17 квітня сторони політичного протистояння, що загострилося після підписання указу про розпуск парламенту, дочекалися початку слухань у Конституційному Суді питання про конституційність рішення глави держави. Хоча напередодні висловлювалися сумніви щодо наявності кворуму, необхідного для початку слухань, о 9.30 Голова КС Іван Домбровський відкрив засідання. На той час під стінами будинку КС зібралося понад півтори тисячі пікетувальників.
17 квітня сторони політичного протистояння, що загострилося після підписання указу про розпуск парламенту, дочекалися початку слухань у Конституційному Суді питання про конституційність рішення глави держави. Хоча напередодні висловлювалися сумніви щодо наявності кворуму, необхідного для початку слухань, о 9.30 Голова КС Іван Домбровський відкрив засідання. На той час під стінами будинку КС зібралося понад півтори тисячі пікетувальників.
І вже з першого дня стало зрозуміло, хто із суддів на якому «боці» Основного Закону. Примітно, що в цьому ж залі, але по різні боки конституційних барикад опинилися і два колишніх судді КС: представник Президента Володимир Шаповал і представник Кабміну Василь Німченко. Їхні погляди на конституційність указу також були діаметрально протилежні.
Немає парламенту, немає і представника
За Регламентом слухання розпочалися з оголошення представників сторін. Уже на цій стадії, яка раніше ніколи не тривала довше, ніж це необхідно для зачитування відповідного списку, виникла суперечка щодо участі в процесі представників Верховної Ради. На думку судді КС Віктора Шишкіна, є сумнів щодо правомірності участі в провадженні соціаліста Ярослава Мендуся, якого вповноважено представляти інтереси парламенту розпорядженням Голови ВР. Адже за указом, що оспорюється, парламент було розпущено, і як орган він є недієздатним з 3 квітня. Таку позицію поділяє й постійний представник Президента в КС В.Шаповал.
Натомість постійний представник Верховної Ради в КС Анатолій Селіванов звернув увагу на те, що ВР продовжує свою діяльність і не може її завершити, оскільки повноваження парламенту оспорюється. За його словами, не можна заперечувати, що Верховна рада працює, а відповідно, немає жодних підстав сумніватися в правомочності участі представників парламенту на засіданні.
Сам Я.Мендусь відзначив, що повноваження ВР припиняються в момент відкриття першої сесії парламентом нового скликання. Таку ж думку висловив постійний представник Кабміну в КС В.Німченко, який наголосив, що повноваження народних депутатів у разі дострокових виборів припиняються відповідно до Конституції в день відкриття першого засідання парламенту нового скликання. «Які можуть бути питання, якщо указ Президента недійсний», — підкреслив він.
Після майже годинного обговорення Голова КС І.Домбровський відмовився ставити на голосування це питання, пославшись на те, що учасники процесу були чітко визначені ще в момент передачі відповідного подання у провадження.
Немає клопотань — немає зволікань
Голова КС Іван Домбровський відзначив: «Від нас зараз усі чекають конструктивної роботи, проте за такої кількості клопотань і питань КС не зможе швидко ухвалити рішення у цій справі».
Так, від постійного представника ВР А.Селіванова надійшло три клопотання, зокрема, щодо отримання протоколу від 2.04.2007 із Секретаріату Президента про скликання і проведення консультацій з Головою ВР та лідерами фракцій про можливість дострокового припинення повноважень парламенту. Адже проведення таких консультацій передбачено ст.90 Конституції. Усі три клопотання було задоволено.
Немає доказів — немає самовідводу
Натомість клопотання представника Президента в КС В.Шаповала були відхилені. Він звернув увагу Суду на лист Президента Голові КС з приводу сумнівів у правомірності призначення Сюзани Станік суддею-доповідачем у цій справі. У листі В.Ющенко заявив про «підстави вважати, що в процесі відкриття провадження, а також призначення судді-доповідача були порушення Регламенту». Зокрема, за його словами, це пов’язано з тим, що ухвала про відкриття провадження і призначення судді-доповідача підписана заступником Голови КС 3 квітня, хоча цього дня І.Домбровський перебував на робочому місці.
В.Шаповал також відзначив, що Президент не уповноважений «доручати КС проводити службові розслідування, разом з тим, він просить ужити всіх можливих заходів для забезпечення об’єктивного і неупередженого розгляду в КС».
Вочевидь, президентська сторона сподівалася на відвід судді-доповідача, щодо якої напередодні лунали закиди з боку СБУ в отриманні її родичкою нерухомості на 12 млн грн. Але С.Станік, витримавши паузу, заявила, що «в жодному разі не заявлю самовідвід. Я виконуватиму свої обов’язки». Вона також повідомила, що закон не передбачає відведення судді КС, а за регламентом Суду можливий лише самовідвід.
Нема суду — нема проблеми!
Того самого дня лідери опозиції закликали главу держави відкликати суддів КС, яких було призначено за президентською квотою. Тим самим КС був би позбавлений кворуму, і вибори 27 травня стали б не такими примарними.
Щоправда такий сценарій навряд чи підтримають на Банковій. Адже раніше представник Президента у ВР Роман Зварич звернув увагу, що за законом глава держави не має права відкликати суддів КС. Більше того, присутній на прес-конференції трійки лідерів-опозиціонерів Михайло Бродський звинуватив Юлію Тимошенко в тому, що вона просила в нього гроші на підкуп суддів КС і навіть билася об заклад, що зможе це зробити. Закиди екс-бютівця сама Юлія Володимирівна залишила без коментарів.
Натомість, аби не чекати рішення Президента, опозиція вирішила наступного дня вдатися до традиційних для неї кроків: заблокувати вхід до будинку на Жилянській. Як наслідок, у середу частина суддів не змогла вчасно потрапити на засідання. Це змусило Голову КС звернутися до міністра внутрішніх справ із закликом «навести порядок».
З годинним запізненням Суд усе-таки відновив свою роботу, коли до зали вдалося пробратися 16 суддям. Наступного дня правоохоронці вже були готові до нових ексцесів і всі 18 суддів у супроводі конвою без проблем і вчасно потрапили на засідання.
Немає терпіння — немає права
З огляду на перші дні роботи Суду, вже можна робити попередні висновки. По-перше, сторони конфлікту очікують рішення КС, проявляючи різну витримку. Коаліція та уряд, які демонструють упевненість в остаточному результаті, спокійно розмірковують про те, у що не вірять, — про дострокові вибори. Друга сторона нервово сипле звинуваченнями, намагаючись розбурхати спокійний перебіг процесу, аби потім не батожити себе за незроблене.
Якщо коаліція в особі Прем’єра принаймні на словах обіцяє прийняти і виконати будь-яке рішення Суду, то лідерка БЮТ заздалегідь заявила, що для неї КС не указ. Оскільки позитивний вердикт Суду дозволяв би проведення дострокових парламентських виборів, така заява Ю.Тимошенко свідчить про її переконаність у протилежному. Тобто, можна нехтувати правом, аби відбулися вибори. Не сподобаються ці — проведемо нові, навіть і президентські.
Така поспішність є головною помилкою радикальної опозиції. Адже, як відомо, більшої кількості помилок припускається той, хто не впевнений у власних силах.
Далі буде...
Роман ЧИМНИЙ
За прогнозами самого Суду, його рішення можна очікувати вже до кінця наступного тижня. Якщо, звісно, до того часу Президент не скасує свій указ, що автоматично позбавить сенсу подальше провадження. Адже КС не розглядає конституційність нечинних актів.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!