Без страху і з холодним розумом
Майбутні мантієносці повинні знати теорію права і не боятися публічності
Відсутність кворуму стала причиною того, що чергове засідання Кваліфікаційної комісії суддів адміністративних судів розпочалося із 30-хвилинним запізненням. 12 квітня стало вирішальним не лише для претендентів, які складали іспит на отримання «путівки» до обителі Феміди, а й для суддів, щодо котрих розглядалося питання відкриття провадження та притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відсутність кворуму стала причиною того, що чергове засідання Кваліфікаційної комісії суддів адміністративних судів розпочалося із 30-хвилинним запізненням. 12 квітня стало вирішальним не лише для претендентів, які складали іспит на отримання «путівки» до обителі Феміди, а й для суддів, щодо котрих розглядалося питання відкриття провадження та притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Знати назубок
Лише півгодини знадобилося ККСАС для того, аби присвоїти 28 служителям Феміди черговий кваліфікаційний клас. До речі, судді з Донецька, Луганська, Львова, Рівного, Миколаєва і Сум приїхали в столицю, аби вирішити «класове питання». А от четверо їхніх колег з Окружного адмінсуду м.Києва, які наприкінці минулого року були призначені на посади, не прийшли на засідання, та все ж таки заочно отримали V кваліфклас.
Цього разу ККСАС проводила іспит серед претендентів на посади в Донецькому та Запорізькому окружних адмінсудах. Більшість питань екзаменаторів стосувалася положень Кодексу адміністративного судочинства. Кандидат на місце в Донецькому окружному адмінсуді Олег Аканов став першим, хто відчув на собі тягар екзаменування.
На запитання голови комісії Олега Сергейчука, які постанови підлягають негайному виконанню, він відповів: «Це присудження виплат пенсій, заробітної плати — в межах суми стягнення за один місяць. Також це постанови про поновлення на посаді у відносинах публічної служби, уточнення списку виборців, обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання та усунення обмежень у реалізації цього права».
Не згадав О.Аканов лише постанови про припинення повноважень посадової особи в разі порушення нею вимог щодо несумісності. Претендент впорався ще з кількома питаннями і врешті-решт склав іспит.
Кандидат на посаду в ту саму обитель Феміди Лариса Голубова на запитання членів комісії відповіла, що існує три види підсудності: предметна, територіальна та інстанційна. О.Сергейчук попросив розкрити зміст інстанційної підсудності. Л.Голубова розповіла, що місцеві адмінсуди (місцеві загальні як адмінсуди та окружні) вирішують справи як суди першої інстанції. Також є випадки, коли Вищий адміністративний суд є першою інстанцією. Це стосується рішень, дій або бездіяльності Центрвиборчкому щодо встановлення ним результатів виборів та всеукраїнського референдуму.
«Першою інстанцією може бути і Київський апеляційний адмінсуд у справах, пов’язаних з виборами. Друга інстанція — апеляційні суди. Також це може бути і ВАС, якщо в першій інстанції справу розглядав КААС. Справи в касаційному порядку переглядаються у ВАС. Верховний Суд переглядає рішення адмінсудів за винятковими обставинами», — повідомила Л.Голубова.
Голова ККСАС поцікавився, якими бувають виняткові обставини. Кандидатка зауважила, що такі обставини виникають, коли рішення не відповідає міжнародним договорам, згода на обов’язковість яких дана парламентом, та коли в суді касаційної інстанції з одного й того самого питання є протилежна практика.
Не будь-який вік підвладний Феміді
Прикметно, що цього разу в списку кандидатів було багато помічників служителів Феміди як апеляційних адміністративних, так і господарських судів. В одного з помічників судді з Донецького апеляційного адмінсуду, 25-річного Євгена Грищенка, поцікавилися: як хочуть змінити вимоги до кандидатів на суддівські посади? Він відповів, що віковий ценз хочуть збільшити до 30 років.
«Це я і хотів почути. Якщо ви не встигнете стати суддею, то доведеться ще довго чекати», — пожартував О.Сергейчук. До речі, питання щодо віку не давало спокою директорові департаменту законодавства про правосуддя, правоохоронної діяльності та антикорупційної політики Мін’юсту Русланові Рябошапці. Він цікавився у 25 — 30-річних кандидатів, чому вони вирішили, що готові стати служителями Феміди. До того ж Р.Рябошапка звертав увагу потенційних суддів на їхній невеликий, 3—5 років, досвід роботи в галузі права. Кандидати намагалися запевнити члена ККСАС, що робитимуть усе можливе, аби вдосконалювати свої правові навички. Та ці обіцянки не розвіяли сумнівів Р.Рябошапки.
Нагадаємо, що згідно з ч.1 ст.7 закону про статус суддів на посаду може рекомендуватися громадянин України, не молодший за 25 років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш ніж 3 роки.
Лепта Мін’юсту
Також Р.Рябошапка намагався урізноманітнити зміст питань комісії. Адже, на його думку, основи теорії права повинен знати кожен випускник юридичного факультету. Зокрема, член ККСАС запитував, які рішення Європейського суду з прав людини застосовуються на практиці, за які порушення цей орган «дорікає» нашій державі. Чіткої і повної відповіді, яка б задовольнила представника Мін’юсту, ніхто не дав.
