Заробленим ситий не будеш

Господарські суди «назбирали» для держави мільйони, а з бюджету отримали копійки

В умовах економічної кризи всі розмови представників третьої гілки влади мимоволі зводяться до одного: де взяти кошти для здійснення правосуддя? Не винятком стали і господарські суди. 30 липня на засіданні пленуму Вищого господарського суду мантієносці також переймалися тим, чому гарантоване державою фінансування не дійшло до адресатів.

В умовах економічної кризи всі розмови представників третьої гілки влади мимоволі зводяться до одного: де взяти кошти для здійснення правосуддя? Не винятком стали і господарські суди. 30 липня на засіданні пленуму Вищого господарського суду мантієносці також переймалися тим, чому гарантоване державою фінансування не дійшло до адресатів.

Щоправда, за допомогою мови цифр служителі Феміди говорили не лише про суцільні дірки в кишенях мантій. Як не парадоксально, але в умовах безгрошів’я показники роботи «господарників» значно покращилися порівняно з минулими роками.

Статистичне благополуччя

Про підсумки роботи господарських судів у І пів­річчі цього року прозвітував керманич ВГС Сергій Демченко. За його словами, статистичні дані свідчать про незначне зменшення кількості звернень суб’єктів господарювання до обителей Феміди по захист своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Так, за 6 мі­сяців місцевими господарськими судами роз­глянуто 136,7 тис. таких заяв (на 10,9% менше, ніж за аналогічний період 2008 року), за результатами розгляду яких закінчено провадження у 70,9 тис. справах, що на 19,7% менше, ніж за відповідний період минулого року.

Як повідомлялося, за результатами судового розгляду підлягають поверненню до господарського обігу суб’єктів еконо­мі­ч­них правовідносин близь­ко 15,9 млрд грн. (проти 6,9 млрд грн. за аналогічний період 2008 року), з яких 323,9 млн грн. — кошти, що прямо чи опосередковано пов’язані з наповненням дохідної частини держбюджету та державних цільових фондів. Сума ж штрафних санкцій, застосованих до учасників господарських правовід­носин за невиконання вимог ГПК і стягнених до скарбниці, становить 86,9 тис. грн.

За інформацією очільника ВГС, за розгляд справ господарськими судами, перегляд їх в апеляційному та касаційному порядку сплачено заявниками або присуджено до стягнення в держбюджет 101,5 млн грн. (удвічі більше, ніж за І півріччя минулого року), $166,6 тис. (утричі більше від анало­гічного показника минулого року) та іншої валюти.

За словами С.Демченка, найбільшу кількість справ розглянуто місцевими господарськими судами м.Києва (майже кожна 7 господарська справа з розглянутих в Україні за­кінчена провадженням са­ме в столиці), Донецької, Дніпропетровської, Харків­ської та Запорізької областей.

Побіжно головуючий констатував, що вперше, починаючи з 2001 року, значно змінилася структура вирішених господарськими судами спорів за основ­ними категоріями. Як наголошувалося, суттєво збільшилася частка розглянутих справ з майновими вимогами позивачів (з 52,6 у І півріччі 2008-го до 66,8%) та про укладення, зміну, розірвання договорів та визнання їх недійсними (з 6,8 у І півріччі 2008 року до 8,9%) з подальшим зменшенням питомої ваги розглянутих справ про визнання недійсними актів (з 6,6 у вказаному періоді до 3,1%) та інших позадоговірних немайнових спорів (з 26,6 у І півріччі минулого року до 13,5%). «Таким чином, значно збільшилася кіль­кість розглянутих справ при вирішенні спорів зі складних і принципових для ринкової економіки України питань», — зазначають «господарники».

