КС шукає законодавчі межі виключної підсудності
Судова реформа забезпечила єдиний орган конституційної юрисдикції роботою на найближчий рік-два. За відсутності правових баталій між виконавчою владою і главою держави більшість подань, які наразі розглядаються у Конституційному Суді, стосуються саме нововведень у третій гілці влади. Зокрема, на за¬ключній стадії перебуває справа щодо виключної підсудності Вищого адміністративного суду, рішення в якій очікується в травні.
Судова реформа забезпечила єдиний орган конституційної юрисдикції роботою на найближчий рік-два. За відсутності правових баталій між виконавчою владою і главою держави більшість подань, які наразі розглядаються у Конституційному Суді, стосуються саме нововведень у третій гілці влади. Зокрема, на за¬ключній стадії перебуває справа щодо виключної підсудності Вищого адміністративного суду, рішення в якій очікується в травні.
Дискусії щодо доцільності й можливості визначення окремих категорій, в яких суди ухвалюватимуть остаточні рішення вже по першій інстанції, розділили конституціоналістів та експертів у цій галузі на два табори. З одного боку, коли в Кодексі адміністративного судочинства з’явилася норма, яка застерігала за ВАС виключну підсудність виборчих спорів, це начебто було виправдано швидкоплинністю процесу. Затягування оголошення переможців парламентських чи президентських виборів, а також результатів всеукраїн¬ського референдуму неодмінно призвело б до по¬літичного напруження, а в разі ухвалення протилеж¬ного рішення в другій інстанції — ще й до непередбачуваних суспільних заворушень.
Однак під час судової реформи законодавець значно розширив перелік спорів, в яких останнє слово залишив за ВАС. Частково — з огляду на попередню практику перегляду актів вищих органів влади, частково — для спрощення процедури звільнення суддів та самих народних обранців.
Не дивно, що до КС на¬дійшло відразу два подання від народних депутатів, в яких поставлено під сумнів конституційність законотворчої логіки при визначенні виключної підсудності окремих категорій справ. Зокрема, йдеться як про положення ч.4 ст.18 КАС, так і чч.2, 3, 5 ст.1711, ч.1 ст.180 та чч.2, 6 ст.1831 кодексу.
Для судді-доповідача у цій справі Володимира Кампа найскладнішим бу¬де запропонувати колегам загальний принцип щодо права Верховної Ради на свій розсуд позбавляти громадян можливості апеляційного та касаційного перегляду рішень в їхніх спорах з державними органами. Дійс¬но, до перевірки законності актів парламенту чи глави держави не доцільно залучати суди першої і навіть апеляційної інстанцій. Хоча б задля унеможливлення ухвалення ними протилежних рішень, що неодмінно спричинить зу¬стрічні звинувачення в політичній заангажованості й негативно позначиться на авторитеті служителів Феміди. Але ж до цього переліку потрапили і спори, в яких вирішується доля конкретної людини, що навряд чи є важливим для сус¬пільства в цілому.
Наприклад, ст.1831 КАС установлює, що справи про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, які на ній розміщені, з мотивів суспільної необхід¬ності вирішуються по першій інстанції відразу апеляційними адмінсудами. Їх рішення можуть бути оскаржені до ВАС, а касаційної інстанції у цьому ланцюжку вже не буде, оскільки Верховний Суд не зможе прийняти скаргу безпосередньо від громадянина.
Судді й нардепи взагалі не можуть розраховувати на контроль законності розгляду своєї справи про звільнення з посади. Ці спори тим більше позбавлені суспільного резонансу, хіба що за винятком тих, в яких фігуруватимуть відомі всій країні прізвища політиків чи мантієносців.
Не виключено, що КС цього разу не визначиться із загальними межами, в яких законодавець може вдаватися до варіацій із суб’єктною підсудністю. Адже досить складно виробити критерій припустимості обмеження прав громадян на апеляційне і касаційне оскарження. Проте якщо цього не зробити вже сьогодні, то через деякий час в адміністративній вертикалі може залишитися один-єдиний суд — вищий — з правом ухвалювати остаточні рішення в усіх спорах з владними структурами. Аби жодна з них не ображалась на приниження свого статусу за принципом підсудності.
Роман ЧИМНИЙ
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!