Члени РСУ застерегли депутатів від прийняття нашвидкуруч підготовлених змін
Після травневих свят представники третьої гілки влади знову вирішили поговорити про наболіле. Лейтмотивом чергового зібрання Ради суддів стали питання реформування і недофінансування вітчизняної Феміди.
Після травневих свят представники третьої гілки влади знову вирішили поговорити про наболіле. Лейтмотивом чергового зібрання Ради суддів стали питання реформування і недофінансування вітчизняної Феміди.
Якщо нестача коштів є загальнодержавною проблемою, і законники з року в рік рахують дірки в кишенях мантій, то процес реформування правосуддя, який останнім часом набрав обертів, викликав занепокоєння в представників вищого органу суддівського самоврядування. Зокрема, членів РСУ збентежило те, що творці законів, попри обіцянку Президента насамперед ухвалити концепцію змін, хочуть провести дострокову «реставрацію» судової системи.
Фальстарт на старті
Про хід підготовки до проведення судової реформи поінформував присутніх керманич РСУ Петро Пилипчук. Він висловив стурбованість намаганням парламентарів ухвалити законопроекти до проведення системних змін у третій гілці влади.
Йдеться про законодавчі ініціативи щодо недопущення зловживань правом на оскарження рішень у справах, предметом розгляду яких є акти Вищої ради юстиції, і внесення змін до закону «Про судоустрій України», які стосуються органів суддівського самоврядування.
Як повідомляв «ЗіБ» у минулому числі, 28 квітня, на засіданні Комітету ВР з питань правосуддя, депутати підтримали зазначені проекти. За словами П.Пилупчука, ініціативу стосовно оскарження рішень ВРЮ в ході підготовки до другого читання нардепи суттєво доповнили. Він відзначив, що спершу цей документ уміщувався на одному аркуші, а згодом складався вже з майже 6 сторінок. Окрім цього, на думку судді, проект перестав відповідати своїй назві і нині має «зовсім інше забарвлення», а саме — посилення повноважень ВРЮ. Також, на переконання доповідача, ініціатива має «дискримінаційні положення», оскільки права на оскарження в судді значно менше, ніж, наприклад, у підсудного в кримінальній справі.
Інше законодавче напрацювання, на переконання очільника вищого органу суддівського самоврядування, стосується кожного із присутніх на засіданні. Він розповів: депутати пропонують, щоб РСУ складалася з 35 служителів Феміди, з них по одному представнику мають делегувати ВС та Конституційний Суд, і по 11 — загальні та кожні спеціалізовані суди. Втім, подібний представницький «паритет», на переконання П.Пилипчука, також має дискримінаційні ознаки, оскільки не враховує значно більшої кількості загальних суддів порівняно зі спеціальними.
Доповідач висловив занепокоєння і з приводу ідей щодо фактичної ліквідації ВС, який буде позбавлений будь-яких судових повноважень. За таких умов найвищий судовий орган країни не зможе реалізувати своє конституційне призначення — забезпечити однакове застосування законодавчих норм судами різних видів юрисдикції. Подібні пропозиції, на переконання П.Пилипчука, вносяться впливовими особами, і не виключено, що врешті-решт саме вони й будуть ухвалені.
Водночас П.Пилипчук пригадав обіцянку Президента, висловлену на засіданні створеної ним робочої групи з питань реформування судочинства, стосовно того, що цей процес відбуватиметься системно і розпочнеться з вирішення концептуальних питань. Петро Пилипович акцентував увагу на тому, що реформатори пророкували, що не будуть бігти попереду потяга, тобто до вивчення всіх законодавчих ініціатив і обговорення їх у суддівських колах не ухвалюватимуть жодних змін.
Побіжно голова РСУ озвучив і рекомендації Венеціанської комісії, в яких ідеться про необхідність проведення «глибинної конституційної реформи». При цьому суддя відзначив, що наразі дехто хоче поза процесом глибоких перетворень унести зміни до законодавства.
У підсумку керманич вищого органу суддівського самоврядування закликав колег звернутися до перших осіб держави з проханням не допустити проведення реформи в такий спосіб. Зокрема, П.Пилипчук запропонував цього ж дня вручити відповідного листа Віктору Януковичу, а також закликати Голову Верховної Ради не ухвалювати згадані законопроекти на пленарному засіданні.
Під час обговорення цього питання дехто з присутніх висловив пропозицію скликати позачерговий з’їзд суддів. Щоправда, керманич РСУ зауважив, що коштів на проведення подібного заходу в ДСАУ немає. Та й навряд чи суддівський форум зможе змінити ситуацію.
У свою чергу очільник Апеляційного суду Запорізької області Віктор Городовенко запропонував звертатися до керманичів країни не з проханням, а в імперативній формі, тобто з вимогою не допустити прийняття подібних рішень.
У підсумку учасники засідання вирішили розширити коло адресатів свого звернення й окрім Президента і спікера, поінформувати про позицію РСУ ще й голів депутатських фракцій.
