Столичні і донецькі «господарники» лідирують за кількістю розглянутих справ
Представники третьої гілки влади не перестають нарікати на непосильний обсяг роботи та несправедливий розподіл справ. З проблемою нерівномірного навантаження стикнулися й господарські суди, що, власне, підтверджують статистичні дані. Як вирівняти навантаження, «господарники» намагалися з’ясувати ще на лютневому пленумі ВГС. Але не виключено, що вирішення цього завдання може затягнутися на тривалий час.
Нерівні порції
На проблему неоднакового обсягу роботи в різних регіонах звертав увагу голова Вищого господарського суду Віктор Татьков. Як повідомляв «ЗіБ», під час лютневого зібрання пленуму ВГС він наголосив на необхідності перерозподілу чисельності законників та працівників апарату господарських судів з огляду на їх фактичне навантаження. Тоді ж «господарники» поскаржилися, що їхню роботу значно ускладнює недосконалий механізм автоматичного розподілу справ, в результаті чого служителі Феміди отримують різні «порції справ».
За підрахунками ДСАУ, в минулому році місцеві господарські суди роз¬глянули 137,3 тис. справ, що на 6,11% менше, ніж у 2009-му. В лідери вибилися місцеві суди м.Києва (понад 26 тис.), Донецької (11,6 тис.), Дніпропетровської (11,1 тис.) та Харківської (10,7 тис.) областей. Найменшу кількість матеріалів розглянули у чернівецьких обителях Феміди (1,5 тис.).
На думку аналітиків ДСАУ, переважають справи в майнових спорах про виконання господарських договорів, їх частка становить 68%. Натомість загальна кількість справ про відновлення платоспроможності боржників або визнання їх банкрутами скорочується.
У середньому представник місцевої обителі Феміди, за інформацією ВГС, розглядав 40 заяв у місяць. Традиційно найбільшу активність продемонстрували столичні законники (73 заяви щомісяця), Харківської (73), Дніпропетровської (72) областей. Натомість найменше навантаження зафіксували у Терно¬пільській (17 заяв), Чернівецькій (14) й Івано-Франківській (19) областях.
У ВГС дійшли висновку, що найбільше роботи в законників, які спеціалізуються на розгляді справ, пов’язаних з державним регулюванням економічних відносин. Їх навантаження становить 154% порівняно із середнім обсягом роботи «господарника». Володарі мантій, які спеціалізуються на розгляді справ у спорах між суб’єктами господарювання, працювали із навантаженням 119%, обсяг роботи суддів, котрі розглядають справи про банкрутство, дорівнює 55%, а тих, хто вирішує спори, пов’язані із захистом права на об’єкти інтелектуальної власності та які виникають з корпоративних відносин, — 46%.
Як показує статистика, в минулому році на 18% зменшилась кількість винесених судами ухвал про повернення позовних заяв, що свідчить про покращення роботи. Залишок нерозглянутих справ на кінець 2010-го скоротився на 14,4% порівняно з тим же періодом 2009 року і становив 41 тис., або 19% від тих, що перебували на розгляді.
До апеляційних господарських судів торік наді¬йшло понад 48 тис. скарг, що майже на 14% більше, ніж у 2009-му. У підсумку змінено та скасовано 10,9 тис. процесуальних документів місцевих обителей Феміди. Найбільшу кіль¬кість скарг розглянуто в Київському і Львівському апеляційних госпсудах. Середній обсяг навантаження на одного «апеля¬ційника» — 20 розглянутих колегіально справ.
Плюралізм підрахунків
Напружено працювала й касаційна інстанція. У минулому році до ВГС надій¬шло 32,3 тис. касаційних скарг, що порівняно з 2009-им більше на 26%. З них майже третину було повернено заявникам без розгляду або відмовлено у прийнятті. У касаційному порядку розглянуто по суті 20,4 тис. скарг, змінено та скасовано 6,8 тис. судових актів.
До речі, протягом січня — березня цього року до ВГС надійшло 8183 скарги. При цьому середнє навантаження на кожного представника цієї установи протягом звітного періоду становило 101 справу.
Як відзначають у ВГС, за останній рік значно по¬ліпшилася якість судових актів, ухвалених місцевими обителями Феміди. Най¬кращих показників вдалося досягнути господарським судам Закарпатської, Житомирської, Чернівецької, Луганської, Харківської та Вінницької областей, де кількість змінених і скасованих процесуальних документів (як в апеляційному, так і в касаційному порядку) становила менш ніж 3%. Прикметно, що погляди ВГС та ДСАУ на продуктивність праці суттєво різняться. Так, останні запевняють, що якість справ, розглянутих місцевими господарськими судами, погіршилася.
Втім, «господарники» не виключають, що є певні недоліки, які впливають на загальну картину. Так, зниження рівня відповідальності деяких суддів, зокрема щодо дотримання процесуальних строків, захисту прав та законних інтересів сторін, послугувало підставою для значної кількості скарг та звернень. У свою чергу апеляційна інстанція поки що не стала основною ланкою господарського судочинства, на яку покладено обов’язки з виправлення помилок, вивчення та узагальнення практики і надання місцевим обителям Феміди методичної допомоги в застосуванні законодавства. Так, В.Татьков під час лютневого пленуму не приховував фактів порушення суддями норм матеріального і процесуального права, зазначивши, що володарі мантій недостатньо вивчають матеріали і часто не враховують роз’яснень та рекомендацій ВГС та Верховного Суду. Тож служителям Феміди ще є над чим працювати, аби покращити статистику.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!