Коаліція зробила крок назустріч. Опозиція пішла вбік
Парадокс української політики полягає в тому, що для неї важливий не результат, а сам процес. Здавалося б, якщо і коаліція, і опозиція згодні прийняти якесь доленосне, на їхню думку, рішення, то не так уже й важливо, хто й коли зробить останній крок для цього. Проте пропозиція Прем’єра вже у вересні вирішити питання про недоторканність і пільги для всіх високопоставлених чиновників натрапила на рішуче небажання опозиції проголосувати за ці законопроекти ще до виборів.
Парадокс української політики полягає в тому, що для неї важливий не результат, а сам процес. Здавалося б, якщо і коаліція, і опозиція згодні прийняти якесь доленосне, на їхню думку, рішення, то не так уже й важливо, хто й коли зробить останній крок для цього. Проте пропозиція Прем’єра вже у вересні вирішити питання про недоторканність і пільги для всіх високопоставлених чиновників натрапила на рішуче небажання опозиції проголосувати за ці законопроекти ще до виборів.
Головне — почати
Щоб покласти край суперечкам про те, хто більше потребує збереження інституту недоторканності, Віктор Янукович, коментуючи намір опозиції позбавити недоторканності народних депутатів, 15 серпня, на засіданні уряду, заявив: «Здійснімо історичну подію — на початку вересня, до виборів, зберімо депутатів і одностайно проголосуймо за зняття всіх недоторканностей з усіх чиновників, у тому числі з Президента, Прем’єр-міністра, членів уряду, Верховної Ради і суддів. Знімімо всю недоторканність і пільги, щоб усі були рівними перед законом».
Також Прем’єр нагадав, що за рік при владі, починаючи з 2005 року, «помаранчеві» не вирішили цього питання, а повернулися до нього тільки перед виборами.
Зрозуміло, внести зміни до Конституції, щоб відмінити недоторканність за один захід, не вдасться. Згідно з процедурою, передбаченою в Основному Законі, спочатку необхідно зібрати 226 підписів під поданням до Конституційного Суду, щоб той дав висновок на відповідний законопроект. І коли КС дасть проекту зелене світло — знову проголосувати за нього, але необхідно буде набрати вже 300 голосів, і станеться це не раніше нової парламентської сесії. Причому, якщо позачергові вибори відбудуться в намічений строк і до жовтня в депутатів на руках буде висновок КС, недоторканність можна буде відмінити вже наступного дня після обрання керівних органів парламенту VI скликання.
У свою чергу міністр юстиції Олександр Лавринович прогнозує, що такі зміни можуть стати частиною Конституції не раніше лютого наступного року, оскільки для відкриття чергової сесії потрібна присутність у залі 300 депутатів. Такої їх кількості після складання повноважень депутатами від опозиції вже немає. Водночас, О.Лавринович підкреслив: у цьому випадку «йдеться про публічний акт політичної волі, який продемонструє, що всі політичні сили в парламенті згодні з відміною недоторканності».
«За», але «проти»
Опозиція відповіла на прем’єрський заклик категоричним «ні». Один з лідерів блоку «НУНС» Микола Катеринчук назвав таку пропозицію популістською, мабуть, розуміючи, що відміна недоторканності до виборів змусить кардинально змінювати гасла передвиборної компанії, що, природно, позначиться на голосуванні. Одне діло будувати кампанію на перевірених закликах, які вже не перший рік знаходять відгук у серцях виборців, і зовсім інше — змінити ідеологію критики влади на конкретні зобов’язання.
У той же час М.Катеринчук розглядає ініціативу В.Януковича як готовність «регіонів» проголосувати за відміну депутатської недоторканності.
Оскільки її зняття — ключове передвиборне гасло пропрезидентського блоку, ні «НУНС», ні БЮТ не висловили готовності взяти участь в роботі позачергової (чи чергової) сесії ВР
V скликання. Про це заявив перший номер у списку «НУНС» Юрій Луценко. «НУНС», як і БЮТ, реально розуміє, що ВР розпущена, а тому брати участь у розпущеному парламенті ми не маємо наміру», — підкреслив Ю.Луценко.
Як кажуть у народі, хто не хоче — шукає причини, хто хоче — знаходить можливості.
Кроки по краю
Якнайкращий спосіб вирішити проблему — зробити перший крок у цьому напрямі. Подібну думку висловив Голова ВР V скликання Олександр Мороз. «Усі коментарі пропрезидентської сторони акцентують увагу на тому, що немає парламенту. Він же не може функціонувати тільки за конкретних умов, визначених Конституцією, а ці умови насправді не реалізовані». О.Мороз нагадав, що Верховна Рада функціонує до моменту приведення до присяги народних депутатів ВР нового скликання.
За словами спікера, «у Верховній Раді давно зареєстровано законопроект про внесення змін до Конституції, ініціаторами якого є соціалісти, комуністи і переважна більшість членів фракції Партії регіонів. Це означає, що на засіданні сесії (позачергової чи чергової) цей законопроект може бути розглянутий».
Так, де-юре парламент існує. І, як уже зазначав «ЗіБ», є можливість зібрати позачергову сесію, відкриття якої не вимагає присутності 2/3 парламентарів. Але провести її необхідно до 4 вересня — дати, коли повинна відкриватися чергова сесія.
У цьому й полягає парадокс нинішньої ситуації. Якщо в усьому дотримуватися правових норм, то укази Президента про дострокові вибори не мають під собою конституційного грунту. Тільки після того, як 4 вересня ВР не зможе відкрити чергову сесію, починається відлік 30 днів для оголошення парламенту недієздатним. Тому говорити про проведення позачергових виборів явно передчасно.
Якщо врахувати, що дата виборів, як і самі вибори, є результатом політичних домовленостей, то такі ж домовленості можуть бути покладені в основу голосування про відміну недоторканності. Наприклад, шляхом збору підписів під відповідним поданням до КС на позачерговій сесії.
Так, це кроки по краю конституційності, зате буде досягнуто бажаного результату й заощаджено час на отриманні висновку КС. Але тільки в тому випадку, якщо результат важливіший за процес.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!