Депутати поліпшили роботу ВС через зменшення як чисельності законників, так і їхніх повноважень
Такого аншлагу, як 18 травня на засіданні Комітету ВР з питань правосуддя, журналісти не бачили давно. Ще перед початком зібрання стало зрозуміло: нарешті в парламентарів дійшли руки до вдосконалення роботи Верховного Суду, оскільки першими до актової зали ввійшли саме представники останнього. Крім очільника найвищого судового органу країни Василя Онопенка, відстоювати свої робочі місця прийшли ще 5 його колег, зокрема і відряджений до Вищої кваліфікаційної комісій суддів Ігор Самсін. Резонансний законопроект №7447, який народні депутати хотіли розглянути ще на початку весни, зібрав майже в повному складі і членів комітету. Однак порозумітися володарям мандатів і мантій було складно, не обійшлося без гучних заяв, звинувачень і демонстративних демаршів.
Перша реакція
Нагадаємо: ще в лютому цього року нардеп Дмитро Притика запропонував поліпшити роботу ВС за схемою «якість в обмін на кількість»: «верховним» суддям мали повернути частину колишніх повноважень, скоротивши їхню чисельність. Щоправда, така законодавча логіка викликала захоплення не у всіх, особливо обурювалися із цього приводу представники найвищого судового органу країни. Незважаючи на те що ініціатива з’явилася на світ за «венеціанським» рецептом і мала наділити ВС додатковими функціями, гіркою пігулкою для суддів стала пропозиція провести серед них такий собі кастинг, у результаті якого ВККС має вибрати двадцятку найкращих, які надалі вершитимуть правосуддя у ВС.
Творіння Д.Притики стало предметом обговорення і на засіданні Пленуму ВС, яке відбулося наприкінці лютого. Тоді служителі Феміди відзначали, що законопроект у цілому заслуговує на підтримку, оскільки його прийняття дасть можливість певною мірою відновити конституційний статус ВС, посилити його процесуальні пов¬новаження, а значить, і рівень судового захисту громадян. Позитивом «верховні» судді назвали і намір парламентарів відновити процесуальні повноваження судових палат ВС щодо розгляду ними справ відповідної юрисдикції. Вартим підтримки вони вважали і положення щодо надання найвищій судовій інстанції країни права ухвалювати нове рішення по суті справи, яка переглядається.
Такою була реакція суддів ВС на перше читання проекту, однак тоді вони ще не знали, що в процесі підготовки до другого його зміст суттєво зміниться.
Тривале очікування
Чекати на оновлений варіант проекту довелося довго. Розгляд цього документа на засіданні профільного комітету постійно відкладали. Не справдилися прогнози і Сергія Ківалова, який зазначав, що цю ініціативу мають проаналізувати вже на початку квітня.
Припущень, чому парламентарі зволікають з ухваленням цього закону, було багато. Зокрема, ходили чутки про те, що відстрочення пов’язане з приїздом представників моніторингового комітету Парламент¬ської асамблеї Ради Європи з питань дотримання Україною міжнародних зобов’язань перед цією організацією. Європейських експертів цікавило те, як у країні виконують рекомендації Венеціанської комісії і чи є позитивні зрушення в роботі судів. І, схоже, вітчизняні правники просто не захотіли показувати Європі спірний бік законодавчої медалі.
Також очільник Комітету з питань правосуддя в інтерв’ю нашій газеті (див. №13 «ЗіБ». — Прим. ред.) заявляв, що розгляд законопроекту був перенесений, оскільки судді ВС і його Голова висловили бажання взяти участь у роботі над цим документом.
Швидкісне ознайомлення
Однак на нинішньому засіданні комітету стало зрозуміло: плоди кількамісячної законодавчої роботи стали сюрпризом для «верховних» суддів. Матеріали з поправками, внесеними до другого читання, роздали присутнім лише за кілька хвилин до початку роботи. І поки представники ВС, озброївшись олівцями і ручками, квапливо перечитували численні законодавчі корективи, дехто із депутатів спробував переконати своїх колег у недоречності такого «екс¬прес-прогресу».
Так, перший заступник голови комітету Юрій Кармазін зауважив, що порівняльна таблиця до проекту налічує 76 сторінок і ознайомитися з усіма зауваженнями і пропозиціями за такий короткий термін просто неможливо. На переконання Ю.Кармазіна, «судова реформа пішла не туди» саме через несерйозний законодавчий підхід. І аби цього не трапилося із нинішнім документом, він запропонував відкласти його ухвалення.
Про це попросила і секретар комітету Анжеліка Лабунська. «Зробіть вигляд, що ви дотримуєтесь Регламенту», — апелювала до колег парламентар. Вона розповіла, що протягом кількох тижнів шукала оновлений текст проекту, однак знайшла його на своєму столі лише за 15 хв. до початку засідання комітету. Також депутатка поцікавилася: коли відбулося засідання підкомітету?
У свою чергу Володимир Пилипенко заявив, що був присутнім на засіданні підкомітету і підписав ухвалене на ньому рішення. «Ми проводили дискусії, і дискусії були непростими», — розповів народний обранець, наголосивши на недоцільності знімати з роз¬гляду це питання.
Прояснити ситуацію вирішив керманич згаданого підкомітету Дмитро Шпенов. За його інформацією, очолюваний ним підрозділ засідав 11 травня о 15 год. На підтвер¬дження цього він запропонував продемонструвати копію відповідного протоколу.
А ось головуючий нагадав присутнім, що будь-яке рішення на засіданні комітету ухвалюється шляхом голосування. Однак останнє було не на користь тих, хто просив час для ознайомлення з поправками: за зняття з розгляду проекту висловилися лише 7 народних обранців.
