Акти в мішку чи Феміда у футлярі?.

Судді, на відміну від депутатів, побачили в нових законах пастки для третьої гілки влади

І знову представники двох владних гілок — законодавчої та судової — не змогли знайти консенсус. Чергове загос­трення протистояння припало на перший осінній форум мантієносців. Так, на засіданні Ради суддів 2 жовтня служителі Феміди здебільшого обговорювали два питання: фінансування третьої гілки влади і реалізацію законодавчих новацій.

І знову представники двох владних гілок — законодавчої та судової — не змогли знайти консенсус. Чергове загос­трення протистояння припало на перший осінній форум мантієносців. Так, на засіданні Ради суддів 2 жовтня служителі Феміди здебільшого обговорювали два питання: фінансування третьої гілки влади і реалізацію законодавчих новацій. Обидві проблеми старі як світ. Люди в мантіях уже давно не задоволені державною політикою у сфері фінансування третьої гілки влади, водночас вони не завжди погоджуються із черговими новаціями від творців законів. Щоправда, останні нерідко дорікають першим за небажання будь-що змінювати в судовій системі.

Цього разу під приціл пильних речників Феміди потрапили кілька цьогоріч­них законодавчих нововведень: щодо запровадження автоматизованої сис­теми розподілу ад­міністративних справ і пакет законів, спрямованих на протидію корупції.

Автоматизація не для реалізації

Спершу учасники зі­брання заслухали інформацію заступника голови Державної судової адміністрації Віктора Капустин­ського щодо стану підготовки до запровадження автоматичної системи документообігу в установах адмін’юстиції.

Принагідно нагадаємо, що відповідний закон парламентарі ухвалили в червні цього року. Згідно з «Прикінцевими положення» згаданого акта ДСАУ до набрання ним чинності, тобто до 1 січня 2010 року, має забезпечити запровадження та функціонування системи автоматичного розподілу справ, а також затвердити Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

На ділі ж виявилося, що легше зміни прописати, ніж реалізувати. Як поінформував В.Капустинський, наразі ДСАУ не має однозначної відповіді щодо того, на які суди має поширюватися дія цього акта, оскільки питання розподілу справ регулюється не законом «Про судоустрій України», а КАС, у п.2 ч.1 ст.3 якого визначено, що адмінсуд — це суд загальної юрисдикції, до компетенції якого цим кодексом віднесено розгляд і вирішення адмі­ністративних справ. «Тобто це місцевий загальний суд при розгляді та вирішенні ним адмінсправ, окружний та апеляційний адмінсуди, а також Вищий адміністративний і Верховний суди», — резюмував доповідач. За його словами, поняття адміністративного суду в КАС і законі «Про судоустрій України» суттєво відрізняються. Відтак, на переконання представника ДСАУ, затвердження положення та виконання від­по­відних заходів щодо за­провадження автоматичної системи документо­обігу вимагатиме суттєвого збіль­шення фінансування та часу. «А щодо ВАС чи ВС, то такі дії взагалі виходять за межі компетенції ДСАУ», — підкреслив В.Капустинський.

Водночас він розповів про те, що «базова конструкція» відповідного положення потребує не тільки теоретичного, а й практичного опрацювання. «Не можна розпочинати широкомасштабний експеримент без упевненості в його надійності», — наголосив представник ДСАУ. Тому, на його думку, цей документ не має містити двозначностей, а повинен чітко ви­значати всі дії посадових осіб суду. Як зазначалося, якщо в положенні не описуватимуться всі послідовні кроки, то це може призвести до блокування роботи суду.

Крім цього, доповідач звернув увагу і на необхід­ність провести дооснащення адмінсудів програмно-апаратними комплексами, здійснити навчання користувачів та інші технічні й організаційні заходи. Від­так ДСАУ звернулася до Мі­ністерства фінансів з проханням виділити 46 млн грн. для забезпечення виконання вимог закону. «Під­готовчі заходи потрібно провести в цьому році, проте кошти в сумі 40 млн грн. передбачено лише проектом бюджету на наступний рік», — розповів В.Капустинський.

