КС визнав нардепів представниками всього народу і дозволив вільно дрейфувати в коаліційному «фарватері»
За твердженням езотериків, думки здатні матеріалізуватись. І більшість, і опозиція були напрочуд одностайні в прогнозах щодо вердикту Конституційного Суду стосовно можливості індивідуального входження до парламентської коаліції. Різнилися лише оцінки причин такої правової позиції, а також аргументи, якими вона буде підкріплена. Суддям КС знадобився фактично тиждень, аби виправдати як сподівання політиків, так і регламентні нововведення.
За твердженням езотериків, думки здатні матеріалізуватись. І більшість, і опозиція були напрочуд одностайні в прогнозах щодо вердикту Конституційного Суду стосовно можливості індивідуального входження до парламентської коаліції. Різнилися лише оцінки причин такої правової позиції, а також аргументи, якими вона буде підкріплена. Суддям КС знадобився фактично тиждень, аби виправдати як сподівання політиків, так і регламентні нововведення.
Одинаки чи фракції?
Здавалося б, важко дати два відмінні офіційні тлумачення одного конституційного положення. Адже на час унесення змін до Регламенту ВР, що дозволили формувати більшість за рахунок примкнулих до неї, позиція КС стосовно ч.6 ст.83 Конституції була викладена в рішенні від 17.09.2008 №16-рп/2008.
Однак, як відзначав «ЗіБ», у резолютивній частині цього рішення було дещо змінено норму Основного Закону і сполучник «якої» з тексту положення Конституції перетворився на «яких». Завдяки цьому було уможливлено формальне існування попередньої коаліції та діяльність Уряду, чиї законодавчі ініціативи були позбавлені парламентської підтримки.
Природно, що утворення об’єднання «Стабільність і реформи» за рахунок індивідуального членства в ньому окремих депутатів наразилося на спротив з боку фракцій, що опинилися в меншості. Вони зробили ставку на перегляд нових регламентних норм у Конституційному Суді та, відповідно, після їх скасування — на дострокові вибори.
Їхні опоненти, навпаки, вважали, що КС пристане на протилежну позицію, яка полягала в буквальному розумінні ч.6 ст.83 Конституції: коаліцію можуть створювати лише фракції, але забезпечити їй більшість від конституційного складу ВР можуть і окремі нардепи, котрі, за визначенням, є «слугами Українського народу», а не лідерів партій та блоків, за списками яких вони пройшли до парламенту.
Президент також закликав єдиний орган конституційної юрисдикції якнайшвидше розв’язати спір нової та колишньої влади, аби відбути на саміт до Вашингтона, що проходитиме 12—13 квітня, з легким серцем і твердим вердиктом.
Аби правовий спір не перетворився на чергову політичну кризу та ще й з міжнародною складовою, КС доволі оперативно провів слухання справи і, вклавшись у визначені часові межі, не побачив у регламентних нововведеннях суперечностей з конституційними приписами.
Усе тече, все змінюється…
Позитивну для нинішньої коаліції суть майбутнього рішення КС прогнозували як її члени, так і представники опозиції. З тією лише відмінністю, що лідер останньої заздалегідь наголошувала, що мотивацією такого вердикту стануть «стимули», які суддям КС пообіцяла нова влада. Натомість юристи-«регіонали» не бачили підстав для того, аби Суд пристав на протилежну позицію.
Як і передбачав «ЗіБ» (див. №12), право взяло гору над політикою. Насамперед тому, що Конституцією не передбачено жодних санкцій для тих парламентарів, які ввійдуть до коаліції всупереч волі більшості їхньої фракції. Так, їхні колеги можуть виключити перебіжчиків зі своїх лав, але це не позбавить останніх представницького мандата. Саме на цьому, а також на первинності влади Українського народу і грунтується рішення КС від 6.04.2010 №11-рп/2010.
Як відзначав Суд ще в мотивувальній частині рішення від 7.07.98 №11-рп/98, парламент є органом державної влади, в якому депутати представляють інтереси всього народу, а отже, відповідальні перед ним і покликані виражати та захищати його інтереси. Натомість політичні партії та блоки лише забезпечують участь громадян у політичному житті суспільства та беруть участь у формуванні органів влади. І на цьому їхні функції вичерпуються, бо за відсутності так званого імперативного мандата вони не мають права впливати на позицію законотворців. Відзначимо, що ця позиція не нова, бо висловлювалася ще попереднім складом КС, коли йшлося про можливість корегування партійних списків кандидатів у народні депутати після їхньої реєстрації в ЦВК.
Фактично найскладнішим для суддів КС питанням було узгодження цього рішення з попереднім — №16-рп/2008. Як зазначено в п.4 мотивувальної частини рішення №11-рп/2010, півтора року тому не було Регламенту ВР, а тому й тлумачення ч.6 ст.83 Конституції давалося без урахування його норм. Тепер же Суд розглядав конституційні та законодавчі положення щодо формування коаліції «в їх системному зв’язку».
Коаліція померла, хай живе коаліція!
Цей системний зв’язок, підкріплений правом нардепів на політичну свободу і незалежність у голосуваннях, призвів до висновку, що фракційна належність депутатів «не обмежила їх права самостійно визначатися при прийнятті рішень, у тому числі щодо входження до складу більшості,.. яка формує коаліцію». А головне, як наголошувалося, що в переліку підстав для позбавлення мандата, який визначений у ч.2 ст.81 Конституції, не передбачено «виключення зі складу депутатської фракції, у тому числі через його незгоду з позицією цієї фракції щодо участі у коаліції».
Так само згідно з ч.2 ст.80 Конституції нардеп не несе відповідальності за висловлювання в парламенті (крім наклепу та образи) чи голосування. І це дозволило Суду зробити більш узагальнюючий і принциповий висновок про «всенародний характер представництва народних депутатів у Верховній Раді та наявність у них мандата на вільне його здійснення».
Отже, вердикт КС дозволяє депутатам-індивідуалам поповнювати коаліційні лави. За підрахунками «регіоналів», наразі до цих лав уже входять 240 нардепів, 17 з яких продовжують числитися за опозиційними фракціями БЮТ і «НУНС», а 4 — у вільному позафракційному «плаванні». Не виключено, що найближчим часом кількість прихильників роботи у владі, а не в опозиції зросте ще на кілька депутатів.
Тож, перефразуючи відомий вислів французів, члени нової більшості сьогодні мають привід вигукнути: коаліція померла, хай живе коаліція!
Роман ЧИМНИЙ
Пряма мова
Андрій Стрижак, Голова КС:
— Останнім часом зміст публікацій у засобах масової інформації свідчить, що не тільки журналісти, а й політичні діячі за основу беруть виключно політичні міркування і майже не розуміють правових підстав. КС ще не оприлюднив рішення, а громадська думка вже інтенсивно спрямовувалася на те, що КС піддався тиску і змінив своє рішення, яке колись прийняв. Тому хотілося б відразу сказати, що це не так.
У Конституції закладено певний дуалізм. З одного боку, є елементи імперативного мандата, з другого —депутат не кріпак і виражає волю не політичної сили, а народу.
Положення ст.83 Конституції встановлює, що порядок організації діяльності коаліції визначається Основним Законом і Регламентом ВР. Тому нове тлумачення ми не могли давати без урахування того, що змінилося правове регулювання, бо прийнято закон про Регламент ВР.
Чи можна сказати, що ця норма закону неконституційна? Можливо, я не знаю. Але доти, доки той чи інший закон не визнано неконституційним, він повинен застосовуватися.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!