Микола ДРИГА: «Не варто знищувати те, що справно працює»
6 липня Президент своїм указом ліквідував два апеляційні (Західного та Південного регіонів) та п’ять місцевих (Вінницького, Миколаївського, Ужгородського, Чернівецького та Чернігівського гарнізонів) військових судів. Отже, сьогодні в Україні працює 71 військовий суддя, не враховуючи 4 суддів Військової судової колегії Верховного Суду включно з її головою Миколою Дригою.
Для військових судів указ глави держави не став несподіванкою, адже ідеї щодо ліквідації військових судів виникають з часу їхнього створення. Найбільш активно ці ідеї намагалося реалізувати Міністерство юстиції, яке два роки тому розробило й подало до Верховної Ради відповідний законопроект. Проте завдяки численним зверненням військовослужбовців, ветеранів військової служби, втручанню Координаційної ради при Президентові України проект не був підтриманий, хоча бажання знищити військові суди досі не полишає деяких високопосадовців. Через це «ЗіБ» поцікавився в М.Дриги, якою той бачить систему військових судів сьогодні.
— Миколо Давидовичу, чи служили ви у Збройних силах і як опинились на посаді голови Військової судової колегії ВС?
— Після проходження строкової військової служби і навчання на юридичному факультеті університету в добровільному порядку був призваний у Збройні сили і відразу направлений для проходження служби в органи військової юстиції. Військовим суддею працюю понад 30 років.
— Як ви оцінюєте президентський указ від 6.07.2006, яким ліквідовано 7 військових судів?
— Почнемо з того, що з 1 вересня 2005 року у зв’язку з прийняттям Цивільного процесуального кодексу і Кодексу адміністративного судочинства військові суди перестали розглядати цивільні та адміністративні справи, яких було дуже багато.
До того багато народних депутатів, учених, а також командування Збройних сил України і Прикордонних військ категорично заперечували проти такого звуження підсудності. У мене навіть є копії численних звернень з проханням зберегти підсудність справ зазначеної категорії військовим судам. Ці листи направлялись на адресу відповідних парламентських комітетів, Президента, керівників багатьох відомств, але їх, на жаль, не врахували.
Щодо указу від 6.07.2006 «Про ліквідацію окремих військових апеляційних та військових місцевих судів, внесення змін до мережі та кількісного складу суддів військових апеляційних та місцевих судів», то з огляду на нинішнє навантаження у військових судах (а воно невелике) потрібно було реорганізувати їх, і це питання було вирішене. Навіть ми висловлювали Президентові свої пропозиції щодо скорочення певної кількості судів, щоправда, не всі вони були враховані. Тому, оцінюючи указ глави держави, кажу, що він був потрібен.
— Наскільки сьогодні виправдане існування військових судів узагалі? Адже багато хто каже, що вони не потрібні.
— Більшість суддів не тільки військових, а й загальних судів, правознавців, багато депутатів усіх рівнів переконані, що зараз не потрібно вирішувати питання про повну ліквідацію військових судів. Чому? По-перше, специфіка розгляду конкретних справ свідчить про те, що суддя, який розглядає справу, наприклад, про порушення правил польотів, ухилення від військової служби, про зловживання службовим становищем, повинен бути фахівцем, який вийшов з лав Збройних сил. Практично всі військові судді проходили службу у військах, і кому як не їм вирішувати такі справи.
До того ж військові суди менш завантажені, ніж суди загальної юрисдикції, вони мають можливість розглядати справи протягом короткого періоду з моменту їхнього направлення з військової прокуратури. І це не можна не враховувати. Наприклад, солдата чи сержанта усунули від військової служби у зв’язку зі скоєнням ним злочину, помістили на гауптвахту. Він очікує суду, а це значить, що йому не можна давати зброю, призначати в наряд тощо. Якщо така справа передаватиметься в суд загальної юрисдикції, то у зв’язку з великим його завантаженням, її швидкий розгляд, якого потребує специфіка особливих умов функціонування військового організму, забезпечити не вдасться.
Нарешті, більшість кримінальних справ військові суди розглядають у розташуванні військових частин у присутності військовослужбовців (на жаль, за останній час цей показник знизився), а це має велике попереджувальне значення.
— Які переваги має військовий суд?