Побіжно він наголосив на тому, що новий закон суперечить положенням акта «Про судоустрій України» в частині формування колегії суддів у апеляційних судах, а також нагадав, що законом установлено кримінальну відповідальність за умис­не внесення неправдивих відомостей або несвоєчасне внесення даних до автоматичної системи документообігу в судах. Тому, за словами В.Капустинського, ДСАУ має виконати всі приписи ідеально. «Ми будемо докладати всіх зусиль, але в межах можливого», — пообіцяв він.

Відстрочити і профінансувати

У свою чергу керманич ВАС Олександр Пасенюк наголосив на тому, що ідея автоматичного розподілу справ між суддями заслуговує цілковитої підтримки. Зокрема, на цей час у 20 адмінстративних судах, зокрема й у ВАС, такий розподіл уже існує. Втім, на пе­реконання керівника Вищого адміністративного, низка положень ухваленого в червні закону не відповідає Конституції та акту «Про судоустрій України».

За словами О.Пасенюка, вимоги цього закону можуть дезорганізувати роботу апеляційних та касаційного адміністративних судів. «Так, для розгляду однієї справи у ВАС, де працює більше ніж 50 суд­дів, може бути утворено понад 2500 колегій. А враховуючи те, що на розгляді в нас перебуває близько 20 тис. справ, варіантів — 270 тис.», — зауважив він.

Також О.Пасенюк наголосив на неможливості реалізації цього закону з початку нового року. Він поінформував, що ВАС проситиме Пленум ВС, аби той звернувся до Конституційного Суду з метою визнання такими, які не відповідають акту найвищої юридичної сили, окремих положень згаданого закону, а також звернуться до народних посланців, аби ті відстрочили дію цих приписів, уні­с­­ши відповідні зміни. А ось від Кабінету Міністрів представники адміністративної вертикалі чекатимуть фі­нан­­сової допомоги.

Підтримав пропозицію звернення до єдиного органу конституційної юрисдикції і заступник голови РСУ Олександр Волков, на переконання якого, «неконституційними повинні ви­знаватися всі закони, які не забезпечені матеріально, інакше — це фікція».

На небезпеці зупинення діяльності адмінсудів з 1 січ­ня наступного року наголосив і керманич найвищого органу суддівського самоврядування Петро Пилипчук. «Ми маємо відреагувати так, аби суспільству, Верховній Раді, Президенту і Прем’єр-міністру було чітко зрозуміло, що реалізація цього закону, за тих фінансових, кадрових і технічних можливостей, які мають суди, — неможли-ва», — констатував голова РСУ і запропонував підготувати відповідне звернення до можновладців.

За крок до корупції

Після цього учасники суддівського форуму обговорили і проблеми, які можуть виникнути у зв’язку зі зміною законодавства про відповідальність за корупційні діяння. Слід нагадати, що мова йде про ухвалені нещодавно закони: «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення», «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень», згідно з якими покарання за отримання хабара в особливо великому розмірі диференціюється залежно від суб’єкта злочину (див. №21 «ЗіБ».— Прим. ред.). Особливо жорстоко каратимуть за нечисті руки слідчих, прокурорів та суддів. Зокрема, їх за свідомо незаконне затримання, притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності та винесення явно неправосудного рішення, якщо воно було поєднане з одержанням хабара в особливо великому розмірі, запроторять за грати довічно з конфіскацією майна.

Про суперечливі питання застосування законодавства присутніх поінформував суддя ВС Михайло Гриців. У свою чергу П.Пилипчук поцікавився в доповідача, чи можна вважати корупцією те, що деякі адмінсуди розміщуються в приватних приміщеннях, а мантієносці за власні кошти купують канцелярські приладдя та комп’ютери (до речі, згідно з інформацією голови РСУ 40% усіх комп’ютерів у судах — власність самих мантієносців. — Прим. ред.).

Відповідаючи на це запитання, М.Гриців зауважив, що все вищезгадане можна розцінювати як корупцію. Відтак керманич РСУ підсумував, що мову потрібно вести не стільки про застосування законодавства, скільки про те, під які ризики підпадають мантієносці. Водночас П.Пилипчук, апелюючи до голови ДСАУ, запитав: чи є можливість в очолюваного тим органу фінансувати обителі Феміди таким чином, аби мантієносці не підпадали під дію цих законів? І.Балаклицький поінформував, що наразі близько 300 судових інстанцій перебувають у приватних приміщеннях, а отже, — в зоні ризику. Також він наголосив на тому, що ситуацію може виправити парламент, як­що все ж ухвалить зміни до цьогорічного бюджету в частині фінансування третьої гілки влади. «Якщо Верховна Рада проголосує, у нас проблем не буде, а якщо ні — ми залишимось у критичному стані», — підсумував керманич ДСАУ.

