Для вищої судової присутності залишилося переконати верхівку і змінити Конституцію
Під час наради президента РФ Дмитра Медведєва з представниками всіх гілок влади з приводу стану судової системи керівник Вищого арбітражного суду Антон Іванов уперше за весь час дії конституції 1993 року запропонував створити єдину присутність усіх трьох вищих судів для «гармонізації судової практики». Д.Медведєв, утім, як і керівники Конституційного і Верховного судів, цю пропозицію коментувати не став. Проте деякі експерти вважають, що для реалізації цієї пропозиції потрібно буде змінити конституцію.
До ідейних витоків
Пропозиція зміцнити структуру вищої судової влади стала підсумком дискусії, під час якої її учасники (зокрема, голова КС Валерій Зорькін, очільник ВАС А.Іванов, голова ВС В’ячеслав Лебедєв, а також судді КС, представники Ради федерації) відзначили, що проблеми, пов’язані з відсутністю єдиної судової практики з ключових питань.
Під час дискусії А.Іванов виступив з радикальною ініціативою: поміркувати над ідеєю створення вищої судової присутності для гармонізації судової практики. «Де-факто ми і так обговорюємо судову практику, але, можливо, було б правильно додати цьому обговоренню якихось процесуальних форм і забезпечити в цьому смислі більше прозорості у вирішенні найбільш делікатних і важливих для судової системи питань», — пояснив голова ВАС. Проте Д.Медведєв, який коментував усі виступи учасників наради, в цьому випадку промовчав. І перейшов до дискусії в закритому режимі.
Судді КС нагадали, що ідея, висловлена А.Івановим, уже обговорювалася в 1993 році, перед ухваленням конституції. Так, суддя КС у відставці Тамара Морщакова розповіла, що тоді пропонувалося створити орган з керівників судів, який давав би всім судам обов’язкові вказівки. Ця ідея була знехтувана. Радник президента з правових питань, колишній голова ВАС Веніамін Яковлєв недавно під¬твердив, що «пропозиції стосовно створення єдиного органу вищих судів є і во¬ни обговорюються». Ця ідея була і в проекті конституції 1993 року, проте, за словами В.Яковлєва, для вирішення проблеми достатньо ввести постійну практику спільних постанов ВАС і ВС.
Альтернативна версія
Як повідомив керівник апарату ВАС Ігор Дроздов, вони обговорювали ідею створення консультативної ради, до якої могли б уві¬йти керівники ВАС, КС, ВС. За його словами, «мова йде не про судовий орган, для створення якого треба змінювати конституцію, а про раду, котра могла б обговорювати проблеми судової практики і розробляти рекомендації, що не мають обов’язкового характеру». Рекомендації ради, вважає І.Дроздов, можна було б згодом оформляти у вигляді спільних постанов пленумів ВС і ВАС.
Окремі судді КС уважають, що висловлену А.Івановим пропозицію поки не схвалено, вона не має конкретних проектів і залишається тільки «ідеєю для обговорення».
З погляду Т.Морщакової, «процесуальні форми властиві діяльності зі здійснення правосуддя». «А якщо говорити про процесуальні форми здійснення правосуддя, то без зміни конституції цього досягти неможливо. В цьому випадку вища судова присутність повинна перетворитися на вищу судову інстанцію відносно нинішніх вищих судів», — стверджує суддя КС у відставці.
У необхідності цього Т.Морщакова сумнівається, оскільки нині існує механізм ухвалення спільних постанов пленумів ВС і ВАС. Схожий механізм діє і в Німеччині, де є п’ять видів судової юрисдикції. Поява «оргବну з бюрократів судової системи» може, на її думку, перемістити «центр впливу в третій гілці влади із судів загальної юрисдикції до арбітражних су¬дів, які менші за чисельністю, але можуть отримати можливість для паритетного впливу на судову політику». «Навіть якщо не буде формальної обов’язковості рекомендацій такого органу, — впевнена суддя у відставці, — їх усе одно всі повинні виконувати».
На думку заступника керівника апарату комітету з питань конституційного законодавства РФ Олени Виноградової, «мова на першому етапі може йти про створення консультативного органу, до якого уві¬йшли б голови трьох вищих су¬дів». На її думку, цей орган «міг би погоджувати їхні позиції стосовно актуальних питань судової практики».
Недостатні виправдання
Під час наради В.Зорь¬кін відзначив, що глава держави порушив «звичай» зустрічатися з трьома суддями вищих судів не наодинці, а «в ширшому контексті», і назвав це «реалізацією конституційних президентських повноважень». В.Зорькін укотре попросив унести поправку до закону про КС, яка дозволила б суддям ухвалювати рішення у справах, аналогічних тим, щодо яких уже є судова практика, в закритому режимі. Президент же вчергове пообіцяв це обговорити. Відзначивши роль вищих судів у «налаго¬дженні тлумачення і приведенні до єдності судової практики», Голова КС запропонував провести неупереджений аналіз негативних оцінок Заходом російської судової системи, зокрема дорікання за її «обвинувальний ухил». Д.Медведєв парирував, що для цього достатньо запитати статистику у В.Лебедєва, проте голова ВС у свою чергу підтвердив, що в РФ виправдувальних вироків виноситься лише 2,4%.
Президент запевнив, що така їх кількість може бути об’єктивним показником, який свідчить про ефективність функціонування судової системи. «Ви торкнулися ще однієї теми — обвинувального ухилу. Мені здається, тут є той необхідний критерій, на який потрібно посилатися, зокрема при визначенні того, як працює судова система, які вона традиції увібрала в себе, і наскільки вона сучасна, — кількість виправдувальних виро-ків», — заявив Д.Медведєв.
На думку президента РФ, «громадяни і представники громадськості повинні активніше брати участь в оцінці діяльності суддів». Зокрема, він запропонував залучати громадськість до призначення мирових суд¬дів і реформувати механізм участі громадян у відправленні правосуддя як присяжних. Втім, найбільш суттєвим етапом реформування судової системи Д.Медведєв назвав утворення апеляційних інстанцій у судах загальної юрисдикції, а також модернізацію арбітражного процесу (зокрема, використання в судочинстві електронних носіїв), запропонувавши запровадити цей досвід і в судах загальної юрисдикції. Наступним кроком, на його думку, має стати впоряд¬кування розгляду а䬬쳬ністративних справ: Д.Ме䬬ведєв уважає, що основи судочинства в таких справах повинні бути «єдиними в судах загальної юрисдикції й арбітражних судах».
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!