Математичні маніпуляції з розумними строками розгляду справ не рятують від догани
Часто Высшая квалификационная комиссия судей закрывает дисциплинарное производство по конкретному делу из-за того, что заканчивается срок привлечения к ответственности обладателя мантии. При этом члены постоянно действующего органа просят законников учесть их пожелание: в действиях судей усматриваются элементы недобросовестности, и при других обстоятельствах они получили бы «выговор». А еще «квалификационники» советуют судьям в будущем не допускать подобных ошибок, чтобы каждому из них не приходилось быть частым гостем в ВККС.
Зловживання процесуальними правами
На засіданні комісії, яке відбулося 26 травня, трьом вершителям правосуддя оголосили догану. Так, за інформацією члена комісії Миколи Мельника, Сергій Рева з Київського райсуду м.Одеси «при забезпеченні позову не дотримав вимоги щодо відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам». «Вар¬тість нерухомого майна, на яке був накладений арешт, становила 33 млн грн., а ціна позову — всього-на-всього i50 тис. Була паралізована робота підприємства. Суддя не надав комісії жодних пояснень, лише зазначив, що оскаржуватиме наше рішення», — наголосив М.Мельник.
З’ясувалося, що законника до столиці викликають вже втретє, але він знехтував усіма запрошеннями. Хоча у ВККС не було повідомлення, чому суддя не з’являється, та все ж таки «кваліфікаційники» вирішили розглядати дисциплінарну справу без його участі. Адже, підкреслив М.Мельник, і голова суду, і С.Рева знають, що 26 травня на засіданні розглядатиметься це питання. «Я сьогодні мав телефонну розмову з головою суду. Він не знає, чому С.Рева, який попереджений про засідання, не з’являється. Суддя лише каже, що оскаржуватиме наше рішення у ВАС», — зауважив «квалі¬фікаційник».
Вислухавши представника скаржника — директора одного із ТОВ, комісія винесла вердикт — С.Реві оголосити догану. Такі ж дисциплінарні покарання отримали Віктор Корой та Валерій Акуленко з Малиновського райсуду м.Одеси та Сніжнянського місь¬к¬суду Донецької області відповідно.
Зокрема, на дії В.Акуленка (затягування розгляду справи) скаржився громадянин С.Законник пояснив, що в березні 2008 р. до нього надійшла кримінальна справа, яка у квітні була призначена до поперед¬нього розгляду. «Розгляд справи затягувався у зв’язку з неодноразовою неявкою підсудних та захисників. Крім того, 9 місяців (з листопада 2008-го) у мене не було повноважень. Я здав справу до канцелярії, але з невідомих мені причин її нікому не розпо¬ділили. Після безстрокового обрання я знову її отримав», — пояснив В.Акуленко. За його словами, фактично справа розглядалася 19 місяців. З них 9 мі¬сяців законник був без повноважень, 1,5 — тривала експертиза у справі, місяць суддя був на лікарняному, стільки ж часу у відпустці був захисник, 1,5 — захисники знайомилися з матеріалами справи. «16 ра¬зів на засідання не з’являлися захисники. Я неодноразово писав до кваліфкомісії адвокатури, аби були вжиті заходи реагування. 12 разів свідки доставлялися приводом, а підсудні на засіданнях змінювали показання. В жовтні 2010 р. постановлений вирок, який пройшов апеляційну інстанцію, змінений у частині…» — розповідав В.Акуленко, але його перебив представник комісії Микола Пінчук: «У вас все?». «Так», — відповів законник.
У свою чергу «кваліфікаційник» Анатолій Марцинкевич дорікнув В.Акуленку, що той тривалий час не приступав до розгляду справи. Також, за інформацією члена ВККС, у них немає даних про те, що законник звертався до кваліфкомісії адвокатури, прокурорів, аби вони посприяли пришвидшенню розгляду справи. До того ж А.Марцинкевич погодився, що захисники зловживали своїми процесуальними правами, але суддя мав докласти всіх зусиль, аби дотриматися розумних строків розгляду справи.
Емоції на заваді
14 квітня цього року Євген Башмаков із Жовтневого райсуду м.Дніпропетровська упав у немилість комісії — йому оголосили догану. А вже 26 травня знову розглядалася скарга на його дії. Є.Башмаков одягнув мантію не так давно: указом Президента від 13.05.2009 його було призначено на посаду судді строком на 5 років.
Зазвичай на засіданні ВККС скаржник і законник сидять поруч за одним столом. Але цього разу заявниця, громадянка С., вигукнула: «Я біля Башмакова сидіти не буду!». «Кваліфікаційникам» довелося піти на поступки і дати жінці місце за іншим столом.
Коли М.Пінчук намагався з’ясувати, чи підтримує громадянка С. свою скаргу, вона почала розповідати про суть справи, можливість долучити певні документи. «Ви страждаєте багатослів’ям і емоціями», — зупинив на мить заявницю М.Пінчук. Та пообіцяла більше не перебивати членів комісії і чекати, коли їй нададуть слово. «Зі мною приїхали люди. Я хотіла б, аби на засіданні зі мною був присутній громадянин Х.», — попросила скаржниця. «У нас не судове засідання, тут не допитують свідків та інших осіб. Якщо виникне певна необхідність, ми задовольнимо ваше прохання», — відповів М.Пінчук. Тоді жінка повідомила, що Є.Башмаков розглядав справи не лише за її позовом, а й за позовами інших осіб, «в яких є претензії до законника».
Член комісії пояснив заявниці, що дисциплінарна справа відкрита за її скаргою, тому присутність інших людей недоречна.
У свою чергу А.Марцинкевич повідомив, що у заяві громадянка С. оскаржує рішення Жовтневого райсуду м.Дніпропетровська (відмовлено в задоволенні позову), водночас вона вказує і на тривалий розгляд справи.
«Мною були долучені документи, які судом не були взяті до уваги. Позов у інтересах моєї матері подавала прокуратура, яка надала неправильні дані», — підкреслила скаржниця.
Секретар комісії Володимир Маслій пояснив, що вони не розглядають справу по суті і лише суд вправі вирішувати, чи брати до уваги ті або інші докази. «Ми розглядаємо неправомірні дії судді», — резюмував В.Маслій. «Так і я про це. Він же не взяв до уваги надані мною документи», — заперечила йому жінка, якій важко було тримати себе в руках. «Будьте менш емо¬ційною, і все у вас буде гаразд. Потрібно поважати один одного», — порадив їй М.Пінчук. Скаржниця вибачилася, і слово надали судді.
Є.Башмаков пояснив, що його рішення вже перевірено апеляційною та касаційною інстанціями (залишено в силі). Він надав комісії документи, які підтверджували, що за час розгляду справи він двічі був у відпустці. За словами Є.Башмакова, справу було розглянуто за 8 засідань, і між п’ятьма з них перерва тривала 3—5 днів.
«Я хотіла надати достовірні факти, але суддя Башмаков не давав сказати мені й слова, мовляв, на засіданні я можу бути, але не маю права бути його учасником. Лише на останньому засіданні, коли виносилось рішення, суддя залучив мене як третю особу», — намагалася переконати членів комісії у своїй правоті скаржниця.
Однак цього разу Є.Башмакову пощастило: стіни ВККС він залишив без догани. Зате заявниця, почувши рішення комісії, з відчаєм побажала «квалі¬фікаційникам»: «Щоб у вас була така ж ситуація, як у мене, і щоб судив вас Башмаков».
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!