У підсумку учасники суддівського форуму вирішили створити робочу групу для детального вивчення цього питання та подальшого інформування пра­цівників судів загальної юрис­дикції.

Бюджет — на старий сюжет

Як виявилось, окрім законодавчої «пастки», в наступному році на суддів чекає ще й фінансова. Принаймні до такого висновку дійшли члени РСУ, обговоривши питання про стан формування проекту кошторису на 2010 рік.

Слід зазначити, що грошова «хвороба» для третьої гілки влади стала вже хронічною. Наразі вітчизняним суддям не вистачає бю­джетних коштів навіть на канцелярське приладдя. Про це неодноразово говорилося на засіданнях РСУ, і ще в травні цього року було прийнято рішення звернутися до очільників країни з приводу незадовільного фінансування діяльності судів цьогоріч. Проте мантієносці так і не отримали фінансової допомоги від урядоців.

Схоже, чергова бюджетна епопея буде розвиватися за старим сюжетом. Як наголошувалося на засіданні РСУ, як і в попередні роки, граничні обсяги видатків, затверджені Мін­фіном, не забезпечують вимог законодавства щодо здійснення судочинства. Більш того, питома вага соціальних виплат у структурі проекту бюджету 2010 року становить 94,5%, комунальних видатків 3%, і тільки 2,5% — власне на правосуддя.

Згідно з інформацією ДСАУ під час «захисту бю­джетного запиту» в Мі­ніс­терстві фінансів їй удалося дійти згоди про мі­німальне збільшення видатків за основ­ними статтями витрат на здійснення судочинства в сумі 370,8 млн грн. та на капітальні видатки — в сумі 178,1 млн грн. Проте в поданому Кабміном проекті закону до парламенту видатки збільшені лише на 429,3 млн грн., з яких капітальні — на 50,0 млн, поточні — на 239,8 млн, оплата праці — на 131,7 млн та на комунальні платежі — на 8,2 млн грн. А загальна сума в головному фінансовому документі на наступний рік становить 2413,5 млн грн.

Як наголошувалося, питання щодо фінансового забезпечення ускладнені такими проблемами. По-перше, проектом бюджету обсяги видатків на оплату праці в настпному році, як і у 2009-му, не враховують збільшення чисельності суддів та працівників апарату храмів Феміди. По-друге, на 2010 рік не в пов­ному обсязі забезпечуються видатки на здійснення судочинства. Це стосується оплати послуг зв’яз­ку, придбання паперу, ремонту обладнання, охорону приміщень судів, виплату свідкам і потерпілим, оплати праці народних засідателів, розрахунків за комунальні послуги тощо.

По-третє, більшість будівель органів правосуддя дотепер не відповідає технічним та санітарним стандартам, не пристосована для прийому громадян, судового розгляду і вирішення справ. Окрім цього, є приміщення, які згідно з актами інженерного обстеження визнано аварійними і непридатними для перебування там людей. Мережі опалення, електропостачання, водопроводу, каналізації, покрівлі в них — у незадовільному технічному стані та потребують негайного капітального ремонту.

До речі, фінансова проблема була лейтмотивом усього засідання найвищого органу суддівського самоврядування. Так, розповідаючи про розпорядження коштами, які надходять на покриття витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ судами загальної юрисдикції, перший заступник голови ДСАУ Олександр Лощихін звернув увагу присутніх, що використання надходжень спеціального фонду державного бюджету від оплати цих послуг визначені у відповідних нормативно-правових актах, тому використання зазначених коштів на будь-які інші потреби є бюджетним порушенням.

Окрім того, на засіданні РСУ було погоджено проект Положення про призначення та виплату щомісячного грошового утримання працюючим суддям, ухвалено рішення про призначення колег на адміністративні посади в судах та про звільнення з цих посад, про заохочення служителів Феміди, та ін.

Ольга КИРИЄНКО