Нас не буде в списку країн, які визнали Косово
Під час обговорення статусу автономного краю у складі Сербії замість крапки поставлено чергову кому. Суд ООН в Гаазі дійшов висновку, що декларація про незалеж¬ність краю не суперечить міжнародному законодавству. До остаточного вирі¬шення проблеми ще далеко, проте в де¬яких країнах уже стурбувалися.
Судова дипломатія
З моменту одностороннього проголошення незалежності Республікою Косово в лютому 2008 р. напруженість у регіоні, як і припускали, не зникла. Не «уні¬фікувалася» й думка міжнародної громадськості. З перших днів самостійного існування краю держави світу почали «розходитися» по різних таборах. Одні з них підтримали право косоварів на самовизначення, інші — різко виступили проти порушення принципу територіальної ціліс¬ності. Причому, що логічно, серед останніх значний відсоток становили держави, які мають або можуть мати клопіт із власними сепаратистами.
Однак у травні 2010 р. незалежність Косова ви¬знала вже 69-а країна — Сомалі, а ціла низка держав досі дотримується нейтралітету і чекає на рішення Організації Об’єднаних Націй. Але після того, як своє вагоме слово сказав Міжнародний суд ООН у Гаазі, можна очікувати, що тих, які визнали самопроголошену державу, буде більше.
З проханням висловити свою думку щодо питання одностороннього проголошення незалежності Генеральна асамблея ООН за ініціативою Сербії звернулася до суду в Гаазі ще в жовтні 2008 р. Сам процес проходив у грудні 2009-го. Через 7 місяців позиція стосовно цього питання була сформульована й ¬оприлюднена. Судді (10 голосів проти 4) погодилися на тому, що право проголошувати декларації про незалежність не суперечить міжнародному законодавству, а конкретний документ не йде врозріз зі спеціальними нормами, котрі «працюють» у цьому випадку, зокрема і з положеннями резолюції №1244 Ради Безпеки ООН.
Після того як суд ухвалив рішення, якого біль¬шість експертів від нього не чекали (спочатку передбачалося, що Гаага не зазіхатиме на територіальну цілісність і суверенітет Сербії), думки розділилися. В одних випадках висновок суду сприймається як однозначна дипломатична перемога косовської сторони, в інших — предметом уваги залишаються «супутні» деталі.
Насамперед спостерігачі нагадують про консультативний характер рішення суддів, кожна країна може сприйняти його на свій розсуд, не кажучи вже про те, що висновок ще буде розглянутий Генасамб¬леєю ООН. І в тому випадку, якщо Косово захоче вступити в Організацію Об’¬єднаних Націй, у нього можуть виникнути проблеми щонайменше з двома постійними членами Ради Безпеки — Росією та Китаєм. Крім того, зауважують скептики, Міжнародний суд ООН у Гаазі розглядав тільки питання формальної відповідності декларації про косовську незалежність нормам міжнародного законодавства, а питання про межі права на самовизначення не став розглядати як таке, що виходить за рамки предмета обговорення. Через це вважати рішення щодо Косова небезпечним прецедентом, яке спровокує хвилю сепаратистських ініціатив, можливо, й зарано. Одначе те, що воно не мине безслідно для міжнародних відносин, уже очевидно.
«Його приклад — іншим наука»
Перша реакція найбільш зацікавлених сторін на рішення суду повністю вписувалася в рамки очікуваної. У самопроголошеній республіці її назвали «новим розділом перемоги правосуддя», а косовські серби дійшли висновку, що йдеться про дипломатичну поразку Белграда. Сербія ж ви¬знавати рішення суду не збирається й обіцяє боротися — законними методами. Причин для подальшого протистояння більш ніж достатньо, і все-таки частина міжнародної громадськості наполягає на необхідності швидкого досягнення консенсусу.
Ревним прихильником швидкого вирішення суперечностей залишаються США. Вашингтон, який завжди активно підтримував визнання незалежності Косова, задоволений рішенням суду. З ентузіазмом вердикт сприйняла і верхів¬ка Євросоюзу (нагадаємо: з 27 країн ЄС самостійність Косова схвалили 22), що недивно, адже останній заклик Європарламенту виробити єдину точку зору щодо цього питання датований 15 липня. Нині ж лідер європейської дипломатії Кетрін Ештон хоча й каже про «вивчення проблеми з великою обережністю», проте не забуває нагадувати Белграду, що його майбутнє пов’язане з Євросоюзом. А щоб вступити в ЄС, Сербії доведеться вирі¬шити свої косовські проблеми.
Поки Сербія самовизначається, низка країн залишається на позиції незгодних. Думка про зростання неконтрольованих сепаратистських настроїв поширюється. Непрямим під¬твердженням того, що світ завмер у напівкроці від прецеденту, є наявні в пресі коментарі експертів з гарячих точок. Тому можна припустити, що багато країн не ризикнуть змінити гнів на милість тільки «помахом» рішення суду, хоча в Сербії уже сьогодні вважають, що під впливом таких адвокатів Косова, як, наприклад, США, найближчим часом кількість тих держав, котрі підтримали незалежність краю, збільшиться на кілька десятків. Серед прихильників традиційного способу ведення переговорів залишається й Росія. Москву можна зрозуміти: тут і дружба з Сербією, і можливе протиставлення своєї позиції думці США, і власні проблеми на Кавказі (хоча навіч конфлікт інтересів, враховуючи бажання посприяти самовизначенню Південної Осетії та Абхазії). А ось як вчинить Україна?
Варто відзначити, що раніше наша країна була послідовною прихильницею невизнання незалежного Косова. Такого погляду до¬тримувався Віктор Ющенко, підтвердив цей курс і Віктор Янукович. Останню вагому заяву із цього приводу гарант зробив під час «стоденної» прес-конференції. Експерти також вважають, що Україна навряд чи найближчим часом доброзичливо поставиться до косовського самовизначення.
«Позиція України формувалася, виходячи з національних інтересів, одним з яких є цілісність держав на європейському континенті. Навколо дуже багато сепаратистських проблем і гарячих точок, тому Україна, я думаю, обрала правильну позицію — не визнавати Косово — і навряд чи її змінить», — уважає колишній заступник глави МЗС Валерій Чалий. Цікаво тільки: такої позиції Київ дотримуватиметься, виходячи з раціональних поглядів, не забуваючи про Крим і русинів, чи з міркувань солідарності з Кремлем, дружба з яким усе міцнішає?..
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!