«Висяки» за плечима не носити

Перш ніж збиратися на підвищення, суддям радять розгребти незавершені справи

Під час чергового зібрання представники Ради суддів загальних судів започаткували нову практику: заслухали пояснення голів судів, у яких мало місце зволікання з розглядом справ щодо осіб, котрих тримають під вартою, а також поцікавилися труднощами, з якими доводиться стикатися служителям Феміди. Не виключено, що живе спілкування керівників судів із членами РСЗС стане традицією. Тим більше що скарги на представників третьої гілки влади надходять регулярно.

Труднощі перекладу

Зустріч членів РСЗС, яка проходила 5 травня, зібрала чи не рекордну кількість гостей, серед яких — керівництво судів та претенденти на адмінпосади. Спочатку рада понад 2 год. розбиралася з тяганиною в обителях Феміди, хоча остаточного рішення так і не ухвалила.
Як повідомляв «ЗіБ», причиною запрошення на засідання стало звернення уповноваженого з прав людини ВР Ніни Карпачової, котра вказувала на непоодинокі випадки тривалого тримання під вартою і закликала вжити необхідних заходів, аби прискорити розгляд справ. У недотриманні розумних строків (арешт деяких осіб триває понад 4 роки) вона дорікала законникам райсудів столиці та Київської області.
При цьому чи не найбільше скарг надійшло на Шевченківський райсуд м.Києва, де, на думку омбудсмена, ситуація зі зволіканням потребує особливої уваги. Як з’ясувалося на засіданні органу суддівського самоврядування, щодо 13 справ була допущена тяганина. За¬ступник голови цієї обителі Феміди Олена Мєлєшак пролила світло на критичну ситуацію в установі. Так, за її словами, вони стикнулися з кадровим дефіцитом і великим навантаженням. Але якщо штат і поповнять, для нових законників не буде місця. «Ми отримали нове приміщення, але не можемо туди переїхати. При цьому ДСАУ жодним чином не допомагає в проведенні ремонту. Чому сьогодні відсутні її представники?» — поцікавилася жінка.
Крім іншого, вчасному роз¬гляду справ заважають також труднощі перекладу. «Є проблема з перекладачами. Останніх нам доводиться шукати повсюду», — поскаржилася заступник голови Деснянського райсуду м.Києва Олена Овсієнко. Очільники судів просили ДСАУ забезпечити обителі Феміди перекладачами, але відповідь була більш ніж передбачуваною: немає коштів.
Утім, причиною часових «зловживань», окрім мовного бар’¬єра та кадрового дефіциту, може бути й надмірне навантаження на прокурора, який не завжди навідувався до Васильківського міськрайсуду. Очільник цієї обителі Феміди Віктор Степаненко повідомив, що 7 разів розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою свідків і тричі — через зайнятість прокурора. «Аналогічна ситуація спостерігається і в інших судах», — запевнив законник.

