Залучати громадськість до боротьби з корупцією поки що не виходить
Давати оцінку певним діям можна лише з часом, адже все пізнається в порівнянні. У 2004 році відбувся перший раунд моніторингового дослідження стану корупції в нашій країні. Відтоді минуло 6 років. Дати відповідь на питання, чи під силу часу вилікувати одну з хвороб суспільства, мали закордонні спостерігачі-експерти. Щоправда, остаточний діагноз місія поставить лише в жовтні.
Як повідомлялося в минулому числі «ЗіБ», в Україну з робочим візитом навідалися представники Антикорупційної мережі Організації економічного співробітництва та розвитку в рамках другого етапу моніторингу.
Після тижневого дослідження стану корупції на вітчизняних теренах, а також аналізу заходів, спрямованих на боротьбу з негативним явищем, закордонні фахівці винесли свій вердикт, щоправда, не остаточний. На оприлюднення результатів самі експерти не з’явилися, оскільки це забороняють їхні внутрішні правила.
Як відзначив заступник міністра Кабінету Міністрів урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики Андрій Богдан, «проведення оцінювання свідчить про те, що україн¬ська влада відкрита для міжнародних організацій, готова до співпраці, а також сприймає критику і намагатиметься виправити ті недоліки, які будуть виявлені в результаті до¬слідження». За словами останнього, «в цілому вердикт експертів позитивний, вітчизняне законодавство реформується, ухвалено нові закони, спрямовані на запобігання та протидію корупції», які хоч і не набрали чинності, але, на переконання доповідача, момент істини не за горами.
Також про політичну волю боротися з ганебним явищем свідчить і прийнята парламентом судова реформа.
Як зазначив директор Бюро з питань антикорупційної політики Руслан Рябошапка, ухвалення закону про судоустрій і статус суддів допоможе подолати корупцію в судовій системі, рівень якої є надзвичайно високим, що визнали як вітчизняні, так й іноземні експерти.
Що стосується антикорупційного пакета, то, за словами Р.Рябошапки, він високо оцінений експертами місії і вони з нетерпінням очікують на введення його в дію. Зі свого боку вітчизняні колеги докладуть усіх зусиль, щоб антикорупційні закони набрали чинності раніше, ніж 1 січня наступного року, оскільки, як наголосив Р.Рябошапка, вже до кінця листопада потрібно звітувати перед GRECO.
Кореспондентка «ЗіБ» поцікавилася, чи не знайшла експертна група бодай якихось недоліків у нових законах. За словами директора бюро, експерти не оцінювали їх на предмет наявності чи відсутності прогалин, а поділилися лише загальним враженням. «Закордонна місія відзначила, що ці закони є дійсно передовими і їх прийняття є одним з найсуттєвіших реформаторських кроків нашої країни, а також наголошувала на необхідності якнайшвидшого введення їх у дію», — поінформував Р.Рябошапка. Говорити про недоліки, за словами останнього, можна буде після отримання висновків GRECO, в яких буде висловлена позиція організації щодо внесення змін до цього пакета.
Представник апарату Ради національної безпеки та оборони, національний координатор у зв’язках з Антикорупційною мережею ОЕСР Оксана Маркеєва поінформувала, що місія також залишилася задоволена прогресом у системі державних закупівель. «Від хаосу попередніх років Україна починає переходити до прозорого порядку їх здійснення», — зауважила вона.
Однак експерти наголосили й на деяких недоопрацюваннях. Зокрема, за словами О.Маркеєвої, в правоохоронній сфері ситуація не стала кращою, особливо це стосується органів прокуратури. Як і раніше, боротьба з корупційними злочинами недостатньо компетентна, досі не реформовано Кримінально-процесуальний кодекс.
За словами представника апарату РНБО, моніторингова група дорікнула, що корупція сприймається українцями як неризикований і прибутковий спосіб вирішення проблем.
Одним зі шляхів викоренення корупції експерти вважають активну співпрацю з неурядовими організаціями, а також залучення громадськості до участі в процесі запобігання негативному явищу.
До речі, нещодавно українці мали змогу поскаржитися на випадки корупції в телефонному режимі. Гаряча лінія «Суспільство проти корупції» тривала протягом 2 год., та з 10 дзвінків менше половини стосувалися саме цього явища. Хтось помилився номером, інші, користуючись нагодою, дорікали правоохоронним органам. А хтось, мабуть із Прикарпаття, поцікавився номером Міністерства надзвичайних ситуацій.
З огляду на пасивність українців журналістка «ЗіБ» поцікавилася в Р.Рябошапки її причинами: чи то су¬спільство змирилося з корупцією, чи то все ж таки її поменшало. На переконання експерта, це лише свідчить про те, що подіб¬ний захід неефективний і не показує реальної картини. Тому, на думку Р.Рябошапки, від такої співпраці з народом у боротьбі з корупцією слід відмовлятися.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!