За 2003-й та перше півріччя 2004 року президент Асоціації «Київський Банківський Союз», народний депутат Леонід Черновецький ініціював судовий розгляд близько 20 скарг на неправомірні нормативні акти органів державної влади. Предметом оскарження були акти Кабінету Міністрів, Державного казначейства та Національного банку, прийняті з порушеннями чинного законодавства. Найбільша кількість рішень – 11 — стосувалася саме нормативних актів центрального банку країни.
За 2003-й та перше півріччя 2004 року президент Асоціації «Київський Банківський Союз», народний депутат Леонід Черновецький ініціював судовий розгляд близько 20 скарг на неправомірні нормативні акти органів державної влади. Предметом оскарження були акти Кабінету Міністрів, Державного казначейства та Національного банку, прийняті з порушеннями чинного законодавства. Найбільша кількість рішень – 11 — стосувалася саме нормативних актів центрального банку країни.
Звіт про найбільших кредиторів
Так, судовими органами було визнано недійсним п.3.18 Правил організації фінансової та статистичної звітності банків України, затверджених постановою НБУ від 27.07.2001 №296, яким встановлювався обов’язок банків надавати звіти щодо 20 найбільших кредиторів банку.
Дозвіл НБУ на істотну участь
Визнано судом недійсним п. 5 Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень, затвердженого постановою НБУ №375 від 31.08.2001 в частині, що передбачає необхідність отримання до 17.01.2003 письмового дозволу НБУ на володіння істотною участю в банку акціонерами (учасниками) банку — фізичними особами, які станом на 17.01.2001 володіли істотною участю в банку та продовжують володіти нею без письмового дозволу НБУ.
Цим же рішенням було визнано недійсним п.5.10 цього ж положення, яким передбачалась необхідність подання фізичною особою — громадянином України для отримання дозволу на придбання або збільшення істотної участі в банку довідки органів внутрішніх справ про відсутність (наявність) судимості на території України.
Посвідчення установчих документів
Визнані неправомірними дії нотаріуса щодо відмови в нотаріальному посвідченні установчих документів створюваного товариства без сплати 1 відсотка від суми статутного фонду цього товариства.
Пересилання іноземної валюти
Визнано недійсним п.40 ч.7 постанови КМУ «Про затвердження правил надання послуг поштового зв’язку» від 17.08.2002 №1155, якою було заборонено пересилати у внутрішніх поштових відправленнях національну валюту (крім нумізматичних монет та їх колекцій), іноземну валюту.
Надання копій документів
Визнано недійсним пп.«д» п.4.1 Положення про порядок проведення виїзних перевірок щодо дотримання банками та фінансовими установами вимог валютного законодавства України, затвердженого постановою НБУ від 20.09.2002 №352, щодо надання права працівникам, які проводять перевірку, вимагати від банку надання копій документів, що підтверджують здійснення валютних операцій, та виносити їх із приміщення банку.
Безакцептне списання
Рішеннями судів було визнано недійсними окремі положення Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 29.03.2001 №135, та Положення про примусове списання (стягнення) та договірне списання коштів в іноземній валюті з рахунків платників (крім банків) на території України, затвердженого постановою НБУ від 1.10.2001 №416, в частині можливості примусового списання коштів з рахунків у національній валюті клієнтів банку податковими органами на підставі їх рішень.
Інформація про клієнта
Визнано недійсною форму №617 Правил організації статистичної звітності, що подається до НБУ, затверджену постановою правління НБУ №124 від 19.03.2003, в частині положень щодо надання інформації про клієнта банку, що зазначається у формі статистичної звітності №617 «Звіт про активні операції банку», а саме:
повної назви юридичної особи або призвіще, ім’я, по батькові фізичної особи, яка є позичальником на суму 2 млн грн. і більше;
ідентифікаційний код у Єдиному реєстрі підприємств та організацій.
Облік «малих» підприємств
Визнано недійсною постанову правління НБУ від 11.12.2002 №492 про внесення змін до Порядку ведення аналітичного обліку установами банків України, затвердженого постановою правління НБУ від 30.12.97 №466, щодо необхідності зазначення параметру «приналежність до малого бізнесу».