Розгляд по колу

Оперативність вирішення справ гальмує також їхня «спадковість». Так, голова Святошинського райсуду столиці Михайло Біда поінформував, що справи, слухання яких затягнулося в часі, спочатку розглядав суддя, котрий згодом перейшов до апеляційної інстанції, тому вони опинилися в інших руках. А відтак їх почали слухати із самого початку. «Якби він не змінив місце роботи, то за місяць розі¬брався б з незавершеними справами. Але тепер вони розглядаються по другому колу», — пояснив голова установи. Втім, як зазначила член РСЗС Олена Запорожченко, вирішення де¬яких справ триває з 2009 року. Причому заходи, яких вживала суддя, щоб не допустити порушень строків, у довідці, наданій РСЗС, не вказувалися.
На аналогічну причину тривалого тримання підсудних під вартою послалася й голова Дарницького райсуду м.Києва Любов Леонтюк. У результаті плинності кадрів справа неодноразово передавалася, що й призвело до тяганини.
З проблемою повторного розгляду стикнувся й Дні¬провський райсуд м.Києва. Як поінформував його керманич Володимир Хіміч, «голову суду ставлять перед фактом: суддя пройшов ВККС і його рекомендували до іншої обителі Феміди». Представники третьої гілки влади звернули увагу, що відповідно до нових законодавчих реалій очільник не може впливати на перехід служителів Феміди до вищих інстанцій.
Член РСЗС Юрій Фурик порадив, щоб судді, які отримали схвалення ВККС на переведення до іншої обителі Феміди, зверталися до голови кваліфкомісії, аби відстрочити своє обрання в парламенті та поставити крапку в незавершених справах. Така пропозиція зна¬йшла підтримку в залі, але не відомо, чи дослухаються до неї законники і чи не залишатимуть у спадок своїм колегам незакінчену роботу.
Щоправда, чи не найбільше судді нарікали на великий обсяг роботи, що не дає можливості вкластись у строки. Як вказали члени ради, представник По¬дільського райсуду м.Києва Станіслав Ноздряков допустив зволікання у 3 справах.
«Заради об’єктивності слід сказати, що С.Ноздряков у минулому році розглянув 130 кримінальних справ. Нині в його провадженні перебуває 58. При такому навантаженні, яке виходить за межі розумного, доводиться працювати додатково за рахунок власного здоров’я. Коли в судді 80 справ — це ненормально», — зазначив голова суду Василь Бородiй. Він нагадав, що Вища рада юстиції двічі порушувала питання про звільнення С.Ноздрякова за порушення присяги, але, враховуючи його навантаження та складність справ, не вносила відповідного подання.
Крім того, наголосив В.Бородій, розгляд справ затягується й через те, що підсудних неналежним чином доставляють до суду. Причина — транспортні обмеження конвойної служби, в котрої бракує машин, які до того ж часто ламаються.
Так, у Печерському райсуді столиці, як поінформувала його очільниця Інна Отрош, проблема зовсім не в навантаженні. Відповідальність за низьку оперативність розгляду справ лежить на конвойній службі. «Кадрові перипетії конвою, а також його матеріально-технічне забезпечення не повинні нас стосуватися», — наголосила І.Отрош.
У свою чергу голова Апеля¬ційного суду м.Києва Антон Чернушенко порадив присутнім критично оцінити звернення омбудсмена, оскільки інформація грунтується на довідці слідчого ізолятора, дані якої не завжди відповідають дійсності. «На мою думку, необхідно змістити акценти: не нападати на суддів, а навпаки, поставити завдання, як їх захистити в цій ситуації», — переконував А.Чернушенко. Водночас він повідомив, що в апеляційних судах менше проблем, ніж у районних, тож останнім слід приділити більше уваги. «Потрібно вжити низку заходів, аби розвантажити райсуди», — наголосив А.Чернушенко.
Вислухавши пропозиції всіх очільників, РСЗС не поспішала з прийняттям рішення. Очевидно, такий обсяг інформації потребує часу для осмислення.

Посадовий відбір

Після плідної бесіди з керів¬ництвом суддів члени РСЗС перейшли до питання щодо заповнення вакантних адмінпосад, яких, судячи з кількості кандидатів, є чимало.
Як повідомляв «ЗіБ», нещодавно ВРЮ звільнила Михайла Бородіна з посади голови Апеляційного суду Харківської області. На вільне місце рада суддів рекомендувала Андрія Солодкова. Законник запевнив, що всі колеги його підтримали. Нагадаємо: Рада 19 квітня відклала призначення Василя Кравціва, якого РСЗС рекомендувала на місце голови Самбірського міськрайонного суду Львівської області. Отримати посаду завадила думка колективу, точніше, відсутність одностайності. Під час засідання ВРЮ з’ясувалося: є два протоколи зборів суддів, в одному з яких зазначалося, що більшість підтримала В.Кравціва, а в другому — що його колегу. Втім, А.Солодков переконував, що конкурентів немає.
Головування в Глобинському райсуді Полтавської області отримала Людмила Прикіпєлова. Члени РСЗС попросили суддю згадати неприємний факт її біографії, про який вона не вказала в матеріалах. Як повідомляв наш тижневик, 21 квітня ВККС оголосила їй догану за тривалий розгляд справи. «Формально порушення було, але з п’яти суддів я працювала одна», — пояснила законниця членам ради. Проте наявність дисциплінарного стягнення не вплинула на думку представників РСЗС, які дали їй «перепустку» на адмінпосаду.
Найближчим часом нових керівників можуть отримати й столичні суди, якщо, звісно, ВРЮ погодиться їх призначити. Зо¬крема, на посади заступників голів Оболонського і Соло¬м’янського райсудів м.Києва рекомендували Владислава Дев’ятка і Володимира Мельника.