Слово «суддя» зазвичай асоціюється з чимось суворим і серйозним — чорна мантія, «ваша честь», купа кодексів, злочин і покарання... Цей асоціативний ряд можна продовжувати. Проте служителі Феміди — звичайні люди, і в кожного з них є свої слабкості й захоплення. Які ж хобі й інтереси суддів? Можливо, відповідь на це запитання додасть ще один штрих до професійного портрета людини в мантії — колективного та індивідуального.
Російська Феміда: від письменників до театралів
Поведінка представника судової влади в стінах суду і за його межами регламентована законами і Кодексом суддівської етики. Він не завжди вільний у своїх публічних висловлюваннях і оцінках, коло його знайомств і дружніх симпатій обмежене необхідністю уникати будь-яких особистих зв’язків, котрі можуть піддати сумніву його безсторонність або вплинути на виконання ним професійних обов’язків. Як правило, на засіданнях кваліфікаційних колегій суддів кандидатові на посаду ставлять кілька стандартних питань про «позаслужбову діяльність», але цей тестовий набір не включає питання про внутрішній світ, духовні інтереси і культурні запити судді.
Проте мало хто зважиться заперечувати вплив широти кругозору судді на його професійну діяльність. І, можливо, в майбутньому «кадрові» органи суддівського співтовариства більше цікавитимуться особами кандидатів у мантієносці.
Серед служителів Феміди трапляються збирачі книг, самодіяльні художники і музиканти, мандрівники й ентомологи, колекціонери і завзяті театрали. Багато хто з них запевняє, що таке захоплення допомагає їм передусім уникати професійної «деформації особи».
Скажімо, багато російських суддів є членами Спілки письменників Росії. «Корпус» письменників і поетів із суддівського співтовариства очолює заступник голови Вищого адміністративного суду РФ Володимир Ісайчев. Причому він цілком успішний літератор — лауреат Великої літературної премії СПР, автор низки книг і поетичних збірок. На його вірші написані романси та пісні. У 2007 році Володимир Миколайович очолив екологічну експедицію на озеро Байкал, літав над «славним морем» на повітряній кулі. Після чого світ побачила його чергова книга.
Не менш обдаровані й провінційні служителі Феміди. Голова Курського обласного суду Василь Золоторьов — теж член Спілки письменників Росії. Курські композитори охоче пишуть пісні на його слова. Чудовим майстром поетичного слова є і заступник голови Брянського районного суду Микола Соловйов. «Письменництвує» і суддя Верховного суду Карачаєво-Черкеської республіки у відставці Сергій Гамаюнов. Не так давно відоме московське видавництво розпочало випуск його чергової поетичної збірки.
Суддя колегії в кримінальних справах Липецького обласного суду Тетяна Фролова — самовіданна театралка. У школі вона навіть займалася в театральному гуртку (деякі його члени сьогодні, до речі, грають на професійній сцені). Сама Тетяна Андріївна ніколи не думала про театральну кар’єру, але, прийшовши в колектив облсуду, якось запропонувала поставити спектакль — силами співробітників. Вибрали комедію Володимира Сологуба «Біда від ніжного серця». П’єсу тоді подивилися, крім колективу облсуду, федеральні і мирові судді зі всієї області, високі чиновники — і всі були в захопленні. Завзятий театрал і суддя Верховного суду РФ Олександр Колишницин.
Онопенко — штангіст, Маляренко — сходознавець
За великим рахунком, практично в кожної людини в мантії — втім, як і в будь-якої іншої — є своє хобі, котре допомагає їй зняти стрес. Судді Верховного суду Росії В’ячеслав Кононов і Віктор Книшев захоплюються рибною ловлею. Суддя Європейського суду з прав людини Анатолій Ковлер колекціонує класичні марки та займається туризмом. Суддя Конституційного суду Анатолій Кононов — завзятий філокартист і фотограф.
Служителі української Феміди досить рідко і не надто охоче розповідають про свої захоплення, і все-таки іноді вони є відвертими з журналістами. За інформацією «ЗіБ», у Голови Верховного Суду Василя Онопенка кілька хобі, здебільшого пов’язані зі спортом, головне з них — бодібілдинг, кілька разів на тиждень Василь Васильович обов’язково піднімає штангу. Крім того, голова ВС запевняє, що полюбляє бігати. «Мені спорт допомагає в роботі: всі найскладніші рішення приходять саме під час бігу». В.Онопенко любить, коли йому дарують книги, особливо філософські й художню літературу, часто перечитує вірші Сергія Єсеніна.
Цінитель літератури й екс-голова ВС Василь Маляренко. В одному з інтерв’ю він зізнався: «Я люблю філософську поезію Сходу. Знаю десятки, якщо не сотні, поетів Середньої Азії. Познайомився з творчістю людей, яка набагато сильніша від творчості всім відомого Омара Хайяма. Це — Юсуф Баласагунський, класик узбецької поезії XI ст. Або, наприклад, класик азербайджанської поезії Мірза Шафі... Можна пригадати також Рудакі, Хосрова, Румі, Нізамі, Джамі — я міг би вам годинами, цілодобово розповідати про твори цих людей». Окрім літератури, В.Маляренко цікавиться історією.
Серед хобі голови ВККС Ігоря Самсіна — футбол, плавання, теніс, лижний спорт. Суддя Вищого спеціалізованого суду Володимир Британчук — завзятий букініст, збирає юридичну літературу. Голова Апеляційного суду Запорізької області Віктор Городовенко захоплюється ігровими видами спорту і східними єдиноборствами.
Одне слово, спектр захоплень вітчизняних служителів Феміди вельми широкий, і проводити якісь аналогії, мабуть, було б недоречно.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 11.18 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!