Згідно з даними ВГС кожна 10 справа щодо розрахунків за продукцію, товари, послуги розглядалася у зв’язку із заборгова­ністю зі сплати вартості спожитих енергоносіїв. За результатами їх розгляду господарськими судами в першій половині року присуджено стягнути майже 2,7 млрд грн., або задоволено 66,3% вимог позивачів щодо несвоєчасних розрахунків за спожиті газ, електроенергію та вугілля. Зо­крема, найбільші суми за спожиті та несвоєчасно сплачені енергоносії присуджено до стягнення господарськими судами Дні­пропетровської — 432,9 млн грн., Донецької — 422,4 млн грн., Луганської — 421,2 млн грн., Харківської — 245 млн грн. областей і м.Києва — 165,3 млн грн.

Апеляційні та касаційні позитиви

С.Демченко розпо­вів і про здобутки апеляційної та касаційної інстанцій. Як повідомлялось, переважна біль­шість (85,8%) рішень судів першої інстанції від­повідає вимогам чинного законодавства і набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня їх прийняття.

Доповідач повідомив, що протягом 6 місяців у апеляційні господарські суди на­­дійшло на розгляд 19,4 тис. скарг та подань (в 1,2 раза більше, ніж у першій половині минулого року). А найбільшу кількість скарг розглянуто в Київському та Львівському апеля­ційних господарських судах.

За результатами роз­гляду в апеляційному порядку справ, провадження в яких закінчене, змінено та скасовано 4,5 тис. процесуальних документів місцевих судів, або 32% від загальної кількості розглянутих апеляційних скарг.

С.Демченко стосовно очолюваної ним інстанції зауважив, що в касаційному порядку розглянуто по суті 7,7 тис. скарг, що на 1,2% більше, ніж у І півріччі минулого року, з них змінено та скасовано 3,1 тис. судових актів, або 40% від розглянутих по суті.

А ось Верховним Судом за цей же період змінено та скасовано лише 1,3% судових актів ВГС від загальної кількості прийнятих.

Є в активі й негативи

Водночас у своїй доповіді керманич ВГС зупинився на факторах, які негативно впливають на господарську юрисдикцію. За його словами, в процесі здійснення правосуддя виявляються проблеми й недоліки, які впливають на виконання судами завдань, визначених Конституцією та законами. Він звернув увагу на зниження на 0,8% показника якос­ті судових рішень, ухвалених місцевими господар­ськими судами.

На його переконання, значною є кількість скарг, пов’язаних із неналежною організацією роботи в судах, нарікань на порушення мантієносцями процесуальних норм, норм і правил суддівської етики.

Також С.Демченко зробив акцент і на боротьбі з корупцією. Як наголошувалося, ще в грудні 2005 року ВГС ухвалив план заходів, згідно з якими особливу увагу необхідно приділити питанню здійснення контролю щодо виконання вимог законодавства про державну службу та боротьбу з корупцією. Він нагадав і про нещодавно ухва­лені парламентом акти, спрямовані на боротьбу із хабарниками.

Ще одним фактором, котрий упливає на якість правосуддя, на думку голови ВГС, є розмежування компетенції господарських та адміністративних судів. «Особливе занепокоєння викликає можливість ви­рішення одного і того ж спору по суті в судах різної юрисдикції», — зауважив доповідач.

Як повідомлялося, потребує вдосконалення і робота з узагальнення судової практики та аналізу судової статистики, при цьому предметом пильної уваги ВГС має бути робота з опрацювання з комітетами Верховної Ради законопроектів, спрямованих на вдосконалення правосуддя, судо­устрою, господарського судочинства, системи забезпечення функціонування судової влади.

Заразом С.Демченко констатував, що рівень фінансування місцевих апеляційних господарських судів, а також ВГС є критичним та таким, що загрожує функціонуванню системи господарських судів. На його переконання, подібна ситуація повторюється з року в рік і причина криється в недосконалому правовому регулюванні. Як за­значалося, є багато незрозумілих питань, зокрема, що означає поняття «належний рівень» фі­нансу­ван­ня, згідно з яким держава забезпечує діяльність судової влади.

