Задля гарантій свободи Феміди її витрати розпишуть окремим рядком для кожної установи
Яким чином має фінансуватися третя гілка влади, пояснили в Конституційному Суді. Відповідно до рішення в держбюджеті повинні окремо визначатися видатки на утримання всіх без винятку судів.
Яким чином має фінансуватися третя гілка влади, пояснили в Конституційному Суді. Відповідно до рішення в держбюджеті повинні окремо визначатися видатки на утримання всіх без винятку судів. Таким чином, передбачені кошти мають дійти до конкретного адресата, і жодна установа не матиме права перенаправити їх на власний розсуд. Отож суддям не потрібно буде хвилюватися, що ухвалення неугодних комусь рішень погіршить матеріальне становище суду.
Щоправда, зважаючи на відсутність бюджету, розподілом коштів, напевно, займатиметься Державна судова адміністрація. Питання ж подальшого існування ДСАУ залишається відкритим. Можливо, вона буде ліквідована, а може, отримає нові повноваження. Всі крапки над «і» розставить лише судова реформа.
17 березня КС оприлюднив рішення у справі за поданням Вищого господарського суду щодо офіційного тлумачення положень ч.1 ст.130 Конституції. Власне, ВГС звертався з двома поданнями. В одному він просив дати тлумачення першого речення вказаної статті, в якому зазначено, що «держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів». Пізніше суб’єкт подання попросив роз’яснити і друге речення: «У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів».
ВГС упродовж тривалого часу звертає увагу на неналежне матеріальне забезпечення третьої гілки влади і на той факт, що виконавча влада в особі ДСАУ втручається в процес фінансування судів. Відповідно до законодавства КС Верховний і вищі спеціалізовані суди фінансуються з держбюджету, а розпоряджаються коштами їхні апарати. На інші ж суди (місцеві та апеляційні) асигнування виділяються також з бюджету, але через ДСАУ, яка здійснює через свої територіальні органи організаційно-технічне та фінансове забезпечення. Тобто основна частина судів перебуває під контролем центральних органів виконавчої влади.
Фактично адміністрація могла вирішувати, скільки і якому суду варто виділяти кошти. Однак уже незабаром ситуація має змінитися. Згідно з рішенням КС у держбюджеті мають окремо визначатися видатки на утримання всіх судів.
У КС зазначили, що відповідно до приписів стст.1, 2 закону «Про джерела фінансування органів державної влади» №783-XIV останні здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетних грошей у межах, передбачених законом про держбюджет на відповідний рік, а кошти виділяються кожній установі окремо.
Судді КС переконані, що належне функціонування судів залежить, зокрема, від обсягів матеріального забезпечення та вчасного виділення коштів. Наголошується на цьому і в низці міжнародних актів. Так, в Основних принципах незалежності судових органів, схвалених резолюціями №№40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН, передбачено, що кожна держава повинна надавати відповідні кошти, які давали б змогу судовим органам належним чином виконувати свої функції. Також, за Віденською декларацією та програмою дій, прийнятих на всесвітній конференції з прав людини у 1993 році, кожній державі необхідно належним чином фінансувати установи, зайняті відправленням правосуддя.
Слід очікувати, що вже незабаром фінансування третьої гілки влади відбуватиметься за принципом «знизу — вгору». Тобто кожен загальний чи апеляційний суд самостійно визначатиме, які передбачаються витрати на канцтовари, листування, оплату комунальних послуг, чи потрібно робити ремонт тощо. Після цього матеріали надходитимуть в Уряд, який формує бюджет, і парламент, котрий його приймає. Саме на цьому етапі й буде вирішуватись, на що є гроші, а з чим доведеться почекати.
Після прийняття бюджету вже ніяка установа не зможе взяти кошти, призначені для одного суду, і направити їх іншому. «Якщо держава не зможе забезпечити якоюсь мірою фінансування певного суду, то це має бути проблема для всіх, а не для цього суду, його голови чи окремого судді, який, можливо, когось там не послухав», — зазначив суддя-доповідач у справі Михайло Колос.
Можна сказати, що ДСАУ позбавили основної функції — розподілу грошей між судами, однак сама адміністрація й надалі продовжить своє існування. «Звичайно, ВГС, судячи зі змісту подань, цікавило питання конституційності існування ДСАУ як органу виконавчої влади, який, по суті, керує фінансуванням і організаційно-технічним забезпеченням значної частини судової системи. Ми це питання залишили відкритим, тому що ВГС не є суб’єктом звернення в цій частині і, за великим рахунком, прямо не ставив питання про конституційність ДСАУ», — пояснив М.Колос.
Власне, чинною залишається й ст.126 закону «Про судоустрій України», яка визначає повноваження ДСАУ. Зокрема, в документі сказано, що адміністрація готує матеріали для формування пропозицій стосовно бюджету судів та здійснює заходи щодо їх фінансування. Та, швидше за все, ДСАУ просто стане ланкою, яка отримуватиме гроші, а потім перераховуватиме їх.
Однак і така функція, можливо, залишатиметься в неї недовго. КС указав, як саме має реформуватися система матеріального забезпечення судів. Та й навряд чи парламентарі захочуть залишати ДСАУ, яка буде головним розпорядником коштів. Не варто виключати, що ВР вирішить ліквідувати цей орган.
Хоча цілком реальний і інший розвиток подій — саме ДСАУ буде доручено вивчати кошториси судів і вносити в них корективи. А потім Уряд, послуговуючись матеріалами адміністрації, розписуватиме витрати на кожен суд.
У будь-якому разі не слід очікувати того, що вже в бюджеті на цей рік кожен суд отримає свій рядок. Кошторис планується сформувати за місяць, і Уряд навряд чи погодиться витрачати час на таке детальне вивчення ситуації в судовій системі. Однак уже з 2011 року кожен суддя, вивчаючи держбюджет, зможе знайти в ньому і витрати на свою установу.
Олексій ПИСАРЕВ
P.S. Повний текст рішення читайте в наступному числі «ЗіБ».
Пряма мова
Михайло КОЛОС, суддя Конституційного Суду:
— Хотів би звернути увагу на один закон, на який мало хто нині звертає увагу. Називається він «Про джерела фінансування органів державної влади», і в ньому чітко сказано, що кожен суд повинен мати в держбюджеті окремий рядок. Адже кожен суд, від найменшого районного до Верховного Суду та КС, є юридичною особою і представляє інтереси держави, тож зневажати жодним з них не можна. Кожен суд повинен бачити себе в рядку закону про держбюджет, і ніхто не має права втручатися в цей документ.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!