Деякі запитання змушували претендентів удаватися до компаративного аналізу. В кандидата на посаду в Донецькому окружному адмінсуді В’ячеслава Дмитрієва Р.Рябошапка поцікавився, який процес є важливішим для захисту прав людини: адміністративний, господарський, цивільний чи кримінальний.
«Будь-який процес важливий, але, на мою думку, перше місце в цьому списку посідає адміністративний. Адже завданням адмінсудочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб», — відповів В.Дмитрієв.
О.Сергейчук у свою чергу запитав, чи, крім адміністративного, інші процеси передбачають захист прав. Кандидат зауважив, що в цивільному судочинстві є таке поняття, але в адмінпроцесі мова йде безпосередньо про захист порушених прав.
Варто зауважити: ст.1 Цивільного процесуального кодексу визначає, що «завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави».
Також В.Дмитрієв розповів про концептуальні відмінності між КАС, ГПК та ЦПК: відсутність у КАС інституту зустрічного позову, наявність положення про презумпцію вини суб’єкта владних повноважень, можливість виходу за межі позовних вимог. Не оминуло цього кандидата і питання щодо відповідності закону рішення Донецького окружного адмінсуду щодо скасування указу Президента про присвоєння С.Бандері звання «Герой України». Але В.Дмитрієв не відповів.
«Некодексні» запитання
Претендент на посаду судді Ольга Єфіменко влучно відповідала на запитання, які стосувалися положень КАС. Р.Рябошапка трохи збив її з пантелику, поцікавившись, як вирішуються правові колізії. «Попалася?» — з усмішкою зауважив один із членів комісії.
Проте кандидатка зібрала думки докупи і розповіла, що правова колізія вирішується шляхом застосування акта, який має вищу юридичну силу. На питання про вирішення колізії норм двох законів О.Єфіменко не змогла відповісти. Тоді Р.Рябошапка попросив її дати визначення публічній послузі. Коли жінка знову не дала відповіді, представник Мін’юсту поцікавився, що таке адміністративна послуга.
Не почувши пояснень, попросив дати дефініцію адміністративному договору. Визначення цього поняття є в КАС, тому кандидатка миттєво відповіла: це дво- або багатостороння угода, зміст якої становлять права та обов’язки сторін, котрі випливають із функцій суб’єкта владних повноважень.
Це надихнуло інших членів ККСАС, тому запитання трохи скоригували. Наприклад, у потенційних суддів цікавилися, чим відрізняється конституційне звернення від подання; до компетенції яких судів належать спори щодо природоохоронного законодавства; які органи здійснюють дисциплінарне провадження щодо служителів Феміди та ін.
Дати відповідь на «некодексні» питання багатьом було не під силу, тому з десяти претендентів на місце в Запорізькому окружному адмінсуді лише семеро склали іспит.
Радник Київського міського голови Тетяна Ківалова звернула увагу присутніх на те, що комісія надто поблажлива до охочих одягти мантію. Вона зауважила, що ККСАС обрала неправильний підхід, пояснюючи неповні та нечіткі відповіді кандидатів хвилюванням. Т.Ківалова наголосила, що служитель Феміди повинен уміти переборювати свій страх, висловлювати думки, не боятися публічності.
Комісія із цим погодилася. Тому коли одна з претенденток надмірно хвилювалася, її попросили вийти, заспокоїтися та зайти пізніше. Через 20 хв. її знову запросили, але дівчина не зайшла. ККСАС не стала її вмовляти і винесла вердикт: іспит не складено.
Нова підстава старої скарги
Також комісія відкрила дисциплінарне провадження щодо судді Окружного адмінсуду м.Києва Володимира Келеберди. Останній передав заяву з проханням відкласти розгляд питання, не вказавши причину своєї неявки. На думку ККСАС, присутність судді могла б прояснити ситуацію стосовно подання нардепа Василя Хари щодо порушення В.Келебердою законодавства та присяги.
Водночас було відмовлено у відкритті дисциплінарного провадження щодо представника тієї ж обителі Феміди Олександра Кротюка. Відносно представниці Тернопільського окружного адмінсуду Ірини Подлісної провадження закрили.
А от вирішення питання притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Окружного адмінсуду столиці Олега Бачуна перенесли на наступне засідання. Нагадаємо: 30 листопада 2009 року ККСАС відкрила дисциплінарне провадження за зверненням народних депутатів щодо невідповідності доходів судді його витратам, а також порушення професійної етики та присяги, причиною яких стало відправлення О.Бачуном нардепу Андрію Портнову ксерокопії листа козаків турецькому султану.
О.Сергейчук повідомив: 15 січня 2010 року А.Портнов направив до ККСАС ще одне звернення щодо порушень з боку О.Бачуна, зокрема, при розгляді справи за позовом адвоката Сергія Коннова до ВР про протиправність рішення стосовно приведення до присяги членів Вищої ради юстиції.
Столичний служитель Феміди надав комісії пояснення, документи та інші матеріали, однак було прийнято рішення про об’єднання всіх депутатських звернень і розгляд цього питання на наступному засіданні, запланованому на 17 травня.
Марина ЗАКАБЛУК
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!