Анатолій МАТВІЄНКО: «БЮТ — це партія фюрера, але фюрер погано закінчив»

Анатолій Матвієнко, член фракції «Наша Україна», нещодавній заступник керівника Секретаріату Президента, колишній соратник Юлії Тимошенко, відповів на запитання про ситуацію в блоці «Наша Україна» та перспективи створення нового політичного об’єднання. На його думку, політичний проект об’єднання демократичних сил, про який, до речі, у зверненні з нагоди Дня свободи заявив Віктор Ющенко, має йти у напрямі досягнення якості, яку підтримуватимуть і на Заході, і на Сході країни. Натомість А.Матвієнко не бачить у складі нової політичної сили лівого БЮТ.

«Президент не може виходити на мітинги й розмахувати прапорами»

— Чи може вихід з «Нашої України» Миколи Катеринчука та його прибічників призвести до розколу в партії та парламентській фракції?
— Розколу у фракції не буде. Думаю, що фракція й партія — це трохи різні речі. Я, наприклад, прибічник нового політичного проекту, але принципово підтримую спрямування всіх зусиль на те, щоб фракція «Наша Україна» була єдиною. Я розумію, що, можливо, не всі суб’єкти підуть у новий політичний проект, але ми не можемо ризикувати єдністю фракції. У нас немає принципових розходжень у стратегії, є лише розходження в тактиці.
Я, скажімо, не погоджуюся з тим, що Президент має очолювати партію. Переконаний, що він взагалі повинен вийти з її складу або зупинити в ній своє членство. Як, до речі, і Прем’єр-міністр. Належність В.Ющенка до НСНУ є великою помилкою, яка пояснює все те, що коїться сьогодні в цій партії.
Зрештою партія може бути в опозиції, входити в якусь опозиційну коаліцію, але Президент за своїми функціями не може бути в опозиції. Він може мати свій світогляд (він прийшов з цим на посаду), у нього є своя програма, у нього є на це свої важелі впливу, зокрема право вето, яке змушує уряд і більшість узгоджувати позиції та шукати якісь компроміси. Але він не може бути в опозиції, оскільки тоді немає ефективної влади, а влада — це єдине ціле.
Спасіння партії «Наша Україна» у відмові від свого гегемонізму, в розумінні того, що у своїй основі вона була ущербною через неправильність свого створення. І після цього кращих людей, а за ними й усю партію вести в новий проект.
— Деталізуйте про новий проект...
— Думаю, що це має бути процес об’єднання. Класика з адекватною корекцією особливостей створення «Нашої України», принципів утворення, місії, ніші й гасел, формування керівництва, нового обличчя, нових пріоритетів, які відповідають вимогам часу. Вона не має «лягати» під когось, вона не повинна нікого обслуговувати, вона має бути просто українською партією, яка національні інтереси ставить понад усе. Вона, безперечно, має право на свої симпатії, але це не повинна бути партія-флюгер, партія-маніпулятор, партія-слуга.

«Найбільш я розчарований виступом Юрія Луценка»

— Те, про що говорив Ю.Луценко на з’їзді НСНУ, може стати основою нового політичного проекту?
— Чим я найбільше розчарований, так це виступом Ю.Луценка, а ще більше — реакцією залу. Я думаю, що некоректність у поведінці Ю.Луценка зашкалила за всі очікування.
Але мене дивує неадекватність реакції залу як суб’єкта, як політичного тіла партії — висловлення задоволення від того, що тебе принижують і витирають об тебе ноги, отримуючи задоволення. Це вже вкотре свідчить, що в партії серйозна криза, що партія не є класичною. Класична партія, якою б вона не була, ніколи не допустить брутального втручання будь-якого чужорідного тіла у своє середовище.
Це як у сім’ї: я прийшов до вас і розповідаю, що чоловік — козел, а дружина ще якась інша, а діти всі дурні, а ви мене слухайте, що я вам принесу радість і щастя... Очевидно, що корпоративний інтерес не дозволяє так поводитися.

«Нас штовхає до двопартійності Ю.Тимошенко»

— Усе ж таки, що ви розумієте під «створенням нового проекту»?
— Потрібна нова якість, а не просто реконструкція, перефарбування, уточнення. І ця нова якість потребує не народження нового проекту — нових партій люди не сприймають, а усвідомлення того, що потрібно йти в об’єднавчі процеси, на ширшу платформу, бо сьогодні йдеться про досягнення найбільшої цінності для України — її єдності. Не може бути регіональної партії — це має бути партія всієї України.
Ми повинні зрозуміти, що не можемо базуватися на цінностях Заходу чи Сходу. Ми маємо продукувати у своїх гаслах нові спільні для них цінності. Це — окрема тема, тема окремого дослідження.
У партії мають бути нові обличчя. Всі нинішні лідери в цьому об’єднавчому процесі мають відійти на другий план. І я перший заявляю, що готовий це зробити і не претендую, щоб це був проект під мене чи під когось іншого. Це не має бути партія вождя, на яку претендує Ю.Луценко. Я від вождів утомився... Якщо ви не втомились — я вам заздрю. Партія має складатися з команди, має бути партія не реалізації свого его, а чесного служіння ідеї.
Необхідно реалізовувати свої здібності на місці, яке тобі доручать, і не обов’язково це має бути перша скрипка чи друга — грай на бубні, але професійно. Має бути інша структура...
— Хто буде ініціатором об’єднання?
— Необхідно зняти конфлікт назви і конфлікт лідерів. Створімо пул політичний, фінансовий, бізнесовий... Це має бути домовленість певної групи. Я це роблю, ходжу по третьому колу, але я не намагаюся бути ініціатором, я підштовхую людей до того, щоб сіли. Сядуть — слава Богу. Має бути менеджер цієї політичної сили. Не вождь, а високоморальна людина, політик, організатор. Він має знати своє завдання й розуміти, що його можуть переобрати.
Це має бути об’єднання бізнесу, але не партія для преференцій. Це має бути інша філософія домовленостей: ми тобі створимо рівні умови конкуренції, і, якщо ти розумний, — виграєш.
— Об’єднання має бути лише на базі партій блоку «Нашої України»? Чи може там бути БЮТ?
— Це має бути широке об’єднання. Ю.Тимошенко — ліва, а нова партія не може бути лівою. Нехай би вона об’єднувала лівих — і в цьому, можливо, був би сенс. А БЮТ — це партія фюрера. Але я не хочу такої партії, я був у цьому блоці й чудово знаю ситуацію. І фюрерство там має місце — навіть якщо кажуть, що вона — моральний фюрер. От Сталін теж був аскетичним фюрером, його «гріли» психологічні можливості впливу. Він ходив у чоботах і галіфе, він не збудував собі хором. Юлія Володимирівна не схожа на людину, яка ходитиме в галіфе і схоче бути таким аскетом.
У будь-якому разі фюрер погано закінчує, тому що це тупиковий маневр руху суспільства...

Розмову вела
Олена ГІТЛЯНСЬКА, УНІАН

(Друкується зі скороченнями)