Бюджетний мінімум
Також учасники засідання заслухали інформацію заступника голови Державної судової адміністрації Олександра Лощихіна щодо проблем з фінансуванням судів, які потрібно вирішити у зв’язку з прийняттям закону «Про Державний бюджет України на 2010 рік». За словами доповідача, на поточний рік ДСАУ підготовлено бюджетний запит на фінансування установ судової системи в сумі 9133,2 млн грн. Натомість видатки, враховані в головному фінансовому законі, становлять 2432,8 млн. гри., тобто лише 26,6 % від дійсної потреби. При цьому О.Лощихін зауважив, що бюджет нинішнього року на 14% більший за попередній.
Водночас представник ДСАУ окреслив і коло основних проблем, які потребують першочергового вирішення і не враховані при формуванні закону про бюджет на нинішній рік. За його словами, тільки на погашення кредиторської заборгованості 2008—2009 років необхідно 32,8 млн грн.
Як наголошувалося на засіданні, в цьогорічному кошторисі на виконання програми забезпечення судів приміщеннями передбачено 9,0 млн грн. Тільки 7 судів приміщення. Втім, за інформацією О.Лощихіна, зважаючи на те, що програма практично не фінансувалася впродовж 4 років, на її виконання додатково потрібно 1825,8 млн грн., в тому числі для завершення будівництва об’єктів, готовність яких становить 80%, необхідні кошти в сумі 73,9 млн.
Згідно з даними ДСАУ, нині окружним та апеляційним адміністративним судам на придбання матеріально-технічних ресурсів, необхідних для забезпечення виконання закону щодо запровадження автоматизованої системи документообігу, потрібно 46,0 млн грн. Крім того, для забезпечення судів комп’ютерами, оргтехнікою та облаштування меблями залів судових засідань додатково слід виділити 269,6 млн грн.
Ще однією нагальною проблемою вітчизняної Феміди є нестача коштів на оплату комунальних послуг. Видатки на ці потреби, за версією ДСАУ, необхідно збільшити на 47,2 млн грн. Також бюджетом не передбачені кошти на забезпечення служителів Феміди санаторно-курортним лікуванням— 95,9 млн та не проігнорована програма «Виконання рішень судів на користь суддів» — 86,0 млн грн.
За словами О.Лощихіна, значне соціальне напруження виникає й у зв’язку з несвоєчасним забезпеченням суддів житлом.
На переконання представника ДСАУ, з метою забезпечення належної роботи обителей Феміди та протидії корупції в судовій системі необхідно збільшити видатки держбюджету на 6889,8 млн грн.
Урешті-решт учасники засіданні вирішили поінформувати про дірки в кишенях мантій очільників держави і попросити розширити суддівський кошторис.
Поінформовані й укомплектовані
Розглядалися й інші питання. Одне з них стосувалося звернень громадян. За інформацією заступника голови РСУ Олександра Волкова, в минулому році було опрацьовано 7523 повідомлення з інформацією стосовно діяльності органів судової влади. На переконання доповідача, найчастіше громадяниповідомляють про порушення норм матеріального та процесуального права, допущені під час розгляду справ. Скаржаться люди й на порушення розумних строків розгляду справ, упередженість та неетичну поведінку законників, неналежне повідомлення про час і місце розгляду справ тощо.
При цьому О.Волков зауважив, що практика реагування РСУ на протиправні дії суддів не залежить від юрисдикції чи спеціалізації, вона завжди була однозначною і грунтувалася на вимогах закону.
Також присутні заслухали доповідь заступниці голови ДСАУ Ольги Булки, яка розповіла по стан забезпечення судів кадрами. За її підрахунками, в минулому році указом Президента було призначено 480 суддів. Порівняно з попередніми роками це найкращий показник, утім, досі в деяких обителях Феміди залишаються вакансії. На переконання представниці ДСАУ, існує проблема з безстроковим обранням, оскільки іноді скарги, які надходять на роботу служителя Феміди, можуть тривалий час проходити перевірку, зокрема в парламенті. Для прикладу доповідачка поінформувала, що доля деяких законників не вирішена ще з 2006 року, вони протягом 4 років не мають повноважень і не здійснюють правосуддя, проте отримують заробітну плату.
У ході обговорення дехто з представників РСУ звернув увагу на те, що іноді матеріали претендентів на мантії повертаються у зв’язку з тим, що хтось із їхніх близьких родичів працює в судових інстанціях. До речі, подібний інцидент нещодавно стався з кандидатом на безстрокове обрання. Як повідомляв «ЗіБ» у минулому числі, на засіданні профільного парламентського комітету судді Білогірського районного суду АР Крим не вдалося отримати «по життєву» перепустку, оскільки депутатам стало відомо, що його батько працює в апеляційній інстанції півострова.
За інформацією О.Булки, у квітні цього року з Адміністрації Президента було повернуто 4 такі матеріали, які тепер має розглянути ВРЮ. За порадою члени органу суддівського самоврядування звернулися до представниці цього конституційного органу Лідії Ізовітової. Вона підтвердила інформацію про повернуті матеріали кандидатів на суддівські посади. Щоправда, на її думку, жодного застереження стосовно неможливості обрання кандидата, близькі родичі якого працюють в обителях Феміди, в законі немає. Водночас Л.Ізовітова пообіцяла, що про колегіальну думку членів ВРЮ представники РСУ зможуть дізнатися 17 травня, оcкільки саме тоді це питання буде розглядатися на засіданні Ради.
Ольга КИРИЄНКО
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!