Економічний розвиток стримується захистом прав дебіторів
Чинне законодавство про банкрутство активно захищає права неплатоспроможних позичальників і обмежує можливості кредиторів. На думку експертів, такий стан справ не сприяє економічному розвитку, оскільки дозволяє позичальникові не надто ефективно використовувати позичені гроші.
Світовий досвід
На сьогодні в рейтингу умов ведення бізнесу, який складають Світовий банк і Міжнародна фінансова корпорація, Україна займає 145-е місце зі 183. Показники нашої держави най¬гірші в Європі, а серед країн СНД ми випереджаємо лише Узбекистан. Для порівняння: за цим рейтингом Росія посідає 123-є місце, Поль¬ща — 70, а Грузія — 12. Важливими показниками, що впливають на загальний рейтинг, є тривалість, вартість та ефективність процедур банкрутства.
Для того щоб обговорити проблемні аспекти чинного законодавства про банкрутство та шляхи його вирішення, Центр комер¬ційного права організував семінар для суддів апеля¬ційних та місцевих господарських судів.
Відповідно до світової практики існують принципово різні моделі законодавства про банкрутство. На нього впливають соціальне середовище, традиції правової культури та цілі, які влада намагається досягнути завдяки цьому законодавству. Загалом воно має спрямовуватись або на захист інтересів неплатоспроможного боржника або кредиторів, або ж шукати золоту середину.
Як наголосив суддя Конституційного Суду у від¬ставці В’ячеслав Джунь, для з’ясування ефективності законодавства про банкрутство необхідно економічно оцінити наслідки його застосування.
За словами В.Джуня, основою чинного законодавства про банкрутство є його продебіторська спрямованість, оскільки його розробники прагнули максимально перешкодити процесам переходу власності неплатоспроможних виробників через процедури банкрутства. При цьому слід усвідомлювати, що якість національного законодавства про банкрутство впливає на рівень конкурентоспроможності національних виробників і, відповідно, на макроекономічні показники держави.
«Державна політика, спрямована на штучне під¬тримання на плаву неплатоспроможних компаній усупереч ринковим стимулам і конкурентному відбору суб’¬єктів господарювання, неминуче призводить до зниження продуктивності праці, економічної стагнації, де¬фіциту державного бюджету та інфляційних тенденцій. Тобто до того, що вже досить давно спостерігається в Україні», — наголосив В.Джунь.
За його словами, негативні економічні наслідки застосування продебіторської моделі національного законодавства виявлені, зокрема, у США та Франції, де традиційно законодавство захищає саме боржника. Але за останні роки законодавці цих країн прийняли низку змін на користь кредиторів.
Обмежені законом
За загальним правилом, визначеним ст.1 закону «Про відновлення платоспроможності виробника», суб’єктом банкрутства може бути лише суб’єкт підприємницької діяльності. Але з цього правила виключені деякі категорії підприємств. Так, відповідно до ст.5 закону його положення не застосовуються «до юридичних осіб — підприємств, що є об’єктами права комунальної власності, якщо стосовно них виключно на пленарному засіданні відповідної ради органів місцевого самоврядування прийняті рі¬шення щодо цього», і «до юридичних осіб — підприємств, що є об’єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об’єктів».
Крім цього, можливості застосування деяких процедур щодо цілої низки підприємств виключено законом «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».
Цими законами фактично заблоковано економічні стимулятори для ефективного використання ресур¬сів, переконаний В.Джунь. За його словами, змінити модель законодавства про банкрутство можна, лише враховуючи психологію громадян. «Нині серед населення панує антикредиторська ідеологія. У середині двотисячних років було чимало газетних публікацій, в яких говорилося, що процедури банкрутства використовуються для розкрадання державної власності. Але фактично за всіма цими висловлюваннями стояли ті бізнесові кола, які не витримують умов кон¬куренції», — наголосив В.Джунь.
Таким чином, якщо влада все ж наважиться змінити законодавство про банкрутство і пожвавити економічні відносини, їй доведеться стикнутись із нерозумінням суспільством змін.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!