Громадськість будуть попереджати про скарги на третейських суддів
Протягом тривалого часу, аж до прийняття закону про третейські суди у 2004 році, який, до речі, ухвалили тільки з третьої спроби, до третейського судочинства ставилися скептично.
Таку думку висловив заступник міністра юстиції Юрій Притика під час міжнародної конференції, присвяченої застосуванню третейського судочинства. Щоправда, й нині до роботи цього інституту є чимало зауважень. Тож у рамках зустрічі її учасники, зважаючи на реалії сьогодення, обговорили подальші кроки щодо підвищення авторитету третейських судів.
Під час конференції значна увага акцентувалася на перевагах третейського судочинства, серед яких швидкий розгляд справ, обрання сторонами часу та місця розгляду спору, конфіденційність судової процедури. Утім, тема позитивних моментів альтернативного судочинства швидко перейшла в обговорення його недоліків.
Один з юристів поскаржився, що часто сторони у справі стикаються з необ¬грунтованими вердиктами. Однак рішення такого суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім деяких випадків.
За інформацією представниці Мін’юсту Олени Семьоркіної, протягом минулого і поточного років до цього відомства надійшла сила-силенна скарг на рішення третейських судів.
Частина невдоволених нарікала на конфлікт інтересів при розгляді справ, інші — не погоджувалися з вердиктом альтернативного суду. Водночас лунали непоодинокі звинувачення в зловживаннях з боку третейських арбітрів. Як свого часу переконував один із суддів ВГС, зловживання окремих третейських суддів не може бути підставою для ліквідації таких установ.
Однак, як зазначив один з учасників заходу, в суспільстві панує думка, що третейський суд ненадійний, тому що суддя не несе відповідальності. Він поцікавився в голови Спілки третейських суддів Юрія Михальського, як виправити ситуацію з безкарністю арбітрів. «Третейська палата не має засобів впливу. Нас навіть жодного разу не запрошували на засідання Комітету ВР з питань правосуддя», — пояснив Ю.Михальський.
Утім, відсутність відповідальності третейських суддів — не лише українська особливість. Так, в європейських та багатьох інших країнах світу вона також не передбачена. Норми поведінки судді закладені в так званих етичних кодексах, які й слугують інструментом стримування від порушень.
У свою чергу учасники зібрання запропонували висвітлювати на сайті Третейської палати відомості про скарги на суддів. Така ідея всім була до вподоби. Уведення чорних списків, на переконання присутніх, убереже громадян від звернень до таких арбітрів.
Тетяна КУЛАГІНА
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!