Зі статусом, але без функцій
Попри заперечення деяких депутатів щодо порушення, Д.Шпенов усе ж провів презентацію законопроекту. Він нагадав: унесену Д.Притикою ініціативу парламент схвалив у першому читанні ще 15 лютого нинішнього року. За його словами, цим документом пропонується внести зміни до головного реформеного закону і всіх процесуальних кодексів. За інформацією парламентаря, у процесі підготовки проекту до другого читання наді¬йшло 332 поправки, із них профільний підкомітет пропонує врахувати (у тому числі і частково) 103 корективи, решту 229 — відхилити.
Озвучив Д.Шпенов і основні положення документа: ВС має складатися із 24 суддів (по 6 представників від кожної спеціалізації); палат у найвищий судовій інстанції не буде, усі справи мають розглядатися у пленарному режимі. Зміни стосуються і порядку та строків розгляду касаційних скарг і заяв про перегляд рішень за винятковими обставинами, поданих до ВС.
Доповідач розповів, яким шляхом має відбутися скорочення чисельності «верховних» законників. «Суддів ВС, які не відповідають критеріям, примусово звільняти не будуть, аби не порушувати норму ст.126 Конституції. За ними зберігатимуться статус і посадовий оклад, однак правосуддя вони здійснювати не будуть і до складу Пленуму також не входитимуть», — заявив Д.Шпенов. Натомість служителям Феміди, які не про¬йдуть пробу на відповідність, пропонується займатися аналізом судової практики та внесенням пропозицій щодо вдосконалення законодавства.
Така законодавча логіка викликала зауваження у В.Онопенка. Він звернув увагу парламентарів на те, що суддя, який не здійснює правосуддя, втрачає квалі¬фікацію, до того ж це порушує вимоги Основного Закону, тієї ж таки ст.126. За словами очільника найвищої судової інстанції, виходить, що суддю ВС, котрий відповідно до Конституції й інших законів повинен виконувати свої обов’язки — розглядати справи, просто усувають від них.
Обурювався із цього приводу і представник ВС Віктор Кривенко. Крім цього, він підтримав поправку Ю.Кармазіна, якою запропоновано внести зміни до ст.38 закону «Про судоустрій і статус суддів», зо¬крема, доповнити ч.1 реченням такого змісту: «ВС здійснює судочинство, забезпечує однакове застосування законодавства всіма судами загальної юрисдикції». «Якщо ця поправка буде відхилена, то у ВС не буде функцій», — апелював до володарів мандатів суддя. На переконання представника найвищого судового органу, не підтримуючи такі корективи, депутати просто «ліквідовують ВС». Це було не останнє застереження В.Кривенка, з усіх присутніх представників ВС він найактивніше намагався переконати законодавців у недоречності тих чи інших змін.
Емоційно відстоював свої пропозиції і Ю.Кармазін, але його запалу ви¬стачило лише на 35 поправок. Після чого він зі словами «у фарсі я брати участі не буду» вийшов із зали. Аналогічно вчинили й інші представники опозиції: один за одним вони залишили засідання.
Численні метаморфози
Втім, демарш окремих членів комітету не завадив роботі більшості. Під час аналізу поправок не обійшлося і без несподіванок. Попри слова Д.Шпенова, що ВС має налічувати 24 законники, виявилося, що їхня кількість буде такою, як пропонував Д.Притика, тобто 20 осіб. Річ у тім, що збільшити чисельність «верховних» законників пропонував С.Ківалов, однак в останній момент передумав. У чому криється причина, очільник комітету не пояснив, тільки сказав: «Я відмовляюся від цієї поправки».
Зазначимо, що у деяких представників парламент¬ського підрозділу були з цього приводу інші міркування. Зокрема, Ю.Кармазін пропонував залишити у ВС 48 суддів, а В.Пилипенко — на 4 особи менше, однак на своїй поправці останній не наполягав.
Таке законодавче обчислення підтримали і представники ВС. Петро Пилипчук зауважив: те, що пропонує Ю.Кармазін, «надзвичайно раціональне», оскільки на сьогодні майже така кількість суддів і працює (49 осіб. — Прим. ред.). Тоді, на переконання судді, інші «питання відпадуть».
Солідарним з колегою був і В.Онопенко. «44—48 осіб — це був би для нас оптимальний варіант, і не треба було б проводити антиконституційний «кастинг», — відзначив він. На підтвердження цього керманич ВС розповів про значне навантаження на служителів Феміди. «Нещодавно створили Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ, але вже накопичилася величезна кількість справ, і вже є 500 заяв щодо допуску до ВС», — повідомив В.Онопенко. Крім цього, за його інформацією, у найвищій судовій інстанції залишилися нерозглянутими близько 5000 справ. Проте такі доводи депутатів не переконали.
***
У підсумку менш як за три години депутатам вдалося проаналізувати всі поправки, і вони рекомендували парламенту схвалити законопроект у цілому. Проте якщо у депутатів робочий день закінчився, то у працівників секретаріату комітету, очевидно, ні. Саме останні й мали провести грунтовну «редакційну» роботу, оскільки в ухвалених змінах було чимало неузгодженостей. На останні багаторазово звертав увагу присутніх В.Кривенко. Всі інші представники ВС поставилися до цього з іронією, а ось В.Онопенко ви¬словив упевненість, що Президент накладе вето на цей закон. Наступного дня у будівлі під куполом біль¬шість депутатів вирішили відправити цей проект на повторне друге читання.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!