Старт виборчому марафону має дати «президентський постріл»
Наступного тижня слід очікувати чергового, четвертого, указу Президента про призначення позачергових виборів до Верховної Ради. За Конституцією такі вибори мають відбутися не пізніше ніж через 60 днів після оприлюднення відповідного указу. Враховуючи, що з датою глава держави вже визначився, такий указ має з’явитися не раніше ніж 1 серпня. І лише наступного дня офіційно стартуватиме передвиборча кампанія.
Наступного тижня слід очікувати чергового, четвертого, указу Президента про призначення позачергових виборів до Верховної Ради. За Конституцією такі вибори мають відбутися не пізніше ніж через 60 днів після оприлюднення відповідного указу. Враховуючи, що з датою глава держави вже визначився, такий указ має з’явитися не раніше ніж 1 серпня. І лише наступного дня офіційно стартуватиме передвиборча кампанія.
Готовність №1
Політики вже прийняли, як кажуть спортсмени, позицію «низький старт» в очікуванні «президентського пострілу». А дехто навіть заздалегідь «розминає» виборців своєю політичною теле- і радіопродукцією (див. стор.3. — Прим. ред.). Наповну формуються стартові позиції в областях — від позицій чільників партійних штабів (див. стор.3. — Прим. ред.) до підготовки «медіапакетів», які мають «вибухнути» у визначений час. У готовність №1 приведено і юридичні сили, які мають не стільки забезпечувати правову чистоту власних виборчих кампаній, скільки пильно відстежувати помилки конкурентів.
Головною юридичною заковикою залишається юридична чистота призначення дати виборів. Депутати від опозиції наполягають на тому, що й трьох указів достатньо, аби провести дострокові вибори у визначений термін. Натомість правники, звертаючись до норм Конституції, наполягають на необхідності видання ще одного указу. Адже в ст.77 Основного Закону говориться: «Позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Президентом України і проводяться в період шестидесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України».
Таким чином, до 4 серпня, аби дотриматися букви закону, глава держави має видати четвертий указ, скасувавши третій, але залишивши дату виборів незмінною. Хай це буде формальністю (з огляду на те, що набирає обертів політично-рекламний піар), але в подальшому ніхто не звинуватить у порушенні процедури призначення виборів.
Не можна також стверджувати, що такий хід є «слабкістю» Президента. Зважаючи на наявність подання до Конституційного Суду щодо неконституційності указу від 5.06.2007 (з наступними зупиненнями), новий документ одночасно приведе процес виборів у відповідність до вимог Основного Закону, а також унеможливить розгляд цього подання.
Крім того, не буде сенсу оскаржувати далі відмову про розгляд цього указу на предмет його законності. Адже соціалісти не припиняють його судовий «артобстріл» і обіцяють довести свою правоту якщо не в місцевому, то в апеляційному суді (див. стор.3. — Прим. ред.).
Нуль без перспектив
Вбачається, що основні політичні гравці вже погодилися на вибори. І хоча спікер Олександр Мороз плекає надію відкрити 4 вересня чергову сесію парламенту V скликання, ймовірність цього стає дедалі меншою. Зокрема, через судові рішення, якими остаточно «обнулені» парламентські списки «Нашої України» та БЮТ. Тобто допомоги від нових депутатів годі очікувати.
Зокрема, як повідомив минулого тижня заступник керівника штабу блоку «Наша Україна» — «Народна самооборона» Микола Оніщук, «Печерський районний суд за заявою партії «Наша Україна» прийняв ухвалу стосовно роз’яснення рішення Печерського райсуду від 11.05.2007 щодо «обнулення» списку. Відповідно до ухвали рішення суду щодо виключення зі списку кандидатів у народні депутати , яке було прийняте за заявою «Нашої України», набрало законної сили і не потребує жодних додаткових рішень з боку ЦВК».
М.Оніщук нагадав, що своїм рішенням від 11.05.2007 суд постановив визнати протиправним рішення ЦВК, яким було відмовлено в «обнуленні» списку «Нашої України». Пізніше рішенням Апеляційного суду міста Києва, а також ухвалою Вищого адміністративного суду рішення Печерського райсуду було залишене без змін.
Потреба в роз’ясненні виникла тому, що в «Перехідних положеннях» закону від 1.06.2007, якими внесено зміни до закону про вибори, передбачено, що цей закон набуває чинності з моменту його опублікування, але вступає в силу за умови неповноважності ВР і оголошення виборчого процесу. Як пояснив М.Оніщук, «добре відомо, що умова неповноважності ВР настала, оскільки більше ніж 150 народних депутатів із блоків «Наша Україна» та БЮТ склали свої повноваження, що призвело до втрати повноважності ВР з 3 червня. Друга обставина настає лише 2 серпня». Таким чином, ухвала Печерського райсуду додатково підтвердила неможливість поновлення конституційної чисельності народних депутатів, і окреме рішення ЦВК з цього приводу вже не потрібне.
Тлумаченняу відпустці
Щоправда, тлумачення закону через рішення місцевого суду не є юридично бездоганним. Теоретично свою думку мав би висловити Конституційний Суд. Але там вирішили перепочити від бурхливих подій травня—червня і не виявили бажання збиратися до 18 серпня.
За час, що залишається до 30 вересня, в КС можуть встигнути розглянути не лише третій, а й четвертий указ (у разі його появи). Якщо, звісно, новообраний Голова КС витримає тиск з боку високопосадовців, а в самому КС буде кворум. Адже тактика призначення-звільнення суддів єдиного органу конституційної юрисдикції вже поставила під сумнів окремі його рішення.
Більше того, під час виборчого процесу можуть виникнути й інші питання, що потребуватимуть тлумачення. Звертатися до судів загальної юрисдикції — невдячна справа, оскільки у двох суддів може бути три різні позиції щодо застосування тієї чи іншої законодавчої норми.
Та наразі важко передбачити, що може зупинити виборчий потяг, який ось-ось рушить. Якщо, звісно, не знайдеться спритний «стрілочник», який переведе його на іншу колію.
Проте правники з Секретаріату Президента не виключають появу ще одного указу про позачергові вибори. Принаймні про це заявила 26 липня представник Президента у КС та в Центрвиборчкомі Марина Ставнійчук. «За нормальної, сприятливої правової ситуації не було б потреби в додатковому указі Президента», — відзначила вона. Водночас М.Ставнійчук заперечила можливість перенесення дати виборів.
Також М.Ставнійчук зауважила, що згідно зі змінами до закону «Про вибори народних депутатів України», висування кандидатів на позачергових виборах починається наступного дня після початку виборчого процесу та оприлюднення рішення про припинення повноважень народних депутатів. Про це має оголосити ЦВК. Але, на думку екс-заступника голови ЦВК, рішення Центрвиборчкому про початок виборчого процесу — формальність, а оголошення старту кампанії вже відбулося з виданням указу від 5.06.2007.
Разом з тим кожному юристові зрозуміло, що фальстарт початку виборів не має нічого спільного із процедурними вимогами, які безпосередньо прописані в Конституції і жодного тлумачення не потребують. Треба лише бажане узгодити з можливим.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!