— Для розгляду справи він, як правило, виїжджає до військової частини, про що я сказав раніше. Судове засідання відбувається на місці, не потрібно привозити з військової частини свідків, сторін у справі. У присутності військовослужбовців оголошується відповідне судове рішення.
Крім того, в наших судів ідеальне територіальне розташування, належне забезпечення висококваліфікованими кадрами. То для чого знищувати систему, яка справно працює? Я впевнений, що нині існування військових судів цілком виправдане і потрібне.
«Подекуди ліквідація військових судів обгрунтовувалася хибними посиланнями»
— Однак, за статистичними показниками, військові судді розглядають справ значно менше, ніж ваші колеги з судів загальної юрисдикції.
— Я впевнений, що не кількістю розглянутих справ потрібно керуватися при вирішенні питання про необхідність існування військових судів. Навпаки, якщо буде менше цих справ, усім буде тільки краще. Адже наразі суди загальної юрисдикції перевантажені, а це значить, що судді не мають достатньо часу для вивчення законодавчих змін, якісної підготовки до розгляду справ та своєчасного їх розгляду. Тобто необхідно зменшувати навантаження на суддів місцевих судів, тоді й нарікань на їхню роботу не буде. Як це зробити — окреме питання.
— Як ви прокоментуєте той факт, що в концепції реформування судової системи про військові суди немає жодної згадки?
— Є багато суб’єктивних факторів, які вплинули на це. Я маю на увазі те, що вже досить давно колишні народні депутати Віктор Шишкін, Ігор Коліушко та інші під час розробки концепції реформування судової системи пропонували ліквідувати військові суди. Вони не завжди об’єктивно оцінювали факти. Наприклад, екс-нардепи могли говорити, що військові суди розглядають справи про розлучення в той час, як такого ніколи не було. Незважаючи на це, вони вносили законопроекти, в яких необхідність ліквідації військових судів обгрунтовувалася за допомогою й таких хибних посилань.
Розмови про реформування судової системи не вщухають, і нам ставлять за приклад Європу. Деякі документи, які виходили з Ради Європи, справді передбачали ревізію питання доцільності існування військових судів. Разом з тим Рада Європи абсолютно не виключає функціонування військових судів. І на це ми вказували, але поки що наші пропозиції не враховуються.
— Чи поширені військові суди у розвинених країнах?
— Військові суди є в більшості розвинених країн, зокрема в США, Франції, Німеччині. Вони мають свою специфіку, котра полягає в тому, що, наприклад, якийсь військовий контингент відправляють в Ірак і разом з ним їде й військова юстиція. У нас же військові суди розглядають справи на місцях.
«Грошей мені не пропонували»
— Чи вплинули на роботу суддів розмови про можливу ліквідацію військових судів?
— У цілому військові суди надійно охороняють права та законні інтереси військовослужбовців, військових установ. Але за останній час якість розгляду справ справді дещо погіршилася. Пояснення цьому зрозуміле: останніми роками не припиняються розмови, що військові суди не потрібні.
Ми маємо розуміти, що кожен суддя — це людина, і, коли він відчуває над собою тягар дамоклового меча, відповідальність його за розгляд справ послаблюється. Але в цілому особливих нарікань за статистикою як ВСУ, так і Міністерства юстиції на якість розгляду справ у мене як у голови Військової судової колегії немає.
— Багато розмов щодо корумпованості судів у цілому, а про корумпованість військових судів говорять украй мало. Чим ви це поясните?
— Я переконаний, що коли в нас говорять про корумпованість суддів узагалі, то це — явна нісенітниця. Я погоджуюсь, що є окремі судді, про яких можна говорити, що вони не в ладах із законом. Але такі поодинокі випадки не становлять загальної картини.
Серед військових суддів за час моєї роботи головою колегії жодного подібного випадку не було. Чим це пояснити? Навіть не знаю. Можливо — більшою відповідальністю.
— Чи пропонували вам хабарі?
— За весь час моєї роботи в суді були випадки, коли після розгляду конкретної справи до мене підходили родичі засудженого і пропонували цукерки чи спиртне. Я від них відмовлявся. Що стосується грошей, то мені їх не пропонували.
— Які стосунки склалися у вас із військовим командуванням? На вас намагалися чинити тиск?
