Суд з’ясує, чи може Нацбанк заробляти на дріб’язку

Президент Асоціації «Київський Банківський Союз» Леонід Черновецький оскаржив у судовому порядку окремі положення Переліку і тарифів операцій, здійснюваних Національним банком України, його територіальними підрозділами і установами клієнтам і банкам-кореспондентам Національного банку України з розрахунково-касового обслуговування, затвердженого постановою правління НБУ від 12.08.2003 №333 зі змінами і доповненнями.

Президент Асоціації «Київський Банківський Союз» Леонід Черновецький оскаржив у судовому порядку окремі положення Переліку і тарифів операцій, здійснюваних Національним банком України, його територіальними підрозділами і установами клієнтам і банкам-кореспондентам Національного банку України з розрахунково-касового обслуговування, затвердженого постановою правління НБУ від 12.08.2003 №333 зі змінами і доповненнями.

Зокрема, оспорюються норми останньої редакції документа (доповнень, введених у дію постановою правління НБУ №120 від 19.03.2004), згідно з якою запроваджується ряд нових платних послуг таких, як:

n підкріплення розмінною монетою кас банків (у тому числі і для видання підприємствам зв’язку на виплату пенсій, бюджетним установам і організаціям) — 10 грн. за 1000 штук;

n обробка електронних розрахункових документів і електронних повідомлень замовника в системі термінових перекладів — 0,2 грн. за один документ.

На думку Л.Черновецького, НБУ введенням цих послуг перевищує надані йому повноваження. Так, згідно зі ст.2 закону «Про Національний банк України» Нацбанк є особливим центральним органом державного управління, метою діяльності якого, як наголошується в ст.5 даного закону, не є отримання прибутку. Більш того, НБУ може звертатися у Верховну Раду і Кабінет Міністрів і одержувати бюджетні кошти в разі перевищення його витрат над доходами.

Таким чином, підкреслює Л.Черновецький, якщо норма закону визначає, що основною метою діяльності НБУ не є отримання прибутку, то будь-яка законна діяльність НБУ і послуги, які надаються при цьому, повинні надаватися на безкоштовній основі (окрім послуг і операцій, визначених у ст.42 закону «Про Національний банк України», які здійснюються в нетрадиційній для державного органу сфері).

Виходячи з цього, вважає Л.Черновецький, НБУ, використавши своє монопольне становище, всупереч ст.42 Конституції встановлює платню за здійснення ним державних управлінських функцій, що є порушенням Конституції, законів «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність» і прав споживачів банківських послуг.

Такими діями, підкреслює президент КБС, НБУ втручається в діяльність банків, відповідно порушуючи вимоги ст.5 закону «Про банки і банківську діяльність». І, таким чином, банки повинні нести значні додаткові матеріальні витрати і перекладати їх на своїх клієнтів, сотні тисяч яких є пенсіонерами. Також ініціатива НБУ вплине на коригування процентних ставок за вкладними рахунками і призведе до зменшення доходів за депозитами вкладників українських банків.