Обмін правовими «люб’язностями» в річницю виборів
Президент своєрідно привітав парламент із річницею виборів, знайшовши підстави вважати коаліцію та сформований нею Кабінет Міністрів нелегітимними. Такою була його відповідь на заяви про формування у ВР конституційної більшості за рахунок депутатів-«опозиціонерів». На день пізніше привид розпуску парламенту повис над куполом ВР.
Президент своєрідно привітав парламент із річницею виборів, знайшовши підстави вважати коаліцію та сформований нею Кабінет Міністрів нелегітимними. Такою була його відповідь на заяви про формування у ВР конституційної більшості за рахунок депутатів-«опозиціонерів». На день пізніше привид розпуску парламенту повис над куполом ВР.
Консультації чи переговори?
В.Ющенко аргументує свою позицію тим, що, по суті, коаліція поповнюється депутатами в індивідуальному порядку, а за Конституцією її мають створити фракції. «Конституція визначає чіткі часові рамки формування коаліції та її природу — на основі депутатських фракцій, а не на основі індивідуального чи групового членства», — говориться в документі-«поздоровленні».
Нагадаємо, що згідно з Конституцією, якщо коаліція не сформована протягом одного місяця, це є підставою для дострокового припинення повноважень парламенту. Рішення про це приймає Президент після попередніх консультацій з лідерами фракцій. І такі чи схожі консультації неначебто призначені на 2 квітня, про що 29 березня повідомив представник Президента у ВР Роман Зварич. «Сьогодні за підписом Президента були направлені листи із запрошеннями Голові ВР, його заступникам і лідерам депутатських фракцій взяти участь у консультаціях щодо політичної ситуації, яка склалася в державі, і в українському парламенті зокрема», — сказав він. Відповідаючи на уточнювальне запитання, чи означає це, що Президент згідно із законодавством перед розпуском парламенту проводить консультації з парламентським керівництвом, Р.Зварич заявив: «Я сказав лише те, що сказав». Про що будуть консультації та яка їх мета — 29 березня ще не озвучувалося.
Водночас Президент зажадав від коаліції забезпечити непорушність норм Конституції при формуванні коаліції на фракційній основі. За його словами, передусім ідеться про прийняття «політичного рішення про відповідальність депутатів за вихід із фракції, тобто про закон про імперативний мандат». Правда, для цього одного закону не достатньо: слід унести зміни до Конституції та отримати згоду Конституційного Суду. Таким чином, згідно з процедурою внесення змін до Основного Закону парламент отримає відстрочення мінімум до вересня.
Реакція коаліціонерів була прогнозованою: не розпалювати пристрасті, але й не давати на себе тиснути. Так, перший заступник Голови ВР Адам Мартинюк переконаний, що парламентська коаліція сформована відповідно до вимог Конституції і заява про її нелегітимність не відповідає дійсності. Він нагадав, що згідно з Конституцією коаліцію формують депутатські фракції. Парламентську коаліцію, як відомо, сформували фракції Партії регіонів, Соцпартії та Компартії. При цьому, зауважив А.Мартинюк, «ніде не сказано, що окремий народний депутат не може бути членом коаліції — цього в Конституції немає».
Прем’єр Віктор Янукович також демонстрував упевненість у тому, що Президент не розпустить парламент. А на екстреному засіданні ВР, яке відбулося 29 березня, звучали й більш радикальні вислови — аж до імпічменту глави держави за неконституційні дії в разі підписання указу про розпуск ВР. Одним зі «спокійних варіантів» називали звернення до КС про відповідність цього указу Основному Закону, запевняючи, що судді КС не знайдуть конституційних мотивів для схвалення указу.
Запахло «революцією мандатів».
Гра м’язами
Але політологи не драматизують ситуацію, вважаючи заяви Президента і представників опозиції про розпуск парламенту і реакцію на ці заяви представників коаліції та уряду не більше ніж грою м’язами. Директор Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна Кость Бондаренко вважає, що заяву Президента можна розцінювати як «розвідку боєм». «Фактично це (заява Президента. — Прим. ред.) була репетиція, якийсь викид інформації для того, щоб подивитися, як на неї реагуватимуть», — відзначив політолог.
Разом з тим К.Бондаренко зауважив, що у В.Ющенка немає законних підстав для розпуску ВР. «Розпуск буде нелегітимним у будь-якому випадку. Президент перевищить свої повноваження, прописані в Конституції, де сказано, в яких випадках він має право розпустити парламент. Там немає жодного пункту про те, що Президент має право розпустити парламент, якщо до коаліції приєднаються представники інших політичних сил чи інші депутати».
Проте політолог розглядає і більш драматичну ситуацію, враховуючи, що на 31 березня в столиці намічені масові акції як опозиції, так і коаліції. «Цікава також ситуація, якщо Президент розпускає парламент, а парламент заявляє: «Ми нікуди не йдемо», — і продовжує працювати. Якщо будуть задіяні війська, то проти військ виступить міліція, а на балансі міліції, не слід забувати, є вся техніка Національної гвардії, яка була розформована у 2000 році. І мало хто думає, що в міліції є свої танки, бетеери і так далі», — сказав експерт, додавши: — Крім того, буде дуже непросто здійснити варіант розпуску парламенту, оскільки Президент не відчуває підтримки народу і громадськості».
Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов уважає, що заяви В.Ющенка — «це останнє китайське попередження В.Януковичу», а перша реакція на цю заяву Прем’єра і коаліції — «це як наша відповідь Чемберлену».
«Якщо по суті, то В.Ющенко фактично висунув ультиматум: або дострокові вибори, або відмова від «проекту 300» і повернення до формату антикризової коаліції без індивідуального членства депутатів, повернення до фракційно-партійної структури парламенту до 240 голосів, не кажучи вже про розширення до 300 голосів», — сказав він, відзначивши, що «в Президента залишається мало варіантів і простору для вибору».
«Варіант дострокових виборів для Президента не найвигідніший, але ще менш вигідний варіант, коли вся повнота виконавчої та законодавчої влади перейде до Прем’єра і парламентської більшості», — підкреслив експерт.
Формальна реальність
Отже, ставку на дострокові вибори робити не варто. Експерти схиляються до думки, що глава держави, очевидно, підштовхує коаліцію до певних поступок. Не відкидається також варіант, що якщо сторони не домовляться, то можливий і розпуск парламенту. Нібито навіть відома дата — 27 травня. Але все-таки очевидно, що повторення російської ситуації зразка 1993 року чи нашого майдану-2004 не буде.
Коаліція може погодитися на відмову від юридичного оформлення членства в ній депутатів з опозиційного табору. Але ця формальність зовсім не означатиме, що при голосуваннях за урядові проекти вони не підтримуватимуть коаліціонерів. Чи влаштує це Президента й опозицію? Навряд. Конфлікт не буде вичерпано, а лише піде в тінь кулуарних переговорів. Тим більше, що свіжі в пам’яті узгоджені голосування коаліції та БЮТ за закони про Кабмін і про імперативний мандат. Тоді питання про розпуск парламенту не ставилося.
Але ясно й інше: коаліції потрібно виграти час, щоб виборець остаточно відійшов від виборів-2006 і їх результатів, а опозиції (передусім БЮТ) — якнайскоріше провести нові вибори, поки не застаріли аргументи про «зраду».
Знову час вирішує все.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!