Про наболіле вголос

Щоправда, після розповіді керманича ВГС про насущні проблеми Феміди бажаючих узяти слово не було, і тоді С.Демченко вирішив сам «призначати добровольців». Уже після виступу другого доповідача охочих поговорити про наболіле виявилося чимало.

Так, заступник голови ВГС, очільник судової палати з розгляду справ про банкрутство Олександр Шульга, говорячи про обов’язок держави щодо належного фінансування, зауважив, що станом на середину липня ВГС не на­діслав 8000 одиниць кореспонденції. Як наслідок, «8000 суб’єктів господарювання ошукали, бо держава, на жаль, не може забезпечити су­ди», — резюмував він.

Заступник керманича ВГС припустив, що подібні дії чиновників, які забули профінансувати судову систему, можна розцінити як зловживання владою, і відповідно до 3 ухвалених законів, спрямованих на боротьбу з корупцією, вони підпадають під дію статей Кримінального кодексу. «Якщо ми боїмося щось сказати проти влади, маємо право звернутися до Ради Європи, оскільки прямо порушується норма конвенції щодо реалізації права на доступ до правосуддя», — зазначив О.Шульга.

Як виявилося, не кращою є ситуація з фінансуванням обителей Феміди й у місцевих судах. Зокрема, очільник Господарського суду Донецької області Ігор Темкіжев поінформував, що очолювана ним судова інстанція сама виступає стороною в спорах, пов’язаних із непогашеною заборгованістю. За його словами, економічна криза призвела до того, що кіль­кість справ збільшилася, документообіг зріс, тарифи підвищилися, а фінансування, навпаки, значно зменшилося.

Ще однією нагальною проблемою в зазначеній обителі Феміди є поточний ремонт приміщення. Як повідомлялося, споруда побудована ще в 1954 році, тому постійно потребує ремонту. Поточного року на ці потреби виділено 10 тис. грн., утім, і ці кошти до інстанції ще не дійшли.

У свою чергу присутній на засіданні пленуму голова Державної судової ад­міністрації Іван Балаклицький зауважив, що, попри складну економічну ситуацію, «ДСАУ майже на 100% виконує бюджет, інша справа, що він мі­зерний». За його словами, близько 97% цьогорічного кошторису судової влади становлять зарплати та соціальні видатки, решта — «комуналка та забезпечення судового процесу».

Як наголошувалося, єдиний шлях до покращення матеріального забезпечення Феміди лежить через зміни до закону про держбюджет, однак їх парламентарі ухвалювати не поспішають.

Водночас І.Балаклицький нагадав: на останньому засіданні Ради суд­дів було ухвалено повторно звернутися до можно­влад­ців стосовно незадовільного фі­нансування діяльності су­дів, а також щодо численних рішень Конституційного Суду з приводу урізання коштів для третьої гілки влади. Втім, останні, на думку голови ДСАУ, не завжди виконуються, оскільки депутати не беруть їх до уваги. Тож рішення КС не можна вважати панацеєю від фінансової «хвороби» судочинства.

***

Насамкінець учасники засідання заслухали ін­формацію секретаря пленуму ВГС Ігоря Васищака про хід виконання постанови пленуму від 26 лютого 2009 року і взяли її до відома.

А ось С.Демченко у своєму заключному слові звернувся до присутніх представників ЗМІ та спростував закиди стосовно того, що мантієносці, яким виповнилося 65 років і які продовжують виконувати свої обов’язки, даремно отримують гроші. Керманич ВГС, котрі в лютому цього року виповнилося 66 років і котрий сам опинився у віковій і правовій пастці, заявив: «Ще у 2004 році КС зауважив: якщо суддя призначений безстроково Верховною Радою, то звільнятися він має у такому ж порядку і тим же органом, який його призначив, а до звільнення він зобов’язаний виконувати обов’язки судді, тобто здійснювати правосуддя і весь комплекс передбачених законом дій. Мені здається, що даремно грошей я не отримую».

Ольга КИРИЄНКО