— У нас нормальні дружні стосунки з командуванням усіх рівнів. Я часто буваю на військових радах, на конференціях, де обговорюється багато різних питань. Не пам’ятаю випадків, щоб хтось з командування тиснув на суд.
«Тепер за недостатністю доказів суди сміливо йдуть на виправдання»
— Чим відрізняються процеси розгляду справ у військових судах і в судах загальної юрисдикції?
— Нічим. Ми керуємося єдиними Кримінально-процесуальним та Кримінальним кодексами. Водночас при розгляді окремих військових справ судді військових судів керуються не лише нормами КК. Дев’ятнадцятий розділ Особливої частини КК «Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)» містить багато відсилочних норм, які необхідно знати й вивчати. Військові судді ці норми знають ще з часів перебування на військовій службі, а цивільним треба буде вивчати ці норми з чистого аркуша. У цьому полягає специфіка роботи військових судів.
— Які найтиповіші справи сьогодні розглядають військові суди?
— Найчастіше розглядаються справи про ухиляння від військової служби, зловживання посадовими особами службовим становищем, злочини проти власності, переважно — викрадення чужого майна.
— Чи запам’яталися вам якісь незвичні справи?
— Таких за мою довгу судову роботу було чимало. Я не буду називати конкретні справи, просто скажу, що за останній час побільшало виправдувальних вироків. Якщо повернутися в часі назад років на 8—10, то таких справ було дуже мало. Тепер суди сміливо йдуть на виправдання, і це добре, в демократичному суспільстві так і має бути. Немає доказів — справа повинна бути закрита. Бо раніше було багато справ, коли судді повертали справи на додаткове розслідування, а не приймали остаточне рішення.
— Напевне, найрезонанснішою за останній час була справа щодо Скнилівської трагедії. У цій справі було засуджено лише пілотів і — жодного високопосадовця. З чим це пов’язано?
— Як суд регіону, так і Військова судова колегія дійшли висновку, що головними винуватцями були льотчики, оскільки вони самовільно відхилились від польотного завдання. Але крім них визнані причетними до трагедії й інші офіцери-посадовці, зокрема один генерал. Що стосується інших посадових осіб, то, наскільки мені відомо, стосовно них дотепер ведеться слідство. В якому воно зараз стані, я не знаю.
«Військові суди слід залишити, зменшивши їхню чисельність та кількісний склад»
— З огляду на кількість та якість розглянутих військовими судами справ, як ви оціните стан додержання законності та дисципліни серед військовослужбовців?
— За останні роки кількість розглянутих кримінальних справ зменшилась, що свідчить про те, що командування приділяє значну увагу дисципліні у Збройних силах, хоча тут необхідно зробити невелику поправку на скорочення чисельності нашої армії. Адже армія є невід’ємною складовою всього суспільства, негативні процеси, що в ньому відбуваються, позначаються і на Збройних силах. Враховуючи невирішеність багатьох питань, які стосуються і соціального захисту військовослужбовців, і забезпечення діяльності, перспектив розвитку військових формувань у цілому, слід усвідомлювати, що злочини, резонансні події (серед іншого, пов’язані із загибеллю військовослужбовців та цивільних осіб) зумовлюються комплексом негативних явищ, які впливають на стан дисципліни і законності.
— Чи зможуть суди загальної юрисдикції кваліфіковано розглядати військові справи?
— У принципі зможуть, але я вже аргументував необхідність існування військових судів і переваги здійснюваного ними судочинства.
— Яким ви бачите майбутнє військових судів?
— Насамперед я повернувся б до питання необхідності розгляду адміністративних справ військовими судами. Такі пропозиції вже внесено, і вони розглядаються, тому що йдеться про силу-силенну справ, які стосуються пенсійного забезпечення військовослужбовців, звільнення з посад та ін., де є відчутною військова специфіка.
Крім того, навіть якщо сьогодні не буде вирішено питання про передання адміністративних справ до підсудності військових судів, я впевнений: такі суди потрібно залишити. Зменшити їхню чисельність і кількісний склад, але, враховуючи все, що я вам розповів, залишити.
— Дякую за інтерв’ю, і дозвольте привітати вас від імені редакції та читачів «ЗіБ» із днем народження, яке ви відзначали минулого тижня, та побажати, аби над військовими судами і суддями більше не згущалися законодавчі хмари.
Розмову вів
Всеволод НЕКРАСОВ
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!