЗО як і раніше перебуває під владою слідства». «Як і до цього слідчий — господар СІЗО, як і раніше прав у нього більше, ніж в адвоката, як і раніше саме слідчий визначає умови тримання під-слідного, як це було в «справі Магницького», — заявив В.Борщов. У зв’язку із цим він пообіцяв, що правозахисники не здадуться, а добиватимуться відміни «правил для СІЗО, які збираються узаконити депутати Держдуми».
У свою чергу голова президентської ради зі сприяння розвитку інститутів громадянського суспільства і прав людини Елла Памфілова заявила, що повністю солідарна з правозахисниками, й пообіцяла зі свого боку будь-яке сприяння тому, аби громадський контроль за дотриманням прав людини в СІЗО і тюрмах був максимально ефективним.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!