У нардепів дійшли руки до неконституційної реформи
Чи можна переглянути політичні домовленості через порушення законотворчої процедури їх реалізації? Попри очевидність відповіді на це запитання, знадобилися понад 5,5 року і зміна на посту №1, аби в парламенті визнали свою помилку. Але виправити її попросили єдиний орган конституційної юрисдикції.
Ми підемо іншим шляхом…
Якщо досі повернення до президентської республіки пов’язувалося з апелюванням до народної думки, то після перенесення другого читання закону про референдум на осінь згадали про більш простий шлях — до Конституційного Суду. Як повідомили «ЗіБ» у прес-службі КС, 13 липня на вул. Жилянську надійшло подання одразу 252 нардепів щодо неконституційності закону «Про внесення змін до Конституції України» від 8.12.2004 №2222-IV.
Про процедурні вади проведення конституційної реформи говорилося досить давно. Проте спочатку Суд тривалий час залишався у недієздатному стані, згодом знадобилися подання та певний час на його розгляд, аби визнати таким, що не відповідає Основному Закону, обмеження повноважень КС щодо права розглядати питання дотримання процедури під час внесення змін до акту найвищої юридичної сили, які набрали чинності. Відповідне рішення, ініційоване прихильниками Віктора Ющенка, Суд ухвалив 26 червня 2008 року.
Однак глава держави не встиг скористатися відчиненими дверима, аби зробити наступний крок, напевне, усвідомлюючи, що тягтиме смажені каштани з конституційного вогню для своїх конкурентів. Тому й замислився над капітальною перебудовою державного устрою.
Тепер у ці двері увійшли інші. Враховуючи чисель¬ність бажаючих повернутися в минуле з упевненістю, що Суд буде змушений констатувати їхню правоту.
Передчасне схвалення
Обгрунтування порушень процедури під час голосування за проект №4180, як зазначав раніше «ЗіБ», лежать на поверхні. Достатньо зіставити дату схвалення висновку №2-в/2004 — 12 жовтня 2004 ро-ку — і день, який значиться у реквізитах закону №2222, — 8 грудня того ж року.
Як задовго до цього детально Суд пояснив ще Президенту Леонідові Кучмі у рі¬шенні від 9.06.98 №8-рп/98, «Верховна Рада не може розглядати ці законопроекти за відсутності висновку КС». Відповідно, формальне «попереднє схвалення» парламентом проекту №4180, яке згадується у постанові від 23.06.2004 №1844-IV, не може вважатися таким, що здійснене в контексті виконання вимог ст.155 Конституції. Адже остаточне голосування ма¬ло відбутися на черговій сесії — не раніше лютого 2005 року.
Тому і погодилися за¬плющити очі на Основний Закон, причому обидві сторони, оскільки після підбиття підсумків «третього туру» команда переможця не дала б жодного голосу за обмеження повноважень власного лідера. Однак по¬літичні мотиви не стануть аргументом для КС.
Як не виправдають і втручання в текст проекту №4180 після отримання висновку КС. Принаймні один з таких фактів, як відзначав «ЗіБ», уже ускладнив парламентське життя спорами про легітимність чинної коаліції. Інакше втрачається сенс превентивного конституційного контролю. А цього не допустить ні Основний Закон, ні Конституційний Суд.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!