Тарифи на банківські операції
Визнано недійсною постанову правління НБУ від 8.08.2000 №311 «Про затвердження переліків і тарифів банківських операцій (послуг), що надаються
установами і територіальними управліннями НБУ їх клієнтам і банкам — кореспондентам Національного банку України з розрахунково-касового обслуговування».
Перевірки за завданням спецслужб
Визнано недійсною постанову правління НБУ «Про затвердження Положення про планування та проведення інспекційних перевірок» від 17.07.2001 №276 в частині здійснення НБУ таких видів перевірок, як вступний контроль, спеціальна перевірка, тематична перевірка, прийняття НБУ рішення про проведення позапланової перевірки (в тому числі спеціальної перевірки) та здійснення такої перевірки за наявності таких підстав, як письмове звернення органів прокуратури України, Служби безпеки, Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові з моменту її прийняття.
Торги на касове обслуговування
У судовому порядку визнано недійсними результати торгів, проведених Державним казначейством, з визначення банків України, які залучатимуться до касового обслуговування з метою оплати готівкою чеків органів Державного казначейства та зобов’язано Держказначейство розпочати нову процедуру торгів з визначення банків України, які залучатимуться до касового обслуговування з метою оплати готівкою чеків органів Держказначейства.
Звітність до ФГВФО
Визнано недійсним рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.06.2003 №17 «Про затвердження змін і доповнень до Інструкції про порядок складання звіту про вклади фізичних осіб у банках — учасниках Фонду гарантування вкладів фізичних осіб — квартальна форма звітності №1Ф» у частині використання для розрахунку балансових рахунків 2903 та 2909.
Обмеження щодо платіжної картки
Визнано недійсним абз.2 п.3.14 глави 3 Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого постановою НБУ від 27.08.2001 №367 у частині встановлення обмеження щодо суми емітованої наперед оплаченої платіжної картки — не більше ніж 1000 грн.
Коригування статзвітності
Визнано недійсним пп.1.1 п.3 постанови правління НБУ «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів НБУ» від 12.11.2003 №490.
Пунктом 3 оскаржуваної постанови визнавалась такою, що втратила чинність, постанова правління НБУ «Про затвердження правил здійснення коригування банками їх фінансової та статистичної звітності за результатами виїзних інспекцій Національного банку України» від 14.09.2000 №359. Відповідно до п.3.2 постанови коригування звітності здійснюється шляхом внесення відповідних змін у поточну звітність, яка складається банком після проведення інспектування в строки, визначені програмою заходів.
Проте оскаржуваними нормами закріплювалось, що «коригування банками їх фінансової (річної або проміжної (квартальної) звітності за результатами інспекційних перевірок Національного банку України здійснюється шляхом внесення відповідних змін до поточної звітності, що складається банком після проведення інспектування. У бухгалтерські записи вносяться відповідні зміни шляхом сторнування та/або додаткових записів. Коригування відповідних активів і зобов’язань після дати балансу здійснюється шляхом коригуючих проводок».
Тобто оскаржуваними нормами встановлювався більш стислий термін для проведення відповідних коригувань.
Рівень регулятивного капіталу
Визнано недійсною постанову правління НБУ «Про окремі питання регулювання діяльності банків» щодо встановлення нормативу Н2 від 4.06.2003 №240.
Зазначеною постановою НБУ внесено зміни до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою правління НБУ від 28.08.2001 №368 та зареєстрованої в Мін’юсті 26.09.2001 за №841/6032, а саме — п.1.4 глави 1 розділу IV Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою правління НБУ від 28.08.2001 №368, викладено в такій редакції:
«1.4. Нормативне значення нормативу Н2 діючих банків має бути не меншим ніж 8%, починаючи з 1.03.2004 — не меншим ніж 10%.
Для банків, що розпочинають операційну діяльність, цей норматив має становити:
протягом перших 12 місяців діяльності (з дня отримання ліцензії) — не менше ніж 15%;
протягом наступних 12 місяців — не менше ніж 12%;
надалі — не менше ніж 10%».
Таким чином, зазначеним рішенням Печерського районного суду м.Києва усунуто невідповідність зазначеної постанови НБУ ст.35 закону «Про банки та банківську діяльність», яким встановлено, що регулятивний капітал банків повинен підтримуватись на рівні, що становить не менше ніж 8% зважених до ризику активів та позабалансових зобов’язань, а не 12%, як передбачалось оскаржуваною постановою НБУ.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!